![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Entry tags:
Життєве
Рідкісний день, коли приємно читати новини. Заходиш на фб – і душа радіє. Можна вічно дивитися на вогонь, воду і недобитого льотчика русні, який на фоні палаючих стратегічних бомбардувальників репетує «єто пізда!». Оце по-дорослому СБУ захистили наших дітей на День захисту дітей. А тепер ще русня сама собі паніку наробить, оно СБУ ляпнуло, що для керуваннями дронами використовували місцеві телекомунікаційні мережі – може тепер на болотах відрублять весь інтернет нахер.
Гарно літо почалося. Навіть погода нарешті літньою стала, хоч і парить після дощів немилосердно, але краще ефект бані, ніж заморозки чи не кожну ніч у травні. Як бідні дерева пережили таку весну, серце кров’ю обливалося, дивлячись на них у цвіті при мінусі. Я ще свої квіти на балкон винесла, спершу заносила їх у хату, а потім плюнула й влаштувала їм природній відбір – так вони, герої, всі вижили. А толку їх заносити, коли в хаті кілька тижнів було +10 градусів, сильно нагрієшся. Я за свої 40+ років такої весни ще не бачила.
Яка погода – таке й здоров’я. Ця весна офіційно відмічена першим у житті вживанням таблетки від тиску. Дожилася. Але коли мігрені набули лякаючої тенденції давити на черепну коробку зсередини – це не той випадок, щоб хизуватися «я сильна женщіна, мені ліки не потрібні». Бо це буде женщіна сильна, тільки довбанута.
Плюс ще в тему здоров’я. Під час поїздки в Берлін у жовтні минулого року я довбанула собі ніготь на великому пальці ноги. Не знаю, як це сталося, болі я не відчувала – поки не повернулася додому, тоді ніготь став боліти й перестав рости. Я вже розпрощалася з ним і роздумувала, що носити влітку замість босоніжок, щоб прикрити відсутній ніготь, але якимось дивом – чи нескінченними припарками з ромашки, якою я лікую все – ніготь знову став рости через півроку. Зараз виглядає все ще страшненько, але вдало замаскувалося чорним лаком. Фух.
Заморилася я. І фізично, бо на роботі весна була активною, і від людей. Люди особливо дратують. Таке враження, що у всіх весняне загострення. Що в реальному житті, що в інтернеті. Почитаєш якийся пост, зайдеш у коменти – а там піонерський сльот імбецилів. Причому все одно, якої тематики пост, я вже давно змирилася, що фани Раммштайн дивні, а тепер дивні люди повсюди, навіть у милих серцю групах по LOTR. У відпустку хочу, я вже багато років не їздила кудись просто для себе. Ще й під будинком стали робити дорогу, це жахіття, зрання щоденно гуркіт стоїть, пилюка летить, якогось хера дерева поспилювали – ентів на цих дорожників немає, ви блять садили ті дерева, чим вам вишні заважали?
Тож завершу цей пост актуальним мемом.
Гарно літо почалося. Навіть погода нарешті літньою стала, хоч і парить після дощів немилосердно, але краще ефект бані, ніж заморозки чи не кожну ніч у травні. Як бідні дерева пережили таку весну, серце кров’ю обливалося, дивлячись на них у цвіті при мінусі. Я ще свої квіти на балкон винесла, спершу заносила їх у хату, а потім плюнула й влаштувала їм природній відбір – так вони, герої, всі вижили. А толку їх заносити, коли в хаті кілька тижнів було +10 градусів, сильно нагрієшся. Я за свої 40+ років такої весни ще не бачила.
Яка погода – таке й здоров’я. Ця весна офіційно відмічена першим у житті вживанням таблетки від тиску. Дожилася. Але коли мігрені набули лякаючої тенденції давити на черепну коробку зсередини – це не той випадок, щоб хизуватися «я сильна женщіна, мені ліки не потрібні». Бо це буде женщіна сильна, тільки довбанута.
Плюс ще в тему здоров’я. Під час поїздки в Берлін у жовтні минулого року я довбанула собі ніготь на великому пальці ноги. Не знаю, як це сталося, болі я не відчувала – поки не повернулася додому, тоді ніготь став боліти й перестав рости. Я вже розпрощалася з ним і роздумувала, що носити влітку замість босоніжок, щоб прикрити відсутній ніготь, але якимось дивом – чи нескінченними припарками з ромашки, якою я лікую все – ніготь знову став рости через півроку. Зараз виглядає все ще страшненько, але вдало замаскувалося чорним лаком. Фух.
Заморилася я. І фізично, бо на роботі весна була активною, і від людей. Люди особливо дратують. Таке враження, що у всіх весняне загострення. Що в реальному житті, що в інтернеті. Почитаєш якийся пост, зайдеш у коменти – а там піонерський сльот імбецилів. Причому все одно, якої тематики пост, я вже давно змирилася, що фани Раммштайн дивні, а тепер дивні люди повсюди, навіть у милих серцю групах по LOTR. У відпустку хочу, я вже багато років не їздила кудись просто для себе. Ще й під будинком стали робити дорогу, це жахіття, зрання щоденно гуркіт стоїть, пилюка летить, якогось хера дерева поспилювали – ентів на цих дорожників немає, ви блять садили ті дерева, чим вам вишні заважали?
Тож завершу цей пост актуальним мемом.