Mrs. curator's diary

Кліп називається припадок епілептика і триггер мігрені.

Якщо Армія була повним розчаруванням, об яке розбилися всі надії, що реальний концертник буде схожим на концертник бажаний, то до перегляду Сонне не лишилося ніяких ілюзій, отже не було розчарування. Просто сухий клінічний перегляд.

Я вже зрозуміла, що головна мета Мексиканського концертника – це показати велич і масштаб стадіонного туру. У нас найбільший стадіон, у нас найгарячіші вогні, у нас найїбанутіші фанати. З реалізацією цієї мети Сонне справилася відмінно. Атмосфера і енергетика передані бездоганно. Що кліп абсолютно не передає – як це шоу виглядало вживу. Не калейдоскоп кадрів-вражень, а суцільна картинка подій на сцені. Те, що я як глядач бачила під час концерту і зараз хотіла б згадати. Однак, як я зазначила раніше, раммштайни і не ставили перед собою завдання передати це.

Кілька хвилин епілептичного калейдоскопу у вигляді кліпу на одну пісню – це окей. Але 2+ години повного концерту в такому режимі – це на яку психіку розраховано? Я не знаю, як фізично можливо буде за один раз продивитися повний концертник, зроблений у такому стилі. Це якщо його дивитися, а не скакати й трясти головою під вайб.

Ріхард живий, здоровий, сидить вдома в своєму підвалі, свіжий манікюр зробив. Мав у гостях якогось солідного поляка з офіційним візитом. Ну і слава Богу.

Манікюр реально свіжий, тільки зроблений - на великому пальці Ріхард чорним лаком шкіру пофарбував, так воно ще не стерлося. Може, Ріхард зробив нігті заради дня народження дочки. Сьогодні папиному сокровищу Макс 15 років. Жуть, як швидко ростуть діти.

Це якийся анекдот. Пишуть, що концерт Live in Mexico неможливо купити в Мексиці. Проблема в тому, що в Мексиці суворо заборонено використовувати в комерційних цілях національну символіку. А на обкладинці коробки концертника зображений герб Мексики. Результат - торгувати таким неможна. І відправляти в Мексику куплене за кордоном не можна.

Раммштайн не може без ляпів, але тут вони переплюнули самих себе таким цинічним поворотом, причому без всякого наміру епатажу чи провокації зі свого боку. Це просто непрофесіоналізм команди, яка розробляла дизайн. Таке враження, що команду працівників понабирали по оголошенню. А самі раммштайни не перевірили роботу. Питання чому. Або вони щиро не подумали, що використання національної символіки може принести проблеми, або, як я припустила вчора, вони просто забили болт.

Зате раммштайни подумали, як впихнути фанатом дорогущу коробку з головами і масками. Явно надихнулися лабубу. При покупці коробки невідомо, чия там голова - тож обезбашені фанати кинуться купляти ще коробки, щоб зібрати комплект чи знайти голову улюбленця. Справедливості ради зазначу, що маски реально красиві. Етно-обробка стилістики Раммштайн з явними індивідуальними рисами кожного раммштайна. Вражає, мені сподобалось.

Щодо фото в буклатах-фотобухах, які варіюються від 20+ до майже 300 сторінок у різних виданнях - звісно, там є цікаві, дуже сподобалось фото, як Пауль обмотує ноги бинтами перед концертом, прямо Мумія. І лак для нігтів Ріхарда поруч на столі, Ріхард що, повсюди за собою той лак таскає. Але. Насторожило фото дрезденського поцілунку. Я дуже люблю це фото, проблема не в ньому. Проблема в тому, що це фото крім того, що багато публікувалося онлайн, було також уже включене в попередній фотобух, присвячений туру-2019. І я бачила в цьому новому релізі інші фото з того фотобуху. Питання, а скільки саме реально раніше неопублікованих фото буде в Live in Mexico.
А щодо дрезденського поцілунку - він знову нагадав, як же відрізнявся тур-2019. Сумую за тими часами.

Пам’ятка для себе, щоб не заплутатися в датах виходу продовжень серій, на які я дуже-дуже чекаю.

Edge of Mercy – 23.06.2026. Цю книгу я чекаю найсильніше. Єдине, що мене втішає – що я прочитала перші дві книги восени, і останню книгу серії треба чекати місяці, а не роки, автор пише повільно. Але як пише, суцільна насолода читати. Хоча в цій серії, яка про нашу реальність із добавленими в неї емпатами, головний герой-емпат став сильно бісити, коли піддався спокусі тьми, але Еван, мисливець на емпатів, який тепер має розгребти катастрофу, та ще й осмислити появу брата, який зробив його монстром – Еван робить цю серію неймовірною.
upd: шикарна серія, шикарна книга, не дивно, що вона № 1 у списку червневих релізів на Goodreads.

Shadow King – 14.07.2026. Від автора книг про принців-феїв у Лондоні нова серія – про жителів Shadow Realm у Бристолі. Однак перша книга розчарувала. Після Fey Lords з драмами, трагедіями й далеко за зоною комфорту від нової серії очікуєш щось подібне – а отримуєш ром-ком. Хоча у Fey Lords перша книга також була слабенькою, але вона представляла читачу героїв майбутніх книг, які захоплювали зі своєї першої появи на сторінках. Тож сподіваюся, що нова серія виявиться такою ж, і з наступними книгами автор відійде від ідіотського жартівливого тону. Принаймні два герої майбутніх книг мають шалений потенціал. Прекрасний Фієнд з аметистовими очима – калька з лілового принца Мабона, а герой цієї книги, Король Діс – о, він захоплює одним своїм описом у анотації: “His name is Dis. As in discord, disillusion, dismay, disaster. I call him Disney. He hates it.”
upd: абсолютно не виправдало сподівань.

The Hidden Fae Prince – 22.07.2026. Нова книга від автора серії про принців у світі фіолетового каменю, очевидно, що вона про фей – черговий принц, кого треба захищати, але більше нічого не відомо, автор лише сьогодні взагалі повідомила про неї, що закінчила чорновик книги, і реліз очікується влітку.
upd: чудова книга, захоплююча серія, цікавий Всесвіт. Якраз те, що очікувалося від автора.

Courting the Dragon King, A Royal Arrangement Book 3 – 18.09.2026. Цікавий світ шести королівств: дракони, маги природи, маги землі, маги повітря, колдуни блискавок і некроманти. Величезний простір для уяви, але автор реалізувала свою ідею досить примітивно. Хоча друга книга, яка є фактично третьою, чудова. До того ж ніщо не забороняє додумати у власній голові що хочеш. На цю книгу про некроманта є великі сподівання. Як добре, що я наткнулася на цю серію лише за два тижні до релізу останньої книги, ненавиджу роками чекати на продовження.
Неймовірно. Шикарно. Захоплююче. Тут є все: накал емоцій, страсті, сльози - і шокуюча розвʼязка, яку точно не можна передбачити. Оце так стрибок від нульової і першої книг, які були простенькими казочками на ніч. Друга книга прекрасна, вона дає зачаровуючого головного героя, а от в цій третій книзі крім чудових героїв є ще така жутка лінія некромантії з привидами, мертвими і немертвими, якій позаздрить люба класика готики.

NEW Twisted Iron Marks - 13.10.2026. Цікаве продовження історії про війну феїв і відьм, у якій вигнаний в наш світ Зимовий Принц вирішив повернутися й повернути своє королівство. Посміхнула кінцівка першої книги: куча могутніх ельфів, відьмак і баньши билися з великим страшним монстром, тут прийшла мама принца, і великий страшний монстр чемно вибачився й відправився додому. Мами - вони такі.

NEW Shadow Lord – 14.10.2026. Третя книга Shadowmen серії. Друга книга жорстко розчарувала: замість історії переможеного короля це соплі про важке життя зумера. Такий потенціал загублено… Тепер єдина надія – на лінію Фієнда, який тепер поєднує риси принців Мабона і Діфрі: красу-зброю Мабона і жадобу влади Діфрі. Тепер зрозуміло, як буде розвиватися ця серія: у кожній книзі буде по одній главі про Фієнда, і ця глава буде варта всієї іншої писанини, образ Фієнда буде зводити з розуму, книга про нього буде розв’язкою серії, однак ця розв’язка залишить спірні враження. Щодо третьої книги – від її головних героїв нічого не чекаю.

Crown of Ash – 26.10.2026. Фінальна книга про проклятого імператора Таллу, який поставив собі завдання відновити історичну справедливість, знищівши свою імперію. Події першої і другої книг відбувалися в Імперії, третьої – в країні гномів, четвертої – в країні ельфів (хоча правильніше було б їх назвати дріадами), а тепер героїв занесе до гоблінів. І там у пісках вони якось переоформатують Імперію в конфедерацію, бо лише так можна зняти прокляття, яке убиває Таллу.

NEW Shadow Keeper, Shadowmen 4 – 14(?).11.2026 В четвертій книзі серії про Shadow Realm вперше головним героєм буде не зумер, а солідний дядько, та й глибоко травмований Wraith натякає на щось важче, ніж ромком. Hurt/comfort, зайобаний життям відьмак і психічно травмований кіллер - потенціал тут є.

NEW Shadow Master, Shadowmen 5 – ?.?.2027. Опис п’ятої книги серії про Shadow Realm дуже обнадійливий: ритуал по людському жертвоприношенню пішов не так, як планувалося, і викликаний ритуалом правитель королівства тіней забрав жертву в свій палац. Цікаво те, що вперше буде описаний сам Shadow Realm – у першій книзі було заявлено, що людина не може дивитися на нього, тому ніяких його описів крім моторошних стонів немає, однак у цій книзі герой через ритуал жертвоприношення став не зовсім людиною, тому він може жити в королівстві тіней. Однак, боюся, що, як і з першими книгами цієї серії, шикарна ідея буде загублена… хоча ніщо не заважає розкрутити цю ідею у власній голові як душа бажає.

NEW Shadow Master, Shadowmen 6 – ?.?.2027. Найбільш очікувана книга серії. Про Фієнда. Саме слово Fiend означає демон, і, виявляється, Фієнд з його красою й жадобою влади буквально є демоном, який пожинає душі. І якогось мафіозі угораздило бути пристреленим якраз тоді, коли Фієнд забирав його душу. Звідки в Бристолі мафіозі? Звідки в Бристолі демони питань нема. Однак цікаво: у першій книзі Фієнд був представлений як в’язень своїх батьків, маріонетка для здобуття влади, і його єдиною – проте бездоганно відточеною – зброєю була його краса, якою він прикривав гострий розум. У другій книзі до цього одразу добавилися амбіції самому узурпувати королівську владу. Однак трансформація цього Фієнда в Grim Reaper – несподівано.

NEW A Bond of Flame and Silence - ?.?.2027. Світ теократії з драконами й інтригами, який по ідеї має розтягнутися на багато книг. У першій книзі серйозні проблеми з відчуттям часу, але це абсолютно нівелюється тим, як виписані герої. У автора талант створювати драму на пустому місці й найдушероздираючий hurt/comfort. Кінцівка першої книги вже добу не відпускає, і хоча друга книга буде про сина головного героя, великі сподівання отримати такі ж сильні почуття від другої книги.

NEW The Sleeping Captive – 30.06.2027. Друга книга про принців Summer Court фей: наймолодшого принца підкинули в світ людей, у першій книзі він повернувся й став королем, найстаршого сина вбили (мабуть, у третій книзі він чудом оживе), а ця книга про другого принца, історія якого нагадує історію Сплячої Красуні. Інтригуюче. Тільки шокувало, що книга буде аж через рік, ненавиджу такі розриви. У цій серії буде три книги про трьох принців Літа, але в цьому світі є ще зникнувші реалми Весни, Зими, Осені. Чи буде автор розвивати цю тему, чи пояснить, що трапилося з цими реалмами? Було б чудово.

Подивилася «Практичну магію 2». Екранку на ноуті, бо йти зараз в кінотеатр у ТРЦ в Україні дорівнюється самовбивству. Дивилася чисто заради Лі, бо я не фанат першого фільму, всього цього жанру і взагалі я мало дивлюся кіно.

Абсолютне попадання прямо в серце – це лінія тіточок. Сльози рікою, повне розуміння й співчуття. Другий плюс фільму – це екранні взаємовідносини Сандри і Ніколь, сестринська хімія у них неперевершена. У героїв Сандри і Лі також все благополучно з хімією, між ними реальна іскра. А от молодше покоління сестер з їхніми сестринськими і любовною лінією, а також притягнутий за вуха антагоніст – це слабенько. Ідіотське метушіння доці взагалі не тронуло. Результат перегляду фільму: сльози над тітоньками, сміх над Сандрой-Ніколь і слиновиділення над Лі.

До головної моралі фільму є велике питання. Проголошено, що перший фільм був одою сестринству, а другий фільм – це ода материнству. Окей, тут все ясно, головний фокус тут на Сандру-матір. Але особисто я як матір указала б на дві головні помилки героїні і всього цього сюжету. По-перше: дітям не можна брехати. Брехати чи приховувати щось заради блага дітей – завжди убога ідея, бо правда неодмінно якось вилізе й буде ще гірше. Друге – дітей треба відпускати. Так, це боляче, так, дитина все одно залишається в серці й відчуваєш її постійно на підсвідомому рівні. Але зовні дитину треба відпустити, щоб вона жила своїм життям, а мати жила своїм життям. Тож з монологом героїні Сандри перед героєм Лі я не згодна.

Отут висловлю думку, яка гризе мені голову після перегляду одного свіжого інтерв’ю Сандри й Лі. Інтерв’юер запитала Сандру про материнство, Сандра довго говорила на цю тему, а Лі мовчки сидів поруч. Однак у Сандри прийомні діти – і у Лі прийомна дитина, яку він виховує з чоловіком, тобто можна сказати, що Лі виконує функцію матері для дитини. Однак думку Лі про материнство ніхто не запитав, хоча він і Сандра в цьому плані рівня. Чому гендерне рівноправ’я й проча лівацька політика працює лише в сторону жінок? Це питання наочно продемонстрував професор Ієн у виконанні Лі, коли він магією знищив ляльку вуду. На здивування сестер він відповів: це 21 століття, чоловіки можуть робити те саме, що й жінки. Потім він поправився, що майже те саме. Хоча чому майже? Приклад того самого Лі показує, що хоча фізично чоловік не може народити, це не заважає стати батьком-матір’ю, ну в і інтимному плані чоловіки самі непогано справляються…

Однозначно, найяскравіші сцени фільму – це як сестри вломилися в дім Ієна-Лі й пробуджували його від закляття, і коли сестри запідозрили Ієна-Лі у зговорі з лиходієм. Коли Сандра огріла Лі сковорідкою по голові й він упав на неї – Боооже, вони говорили про цю сцену в першому інтерв’ю прес-туру. На зйомках Лі сказав Сандрі, що він великий, але вона настояла, щоб він падав на неї, вона спробує його втримати, а там далі як буде. Ну вона втримала… майже… вираз її обличчя в фільмі під час цієї сцени безцінний.
А ще коли прочитавши в книзі, що для зняття родового прокляття треба убити відьму, Саллі-Сандра кинулася шукати Ієна – я грішним ділом подумала, що вона хоче принести його в жертву, бо англійською witch відноситься як до жінок, так і до чоловіків. Однак ні, замість такого повороту сюжету в фільмі романтичні соплі.

Лі не з’являвся на прем’єрах і в прес-турі (крім першого дня) «Практичної магії 2», однак він приїхав додому в Нью-Йорк і заснявся в програмі “My Monday Morning” від Уолл Стріт Джорнал.
Upd: Лі залишився в Нью-Йорку і взяв участь у останніх дійствах перед світовою премʼєрою.

Боже. Боже, Боже, Боже. Це Трандуїл без всякого гриму. Тільки довгого білого волосся не вистачає. Ця структура обличчя, підкреслена худобою, гладка й сяюча шкіра… Неймовірно. Нинішній Трандуїл буде виглядати більш Трандуїлом по версії фанатівських артів. Зараз безліч AI-художників малюють Трандуїла (і багато з таких артів реально красиві). Але у цих AI-артів є одна деталь: Трандуїл на них має худе обличчя, де шкіра туго натягнута на кістках. Тоді як у реального Трандуїла в «Хоббіті» лінія щоки має ледь помітну м'якість. Ця деталь надає хоббітовському Трандуїлу ауру юності, тому що це риса, притаманна лише юному обличчю. Як у мемі: «йому 6500 років, а виглядає на 26». У нинішнього Лі вже немає цієї притаманної юності легкої м'якості щоки, його обличчя має тепер такий вигляд класично прекрасного безсмертного ельфа, для якого не існує концепція віку, як Трандуїла зображують фанати.

Щодо худоби – цей Трандуїл дуже худий. Руки аж світяться, гострі плечі. Лі легко може носити старі наряди Трандуїла. Очевидно, його роль у «Полюванні на Голлума» не вимагала такого фізичного навантаження на кшталт махання двома мечами, для якого потрібна мускульна маса.
Однак любі зйомки – це величезне навантаження, і не лише фізичне. Лі під час цього інтерв’ю сильно нервує, у нього смикається права нога. Такий нервовий тик нехарактерний для нього, не здивуюся, якщо це зйомки «Полювання на Голлума» так підточили йому нерви.

Що ще приголомшує – міміка й вираз обличчя Лі, які повернулися до тих, які були в нього під час зйомок у «Хоббіті». Протягом інтерв’ю Лі демонстрував усі ті вирази обличчя, які можна побачити в документалках зі зйомок «Хоббіта».

Роль Трандуїла зараз перша в голові Лі: перераховуючи, кого йому довелося грати в своїй кар’єрі, він в першу чергу називає ельфа, потім вампіра, космічного злодія… Однак ведуча передачі не спитала його за «Полювання на Голлума». Крім особистих речей, мова йшла лише про «Практичну магію 2» і «Фундацію 4». Щодо «Фундації» - під час тих зйомок Лі знову працював зі своїм інструктором з фітнесу, який з самого першого сезону будував тіло Клеонів. Так що lean mean тіло нового Клеона з його особливою худобою – це зроблено спеціально. До речі, Лі не заперечив, коли ведуча сказала, що в «Фундації 4» він зіграв нового імператора, так що Лі грає там клона Клеона, а не якогось не доведи Господи робота.

Ну що ж, дочекалися Мексиканського ДВД. У німецьких кінотеатрах премʼєра концертника буде 4, 7, 11 листопада (середа, субота, середа). Якісь підозрілі сайти уже продають аудіо-відео диски Live in Mexico. Нарешті. Лише чотири роки пройшло.

Лише чотири роки… і в той же час катастрофічно пізно. За цей ДВД у 2024 році можна було душу продати. А зараз - у душі навіть нічого не шевельнулося. Все це вже прожите і вистраждане, офіційний концертник не може нічого добавити до цієї глави історії Раммштайн. Хочеться дивитися не в минуле, а в майбутнє, хочеться чогось нового, нової глави. Однак озираючись на стадіонний тур, ловлю себе на думці, що сумую за загубленим Віденським ДВД. От атмосферу туру-2019 хотілося б пережити заново, шок того літа потрібно було б закарбувати.

Можна сподіватися, що премʼєра концертника буде офіційною в присутності всіх раммштайнів, як це було з Америкою і Парижем. Ах, премʼєра Парижа з шокуючими гітаристами, чи буде їхня поведінка схожою зараз?
__________

Что ж ты, фраер, сдал назад (с)
На другий день після розголосу про прем’єру концертника кінотеатр почав віднікуватися, що не все так однозначно, й скасував показ 11 листопада, але підтвердив, що покази 4 і 7 листопада відбудуться. Ну-ну.

У Новій Зеландії діло ще не дійшло до зйомок Трандуїла. Лі Пейс зараз у Америці робить прес-тур для «Практичної магії 2». 1 серпня 2026 він з’явився з головними акторками фільму в Лос-Анджелесі.

Як відомо зі слів самого Лі, він моделює своє тіло для кожної ролі. Отже, свій нинішній вигляд він моделює спеціально для Трандуїла – навіть якщо його частина зйомок у «Полюванні на Голлума» настане не завтра, тіло будується не за один день. Отже, які у Трандуїла будуть особливості зовнішності? В першу чергу кидаються в очі сильно накачані грудні м’язи. Нє, ну це якраз для платтів Трандуїла, ідеально для надання правильних форм його femme-аурі. При цьому руки й плечі залишаються мінімально підкачаними, що наближає силует Трандуїла до того вигляду, який він має у сріблясто-золотистому платті «Хоббіта-2». Що цікаво – ноги Лі також худі, зазвичай м’язи верхньої частини ніг у нього дуже розвинуті, але на фото, де він приліпився до Сандри, чітко видно відсутність м’яса. У Трандуїла стрункі ніжки, так… невже новий гардероб Трандуїла дасть йому можливість демонструвати їх? Хоча він і зі старим гардеробом добре справлявся, досить того, як він сидів на троні, виставивши безкінечно довгі ноги. Щодо його пози на цьому фото – це типова особистість Трандуїла вигибати своє тіло так, що здається анатомічно неможливим.




Пара слів про дві пари акторок. Поруч з вибуховою харизмою Сандри і Ніколь нове покоління відьмочок виглядає абсолютно прісним. Таке враження, що нинішнє покоління молодих акторів взагалі не має ні харизми, ні індивідуальності, всі вони як якась одна суцільна масовка. І справа не в молодості, ті ж самі Сандра й Ніколь виділялися з самих ранніх ролей.

Зйомки «Фундації-4» завершилися, дружина старшого Клеона опублікувала спогади про перебування в Празі, і серед них фото, яке відповіло на питання, хто ж після трагічної кінцівки «Фундації-3» залишився в серіалі. Відповідь: всі вони залишилися. На фото Brother Dawn, Brother Dusk/Darkness, Demerzel, Brother Day. Всі три Клеони і робот Демерзель якимся дивом перейшли в новий сезон попри те, що всі запасні клони й ембріони Імператора Клеона були знищені, а робот згоріла й розплавилася.

З демонічним старим Brother Darkness все зрозуміло, він єдиний і мав у незмінному вигляді перейти в новий сезон. Наймолодший Brother Dawn - він сильно скалічений, але живий, однак наприкінці Фундації-3 він досяг віку Brother Day, таким чином далі його має грати Лі. Звісно, якщо він пережив свої травми і полон Мула. Хто ж зʼявився в серіалі, що став молодим клоном Клеоном? Всі ембріони знищені братом Даркнесс, новому юному Клеону нема звідки взятися. Хіба що десь у загашниках чудом уцілів заспиртований клон. Або ж це нащадок юного Клеона і нареченої Клеона 17 з Фундації-2, які втекли й мали зачати дитину. А хто тоді Лі? Лі або цей нащадок, або досягший повноліття Brother Dawn, який якимся чудом вилікувався. Ну і робот. Яким чином відродилася Демерзель? Її заново відбудували роботи-сородичі, які на Місяці почули трансляцію з Трантора? Як би там не було, чудово, що ця четвірка залишилася нерозлучною.



До речі про Прагу. Коли я там була в 2024, я жила коло кіностудії. Було б круто після премʼєри Фундації-4 знову зʼїздити туди й відвідати локації зйомок.

Раммвікі написали, що в GEMA database зареєстровано “DJ Set Deutschland”. Концертна версія Дойчланд відрізняється від студійного ремікса, виданого на синглі «Дойчланд», і тепер ця версія отримала нове життя.

Як я раніше писала, Ріхард зненацька став активно працювати в студії зі Скаєм, і от це ще один результат його роботи. Це вже шоста нова зареєстрована пісня за літо. Неймовірна продуктивність.

Хоча концертний ремікс Дойчланд - це умовно нова пісня. Якщо попередні зареєстровані треки можна було розглядати як матеріал для нового альбому, то це - явно бонусний матеріал. Або ж разом із ДВД Раммштайни видадуть концертний СД, і для нього треба, щоб діджейський сет Ріхарда був зареєстрований як окремий трек на рівні з іншими піснями. Це більш ймовірна версія, ніж цей трек потрібен як b-сторона нового синглу. Хоча… з раммштайнами я нічому не здивуюся.

Ще про новини Раммштайн.
Днями мексиканці стали поширювати чутки, авторами яких є концертна обслуга Раммштайн і Тілля, що Раммштайн у 2028 відправиться в фестивальний тур. Ну про достовірність мексиканських чуток всі обізнані, мексиканці дуже люблять видавати за факт те, що десь колись було висказане як припущення. Так що на даний момент вірогідність, що ця чутка стане правдою, десь на рівні 0.
Щодо ідеї з фестивальним туром - вона не нова, ще під час стадіонного туру очікувалося, що по його закінченню Раммштайн зроблять фестивальний тур. Це ідеальне рішення «дешево і сердито», коли немає нового альбому, а виступити хочеться: мінімум затрат, мінімум відповідальності. Тури 2016-2017 проходили в такій розслабленій атмосфері, що являли собою суцільну низку ляпів. Абсолютно несерйозно й абсолютно мило. Плюс при нинішній кризі концертного бізнесу перекласти всю відповідальність на організаторів фестивалю - це мудре рішення. Єдина проблема - для фестивального туру потрібне бажання виступати. І хоча недавні зіркові концерти на Олімпійському стадіоні Берліна роззадорили раммштайнів, не факт, що сили цього пинка було достатньо, щоб повернути їх на сцену.