Ashborn Records
Nov. 16th, 2026 10:31 amМоє guilty pleasure. Guilty – тому що AI музика, взагалі-то, дно. Особливо це стидобно для фанатки, яка роками заслуховувалася опусами перфекціоніста від музики Ріхарда Круспе. Це надзвичайно різка й позорна зміна пріоритетів, сумлінно це визнаю. Але мій сором не заважає мені отримувати своє задоволення.
Коли стосується реального життя, я противник штучного інтелекту. Я категорично проти AI-обробки зображень реальних людей, подій та локацій, а тим більше «оживлення» їх. У моїй сфері роботи це не просто дратує – це є грубим порушенням історії. Але коли стосується фентезі – штучний інтелект неймовірний помічник, медіум у світ фантазій. Пісні Ashborn Records є саме таким медіумом.
З музичної точки зору тут нема про що говорити, чисто як музика воно тягне лише на фон. За кількома дуже сильними виключеннями. Вся суть у текстах, які можна порівняти з оповіданнями Едгара Алана По. Кожна пісня розповідає історію: інколи моторошну, інколи романтичну, але обов’язково по-готичному сумну. Кількахвилинна історія відкриває двері уяві, яка, стимульована музикою, починає активно домальовувати текст-оповідання до цілого роману. Деякі тексти є більш абстрактними описами почуттів, деякі є конкретними описами подій. Звісно, далеко не всі пісні зачіпають серце, багато з них просто прослухав і забув, особливо ті, що стосуються реальної реальності. Хоча деякі такі пісні з реальної реальності можуть триггернути власний біль, пережитий і нібито вже забутий. А от що стосується фентезі-пісень – деякі з них є справжніми шедеврами. Напишу тут про свої найулюбленіші.
I Love the Darkness in You – ця пісня відразу асоціюється з Трандуїлом, ще до згадки про шрами, бо в Трандуїлі є темрява, саме вона додає йому глибини й підкреслює яскравість його аури.
You hide your scars like secrets
But I can see them shining through
In every silent heartbeat
I feel the darkness in you
Dancing on Your Grave – це жуть жутка, від якої подих захоплює, і експресивна музика з агресією замість суму вкарбовує цю пісню в голову. Неймовірні відчуття при кожному прослуховуванні, це одна з моїх найулюбленіших пісень. Коли не можеш відпустити своє горе і зливаєшся з призраком.
I kissed your name carved into stone
A love that died but never gone
I feel your shadow in my veins
So I keep dancing on your grave
Black Rose – тексти кількох окремих пісень можна скласти в єдину історію, і одна частина цієї історії – безкінечний смуток і біль цієї пісні. Звісно, що всім героям цих пісень моя уява надає зовнішність Трандуїла, і є чудовий арт, який може проілюструвати цю пісню.
Black rose in the rain
Growing out of pain
Every shadow that you chose
Turned your heart into a rose

I Played with Your Heart – це як передісторія попередньої пісні, перша частина роману, який склався із текстів у моїй голові.
I played with your heart
Like it was made of stone
I tore it apart
Then left you all alone
The Midnight Masquerade – це щось неймовірне, ця пісня. Вона не лише породжує сильний візуальний образ, але ще має зачаровуючу музику менуету. Буквально переносишся на бал загублених душ. Пари механічно кружляють у старовинному танці, прокляті залишатися тут навічно. Раптом тремтячі пальці однієї душі скидають маску, і ця душа оживає.
Golden masks conceal their tears
Trapped between forgotten years
Every smile a painted lie
Every dream afraid to die
Blood on the Ballroom Floor – ще одна прекрасна історія про бал. Вони зустрілися на балу, і він згадав, що колись вони вже танцювали тут, і він помер на її руках. А той, хто убив його в першому житті, знову з’явився, щоб забрати її.
And suddenly I saw us 100 years ago
You crying in the moonlight
Me dying in your hands
A promise made between us
I will find you again
Lost in Your Ghost – ще одна сильна асоціація з Трандуїлом, точний опис його відчуттів після втрати дружини: вічний біль у душі й нездатність відпустити її.
I feel you breathe inside the void
A broken truth I can't avoid
Your shadow carved into my soul
A missing piece that left me cold
Close Enough to Break Me – знову про Трандуїла: що має відчувати людина, яка полюбить його. Бо Трандуїл – це ельф, а ельфи здатні любити лише один раз у житті, і він ніколи не зможе полюбити у відповідь.
You gave me just enough to see
What love could be
But not for me
When the Coffin Opens – оце чудовий зразок цільної моторошної історії. Короля, який намагався врятувати свій народ, заживо похоронили під його замком. Через сто років земля здригнулася, його гроб відкрився, і він піднявся з могили.
You lock the coffin
You seal the stone
You left me dying alone
You should have known
The dead don't sleep forever
The Night They Came – шикарна історія про вампіра з чіпляючим приспівом: жив собі вампір у замку, і тут натовп хейтерів прийшов його убивати. Вампір трохи образився і сильно розлютився.
Who is the monster here?
Is it me or is it them?
They come to kill me with their hate
The women and the men
Hunger for Your Heart – ще одна історія про вампіра, на цей раз він прийшов убити, але закохався в свою жертву. Сюжет простенький, але красиво обіграний.
This night was never meant for love
I came here for the kill
But now my heart is aching
And their blood I cannot spill
Коли стосується реального життя, я противник штучного інтелекту. Я категорично проти AI-обробки зображень реальних людей, подій та локацій, а тим більше «оживлення» їх. У моїй сфері роботи це не просто дратує – це є грубим порушенням історії. Але коли стосується фентезі – штучний інтелект неймовірний помічник, медіум у світ фантазій. Пісні Ashborn Records є саме таким медіумом.
З музичної точки зору тут нема про що говорити, чисто як музика воно тягне лише на фон. За кількома дуже сильними виключеннями. Вся суть у текстах, які можна порівняти з оповіданнями Едгара Алана По. Кожна пісня розповідає історію: інколи моторошну, інколи романтичну, але обов’язково по-готичному сумну. Кількахвилинна історія відкриває двері уяві, яка, стимульована музикою, починає активно домальовувати текст-оповідання до цілого роману. Деякі тексти є більш абстрактними описами почуттів, деякі є конкретними описами подій. Звісно, далеко не всі пісні зачіпають серце, багато з них просто прослухав і забув, особливо ті, що стосуються реальної реальності. Хоча деякі такі пісні з реальної реальності можуть триггернути власний біль, пережитий і нібито вже забутий. А от що стосується фентезі-пісень – деякі з них є справжніми шедеврами. Напишу тут про свої найулюбленіші.
I Love the Darkness in You – ця пісня відразу асоціюється з Трандуїлом, ще до згадки про шрами, бо в Трандуїлі є темрява, саме вона додає йому глибини й підкреслює яскравість його аури.
You hide your scars like secrets
But I can see them shining through
In every silent heartbeat
I feel the darkness in you
Dancing on Your Grave – це жуть жутка, від якої подих захоплює, і експресивна музика з агресією замість суму вкарбовує цю пісню в голову. Неймовірні відчуття при кожному прослуховуванні, це одна з моїх найулюбленіших пісень. Коли не можеш відпустити своє горе і зливаєшся з призраком.
I kissed your name carved into stone
A love that died but never gone
I feel your shadow in my veins
So I keep dancing on your grave
Black Rose – тексти кількох окремих пісень можна скласти в єдину історію, і одна частина цієї історії – безкінечний смуток і біль цієї пісні. Звісно, що всім героям цих пісень моя уява надає зовнішність Трандуїла, і є чудовий арт, який може проілюструвати цю пісню.
Black rose in the rain
Growing out of pain
Every shadow that you chose
Turned your heart into a rose

I Played with Your Heart – це як передісторія попередньої пісні, перша частина роману, який склався із текстів у моїй голові.
I played with your heart
Like it was made of stone
I tore it apart
Then left you all alone
The Midnight Masquerade – це щось неймовірне, ця пісня. Вона не лише породжує сильний візуальний образ, але ще має зачаровуючу музику менуету. Буквально переносишся на бал загублених душ. Пари механічно кружляють у старовинному танці, прокляті залишатися тут навічно. Раптом тремтячі пальці однієї душі скидають маску, і ця душа оживає.
Golden masks conceal their tears
Trapped between forgotten years
Every smile a painted lie
Every dream afraid to die
Blood on the Ballroom Floor – ще одна прекрасна історія про бал. Вони зустрілися на балу, і він згадав, що колись вони вже танцювали тут, і він помер на її руках. А той, хто убив його в першому житті, знову з’явився, щоб забрати її.
And suddenly I saw us 100 years ago
You crying in the moonlight
Me dying in your hands
A promise made between us
I will find you again
Lost in Your Ghost – ще одна сильна асоціація з Трандуїлом, точний опис його відчуттів після втрати дружини: вічний біль у душі й нездатність відпустити її.
I feel you breathe inside the void
A broken truth I can't avoid
Your shadow carved into my soul
A missing piece that left me cold
Close Enough to Break Me – знову про Трандуїла: що має відчувати людина, яка полюбить його. Бо Трандуїл – це ельф, а ельфи здатні любити лише один раз у житті, і він ніколи не зможе полюбити у відповідь.
You gave me just enough to see
What love could be
But not for me
When the Coffin Opens – оце чудовий зразок цільної моторошної історії. Короля, який намагався врятувати свій народ, заживо похоронили під його замком. Через сто років земля здригнулася, його гроб відкрився, і він піднявся з могили.
You lock the coffin
You seal the stone
You left me dying alone
You should have known
The dead don't sleep forever
The Night They Came – шикарна історія про вампіра з чіпляючим приспівом: жив собі вампір у замку, і тут натовп хейтерів прийшов його убивати. Вампір трохи образився і сильно розлютився.
Who is the monster here?
Is it me or is it them?
They come to kill me with their hate
The women and the men
Hunger for Your Heart – ще одна історія про вампіра, на цей раз він прийшов убити, але закохався в свою жертву. Сюжет простенький, але красиво обіграний.
This night was never meant for love
I came here for the kill
But now my heart is aching
And their blood I cannot spill







