Mrs. curator's diary

Пам’ятка для себе, щоб не заплутатися в датах виходу продовжень серій, на які я дуже-дуже чекаю.

Edge of Mercy – 23.06.2026. Цю книгу я чекаю найсильніше. Єдине, що мене втішає – що я прочитала перші дві книги восени, і останню книгу серії треба чекати місяці, а не роки, автор пише повільно. Але як пише, суцільна насолода читати. Хоча в цій серії, яка про нашу реальність із добавленими в неї емпатами, головний герой-емпат став сильно бісити, коли піддався спокусі тьми, але Еван, мисливець на емпатів, який тепер має розгребти катастрофу, та ще й осмислити появу брата, який зробив його монстром – Еван робить цю серію неймовірною.
upd: шикарна серія, шикарна книга, не дивно, що вона № 1 у списку червневих релізів на Goodreads.

Shadow King – 14.07.2026. Від автора книг про принців-феїв у Лондоні нова серія – про жителів Shadow Realm у Бристолі. Однак перша книга розчарувала. Після Fey Lords з драмами, трагедіями й далеко за зоною комфорту від нової серії очікуєш щось подібне – а отримуєш ром-ком. Хоча у Fey Lords перша книга також була слабенькою, але вона представляла читачу героїв майбутніх книг, які захоплювали зі своєї першої появи на сторінках. Тож сподіваюся, що нова серія виявиться такою ж, і з наступними книгами автор відійде від ідіотського жартівливого тону. Принаймні два герої майбутніх книг мають шалений потенціал. Прекрасний Фієнд з аметистовими очима – калька з лілового принца Мабона, а герой цієї книги, Король Діс – о, він захоплює одним своїм описом у анотації: “His name is Dis. As in discord, disillusion, dismay, disaster. I call him Disney. He hates it.”
upd: абсолютно не виправдало сподівань.

The Hidden Fae Prince – 22.07.2026. Нова книга від автора серії про принців у світі фіолетового каменю, очевидно, що вона про фей – черговий принц, кого треба захищати, але більше нічого не відомо, автор лише сьогодні взагалі повідомила про неї, що закінчила чорновик книги, і реліз очікується влітку.
upd: чудова книга, захоплююча серія, цікавий Всесвіт. Якраз те, що очікувалося від автора.

Courting the Dragon King, A Royal Arrangement Book 3 – 18.09.2026. Цікавий світ шести королівств: дракони, маги природи, маги землі, маги повітря, колдуни блискавок і некроманти. Величезний простір для уяви, але автор реалізувала свою ідею досить примітивно. Хоча друга книга, яка є фактично третьою, чудова. До того ж ніщо не забороняє додумати у власній голові що хочеш. На цю книгу про некроманта є великі сподівання. Як добре, що я наткнулася на цю серію лише за два тижні до релізу останньої книги, ненавиджу роками чекати на продовження.
upd: неймовірно. Шикарно. Захоплююче. Тут є все: накал емоцій, страсті, сльози - і шокуюча розвʼязка, яку точно не можна передбачити. Оце так стрибок від нульової і першої книг, які були простенькими казочками на ніч. Друга книга прекрасна, вона дає зачаровуючого головного героя, а от в цій третій книзі крім чудових героїв є ще така жутка лінія некромантії з привидами, мертвими і немертвими, якій позаздрить люба класика готики.

NEW Twisted Iron Marks - 13.10.2026. Цікаве продовження історії про війну феїв і відьм, у якій вигнаний в наш світ Зимовий Принц вирішив повернутися й повернути своє королівство. Посміхнула кінцівка першої книги: куча могутніх ельфів, відьмак і баньши билися з великим страшним монстром, тут прийшла мама принца, і великий страшний монстр чемно вибачився й відправився додому. Мами - вони такі.
upd: перша книга була приємною історією в цікавому світі, а от друга викинула за межі зони комфорту. До такого дискомфорту доєдналося те, що головні герої стали дратувати. Зимовий принц-фей так уперто чіпляється за своє людське минуле, намагаючись зберегти свою людяність, що цим він спричиняє оточуючим більше біди, ніж якби він відверто став жорстоким феєм. Але наприкінці книги, коли я вже вирішила закинути її і просто пролистувала до кінця, абсолютно неочікувано приголомшив осінній король Луг. Боже, оце яскравий персонаж, між ним і принцем абсолютна іскриста хімія. Як шкода, що така краса поступилася прісно-сірій головній любовній лінії.

NEW Shadow Lord – 14.10.2026. Третя книга Shadowmen серії. Друга книга жорстко розчарувала: замість історії переможеного короля це соплі про важке життя зумера. Такий потенціал загублено… Тепер єдина надія – на лінію Фієнда, який тепер поєднує риси принців Мабона і Діфрі: красу-зброю Мабона і жадобу влади Діфрі. Тепер зрозуміло, як буде розвиватися ця серія: у кожній книзі буде по одній главі про Фієнда, і ця глава буде варта всієї іншої писанини, образ Фієнда буде зводити з розуму, книга про нього буде розв’язкою серії, однак ця розв’язка залишить спірні враження. Щодо третьої книги – від її головних героїв нічого не чекаю.
upd: сюжет абсолютно безглуздий, головні герої нічим не чіпляють. Однак книга не є повним розчаруванням, її оживляють взаємовідносини колишнього принца Хекса і колишнього короля Діса, які гризуться при кожній нагоді. І Фієнд. Відкриваються нові шокуючи подробиці про нього - нащадка найдревнішої крові, який не має права на корону. Боже, яку історію з цього можна скласти в своїй голові...

Crown of Ash – 26.10.2026. Фінальна книга про проклятого імператора Таллу, який поставив собі завдання відновити історичну справедливість, знищівши свою імперію. Події першої і другої книг відбувалися в Імперії, третьої – в країні гномів, четвертої – в країні ельфів (хоча правильніше було б їх назвати дріадами), а тепер героїв занесе до гоблінів. І там у пісках вони якось переоформатують Імперію в конфедерацію, бо лише так можна зняти прокляття, яке убиває Таллу.

Після релізу третьої книги Shadowmen серії незрозумілий порядок наступних книг, тепер наче спершу буде Master, а потім Keeper. І наче реліз наступної книги здвинувся на 2027 рік.
NEW Shadow Keeper, Shadowmen 4 – 14(?).11.2026 або 2027 В четвертій книзі серії про Shadow Realm вперше головним героєм буде не зумер, а солідний дядько, та й глибоко травмований Wraith натякає на щось важче, ніж ромком. Hurt/comfort, зайобаний життям відьмак і психічно травмований кіллер - потенціал тут є.
upd: після появи Райта в третій книзі будь-який потенціал розвіявся в прах, жодного інтересу до цієї сюжетної лінії.

NEW Shadow Master, Shadowmen 5 – ?.?.2027. Опис п’ятої книги серії про Shadow Realm дуже обнадійливий: ритуал по людському жертвоприношенню пішов не так, як планувалося, і викликаний ритуалом правитель королівства тіней забрав жертву в свій палац. Цікаво те, що вперше буде описаний сам Shadow Realm – у першій книзі було заявлено, що людина не може дивитися на нього, тому ніяких його описів крім моторошних стонів немає, однак у цій книзі герой через ритуал жертвоприношення став не зовсім людиною, тому він може жити в королівстві тіней. Однак, боюся, що, як і з першими книгами цієї серії, шикарна ідея буде загублена… хоча ніщо не заважає розкрутити цю ідею у власній голові як душа бажає.
upd: ці події відбуваються одночасно з подіями третьої книги.

NEW Shadow Reaper, Shadowmen 6 – ?.?.2027. Найбільш очікувана книга серії. Про Фієнда. Саме слово Fiend означає демон, і, виявляється, Фієнд з його красою й жадобою влади буквально є демоном, який пожинає тіні. І коли якогось мафіозі угораздило бути пристреленим, Фієнд прийшов по його тінь. Звідки в Бристолі мафіозі? Звідки в Бристолі демони питань нема. Однак цікаво: у першій книзі Фієнд був представлений як в’язень своїх батьків, маріонетка для здобуття влади, і його єдиною – проте бездоганно відточеною – зброєю була його краса, якою він прикривав гострий розум. У другій книзі до цього одразу добавилися амбіції самому узурпувати королівську владу. Однак трансформація цього Фієнда в Grim Reaper – несподівано.
upd: Хммм. У епілозі третьої книги Фієнд коронований. А в описі цієї книги Фієнд пожинає тіні для того, щоб уникнути чергових заручин із черговим королем. Або це чергова плутанина, або події цієї книги також відбуваються одночасно з подіями третьої книги, і коли в третій книзі був коронований новий король, Фієнд шукав спосіб врятуватися від неминучих заручин із ним.

NEW A Bond of Flame and Silence - ?.?.2027. Світ теократії з драконами й інтригами, який по ідеї має розтягнутися на багато книг. У першій книзі серйозні проблеми з відчуттям часу, але це абсолютно нівелюється тим, як виписані герої. У автора талант створювати драму на пустому місці й найдушероздираючий hurt/comfort. Кінцівка першої книги вже добу не відпускає, і хоча друга книга буде про сина головного героя, великі сподівання отримати такі ж сильні почуття від другої книги.

NEW Vicious Treacherous Courts, Bitter Legacies Book 3 – 04.05.2027 Остання книга серії про війну фей і відьом. Друга книга добавила колосальну проблему: тепер не тільки Зимовому принцу треба повернути своє королівство, а й усім феям треба перемогти своїх древніх ворогів. Ну і під великим питанням особисте життя принца, коли він згадає своє минуле. Я лише сподіваюсь, що він згадає його на початку книги, бо Зимовий принц у своєму першому житті був надзвичайно яскравою особистістю, тоді як його перероджена версія нудна як соплі.

NEW The Sleeping Captive – 30.06.2027. Друга книга про принців Summer Court фей: наймолодшого принца підкинули в світ людей, у першій книзі він повернувся й став королем, найстаршого сина вбили (мабуть, у третій книзі він чудом оживе), а ця книга про другого принца, історія якого нагадує історію Сплячої Красуні. Інтригуюче. Тільки шокувало, що книга буде аж через рік, ненавиджу такі розриви. У цій серії буде три книги про трьох принців Літа, але в цьому світі є ще зникнувші реалми Весни, Зими, Осені. Чи буде автор розвивати цю тему, чи пояснить, що трапилося з цими реалмами? Було б чудово.

Неймовірно, але Ріхард не закинув свою ідею з футболками Lil’Reesh. Тепер буде чергова футболка до Хелловіну. Минула футболка була на Різдво, здавалося б, пройшло достатньо часу, щоб забути, бо цей жарт, який з самого початку не був смішним, занадто затягнувся – але ні, Ріхард з істинно німецьким завзяттям продовжує постачати фанам дебільні футболочки. Правда, фанати тільки раді такому подарунку.

Така увага Ріхарда до серії дебільних футболочок виглядає особливо цинічно на фоні його повного ігнорування релізу Мексиканського концертника Раммштайн. Цікава демонстрація пріоритетів Ріхарда. Хоча фанати, які за пів хвилини розкуплять футболочки Ліл Ріш, цього не помітять.

Пітер Джексон заявив, що зйомки «Полювання на Голлума» близькі до завершення, залишилося приблизно два тижні. У режисера Енді Серкіса запланований якийся івент в Америці на 15 листопада, так що дати співпадають, зйомки реально будуть завершені в середині листопада.

Також раніше стало відомо, що Пітер Джексон протягом знімального процесу став співавтором фільму, а не лише продюсером. Це хороша новина, яка означає, що Пітер прискіпливо слідкував за процесом і втрутився, щоб максимально наблизити новий фільм до своїх трилогій.

Тьфу тьфу тьфу, поки що всі новини зі зйомок «Полювання на Голлума» радують. Ну звісно крім факту, що новин майже немає. Мене не дратує заміна актора Арагорна, оскільки хоча Вігго зробив шедевр, але його Арагорн - це досить вільна інтерпретація Толкіновського Арагорна. Пережити тонкі душевні страждання Голлума теж можна. Все це дрібниці порівняно з тим, як буде виглядати в новому фільмі Трандуїл.

Не знаю, чи будуть раммштайни робить офіційну прем’єру Мексиканського концертника зі своєю особистою присутністю в кінотеатрі, як це було з Америкою і Парижем, однак зараз у Раммштайн немає жодних планів стосовно своєї подальшої життєдіяльності.

Якщо раніше Тілль неочікувано хотів реанімації Раммштайн, то на даний момент він уже перехотів. Уже не хоче нічого з ними робить. Поїхав до блядей в Емірати, як дружно рапортують оні бляді. Пауль захотів був щось, але чи сам перегорів, чи ентузіазм розбився об пофігізм колег. Що у них повний пофігізм, ясно видно по загальному ігнору релізу Мексиканського концертника. Жодний (!!!) раммштайн не удостоїв реліз своєю увагою. Показово.

Ріхард типово сидить у свої студії й робить музику. Причому зараз він навіть гіпотетично не припускає можливість релізу цієї музики в майбутньому. Просто створює музику заради самого процесу створення музики. У самурая нема цілі, є лише шлях.

Ну і якщо судити по опублікованим Кірою фото, Ріхард трохи займався домашнім господарством. Обзавівся новими стільчиками, гітару в залі поміняв – замість RZK виставив фігуристу, яка раніше висіла у нього в підвалі. Збентежила лійка для квітів на Кіровому фото. У Ріхарда в кімнатах не було квітів, функцію озеленення у нього виконують дерева і трава на даху. Але оливи з лійки не наполиваєшся. Може, він лійку якось альтернативно використовує.

Повсюди в новинах пишуть про те, що сер Ієн-Гендальф уже закінчив свою кар’єру зйомок як Гендальф, бо він зараз перебуває не в Новій Зеландії, а в Лондоні. І лише наприкінці статей додається скромна приписка, що такий висновок може бути хибним, оскільки це може бути просто перерва в зйомках. Називається, як зробити новину з нічого.

Лі також провів вересень у Північній півкулі. Спершу активність з прем’єрою «Практичної магії 2», а вчора, 30 вересня, він був на показі Тома Форда в Парижі. Прикметно, що Лі зберігає візуальний образ Трандуїла: худоба, поголене обличчя. Що є логічним: навіть якщо основні зйомки сцен з Трандуїлом завершилися (що не факт), при подальшому монтажу фільму обов’язково виникає потреба щось дознімати. У вчорашнього Лі пропали ознаки виснаження і нервовості, які були помітні на початку вересня. Явно видно, що він відпочив.
Ну і як же без коронного жесту імператора Клеона “respect and enjoy the peace”. Хоча засміявся після цього Лі геть не по-Клеоновськи, а як Трандуїл сміявся на зйомках «Хоббіта».



Зйомки «Полювання на Голлума» тривають з липня. Єдине, що було показане на даний час – це борода Гендальфа, спина Фродо, естетика Шира і пейзаж Середизем’я. Приємно бачити, що візуалізація повністю відповідає Джексоновським трилогіям LOTR і «Хоббіт», також залучений композитор Говард Шор, але у цьому і так ніхто не сумнівався.
__________

Трандуїл і пудрениця https://www.instagram.com/p/Dd9cRjvtpm4/
Боже, це просто насолода для очей і заряд для уяви. Лі на повну насолоджується тижнем моди в Парижі. Вчора, 1 жовтня, він відвідав показ Скіапареллі. Заворожує відео, як Лі зацікавлено роздивляється пудреницю дамочки. Додати Лі білу перуку – і це буде абсолютно реальна сценка, як Трандуїл вперше побачив такий аксесуар і вирішив, що він йому конче необхідний. Він просто зачарований цією пудреницею, аж потягнувся до неї знову, коли дамочка вже закінчила свою демонстрацію. Да, Трандуїл обожнював би пудреницю.

Н-да… Я знаю, що знімав цей концертник якийся іменитий режисер, але дане відео виглядає так, наче його зробив генератор рандомних кадрів. Особливо в другій половині відео. Рандомні ракурси, які змінюють один одного без системи і дизгармонуючи з музикою. Зрозуміло, що в першу чергу намагалися передати велич сцени й стадіону. Упор на радіючих фанатів також зрозумілий, але цих фанатів занадто багато, бо ще й дальні ракурси охоплюють їхні потилиці.

Головне відчуття від перегляду: картинка окремо, музика окремо, між ними немає звʼязку, і одна з найкращих сучасних пісень Раммштайн губиться, бо від звуку відволікає мерехтіння на екрані. Відеоряд нагадує калейдоскоп.

Читаю про те, що буде включати майбутній реліз, і трохи в ахуї. Може, я туплю.

Реліз Live in Mexico включає:
2 CD з аудіо-версією концерту – це зрозуміло.
Blu-ray з самим фільмом довжиною 142 хвилини – також зрозуміло, це повний концерт, який вживу тривав якраз трохи більше двох годин.
4 платівки – весь концерт на вінілі.
Куча всякої херні типу голова і маска раммштайна, футболка, худі, постери – ясно, заманиловка для фанатів.
І головною родзинкою вказується фотоальбом на 296 сторінок, наповнений раніше неопублікованими фото. Отут я відразу маю зазначити, що судячи з промо-фотографій релізу – значна частина цих майже 300 фото уже була опублікована.

WTF? Тобто якщо головна родзинка – це фотоальбом, то в резілі не буде бонусного документального фільму, про який ніде не згадується в описах цього релізу? Ніяких інтерв’ю, ніяких живих зйомок? А як щодо отих сценок з Ріхардом у школі й ресторані, на площі в Мехіко? Єдине відео, яке указане в релізі – це сам концерт довжиною 142 хвилини, який є саме чисто концертом, у таку довжину фізично не можуть попасти бонуси.
Я вибачаюся, але нахер такий реліз? За 4 стадіонні тури всі вже на пам’ять вивчили концерт Раммштайн стадіонного формату. Без документальної частини це просто будуть чергові вогні Сонне. І хоча фотобух – це чудово, але фоточки Коха не можуть замінити документальне відео. Н-да. З 2019 року жодних making of – і тепер ця політика поширилась на концертник. Або ж… Раммштайни просто вирішили поскоріше здихатися цього, не напрягатися лишній раз і вирішили, що фанати радісно схавають і так. Головне штучну голову Тілля впихнути.

Може, я щось не зрозуміла і бонусна документалка там таки є.

Подивилася «Практичну магію 2». Екранку на ноуті, бо йти зараз в кінотеатр у ТРЦ в Україні дорівнюється самовбивству. Дивилася чисто заради Лі, бо я не фанат першого фільму, всього цього жанру і взагалі я мало дивлюся кіно.

Абсолютне попадання прямо в серце – це лінія тіточок. Сльози рікою, повне розуміння й співчуття. Другий плюс фільму – це екранні взаємовідносини Сандри і Ніколь, сестринська хімія у них неперевершена. У героїв Сандри і Лі також все благополучно з хімією, між ними реальна іскра. А от молодше покоління сестер з їхніми сестринськими і любовною лінією, а також притягнутий за вуха антагоніст – це слабенько. Ідіотське метушіння доці взагалі не тронуло. Результат перегляду фільму: сльози над тітоньками, сміх над Сандрой-Ніколь і слиновиділення над Лі.

До головної моралі фільму є велике питання. Проголошено, що перший фільм був одою сестринству, а другий фільм – це ода материнству. Окей, тут все ясно, головний фокус тут на Сандру-матір. Але особисто я як матір указала б на дві головні помилки героїні і всього цього сюжету. По-перше: дітям не можна брехати. Брехати чи приховувати щось заради блага дітей – завжди убога ідея, бо правда неодмінно якось вилізе й буде ще гірше. Друге – дітей треба відпускати. Так, це боляче, так, дитина все одно залишається в серці й відчуваєш її постійно на підсвідомому рівні. Але зовні дитину треба відпустити, щоб вона жила своїм життям, а мати жила своїм життям. Тож з монологом героїні Сандри перед героєм Лі я не згодна.

Отут висловлю думку, яка гризе мені голову після перегляду одного свіжого інтерв’ю Сандри й Лі. Інтерв’юер запитала Сандру про материнство, Сандра довго говорила на цю тему, а Лі мовчки сидів поруч. Однак у Сандри прийомні діти – і у Лі прийомна дитина, яку він виховує з чоловіком, тобто можна сказати, що Лі виконує функцію матері для дитини. Однак думку Лі про материнство ніхто не запитав, хоча він і Сандра в цьому плані рівня. Чому гендерне рівноправ’я й проча лівацька політика працює лише в сторону жінок? Це питання наочно продемонстрував професор Ієн у виконанні Лі, коли він магією знищив ляльку вуду. На здивування сестер він відповів: це 21 століття, чоловіки можуть робити те саме, що й жінки. Потім він поправився, що майже те саме. Хоча чому майже? Приклад того самого Лі показує, що хоча фізично чоловік не може народити, це не заважає стати батьком-матір’ю, ну в і інтимному плані чоловіки самі непогано справляються…

Однозначно, найяскравіші сцени фільму – це як сестри вломилися в дім Ієна-Лі й пробуджували його від закляття, і коли сестри запідозрили Ієна-Лі у зговорі з лиходієм. Коли Сандра огріла Лі сковорідкою по голові й він упав на неї – Боооже, вони говорили про цю сцену в першому інтерв’ю прес-туру. На зйомках Лі сказав Сандрі, що він великий, але вона настояла, щоб він падав на неї, вона спробує його втримати, а там далі як буде. Ну вона втримала… майже… вираз її обличчя в фільмі під час цієї сцени безцінний.
А ще коли прочитавши в книзі, що для зняття родового прокляття треба убити відьму, Саллі-Сандра кинулася шукати Ієна – я грішним ділом подумала, що вона хоче принести його в жертву, бо англійською witch відноситься як до жінок, так і до чоловіків. Однак ні, замість такого повороту сюжету в фільмі романтичні соплі.

Лі не з’являвся на прем’єрах і в прес-турі (крім першого дня) «Практичної магії 2», однак він приїхав додому в Нью-Йорк і заснявся в програмі “My Monday Morning” від Уолл Стріт Джорнал.
Upd: Лі залишився в Нью-Йорку і взяв участь у останніх дійствах перед світовою премʼєрою.

Боже. Боже, Боже, Боже. Це Трандуїл без всякого гриму. Тільки довгого білого волосся не вистачає. Ця структура обличчя, підкреслена худобою, гладка й сяюча шкіра… Неймовірно. Нинішній Трандуїл буде виглядати більш Трандуїлом по версії фанатівських артів. Зараз безліч AI-художників малюють Трандуїла (і багато з таких артів реально красиві). Але у цих AI-артів є одна деталь: Трандуїл на них має худе обличчя, де шкіра туго натягнута на кістках. Тоді як у реального Трандуїла в «Хоббіті» лінія щоки має ледь помітну м'якість. Ця деталь надає хоббітовському Трандуїлу ауру юності, тому що це риса, притаманна лише юному обличчю. Як у мемі: «йому 6500 років, а виглядає на 26». У нинішнього Лі вже немає цієї притаманної юності легкої м'якості щоки, його обличчя має тепер такий вигляд класично прекрасного безсмертного ельфа, для якого не існує концепція віку, як Трандуїла зображують фанати.

Щодо худоби – цей Трандуїл дуже худий. Руки аж світяться, гострі плечі. Лі легко може носити старі наряди Трандуїла. Очевидно, його роль у «Полюванні на Голлума» не вимагала такого фізичного навантаження на кшталт махання двома мечами, для якого потрібна мускульна маса.
Однак любі зйомки – це величезне навантаження, і не лише фізичне. Лі під час цього інтерв’ю сильно нервує, у нього смикається права нога. Такий нервовий тик нехарактерний для нього, не здивуюся, якщо це зйомки «Полювання на Голлума» так підточили йому нерви.

Що ще приголомшує – міміка й вираз обличчя Лі, які повернулися до тих, які були в нього під час зйомок у «Хоббіті». Протягом інтерв’ю Лі демонстрував усі ті вирази обличчя, які можна побачити в документалках зі зйомок «Хоббіта».

Роль Трандуїла зараз перша в голові Лі: перераховуючи, кого йому довелося грати в своїй кар’єрі, він в першу чергу називає ельфа, потім вампіра, космічного злодія… Однак ведуча передачі не спитала його за «Полювання на Голлума». Крім особистих речей, мова йшла лише про «Практичну магію 2» і «Фундацію 4». Щодо «Фундації» - під час тих зйомок Лі знову працював зі своїм інструктором з фітнесу, який з самого першого сезону будував тіло Клеонів. Так що lean mean тіло нового Клеона з його особливою худобою – це зроблено спеціально. До речі, Лі не заперечив, коли ведуча сказала, що в «Фундації 4» він зіграв нового імператора, так що Лі грає там клона Клеона, а не якогось не доведи Господи робота.

Ну що ж, дочекалися Мексиканського ДВД. У німецьких кінотеатрах премʼєра концертника буде 4, 7, 11 листопада (середа, субота, середа). Якісь підозрілі сайти уже продають аудіо-відео диски Live in Mexico. Нарешті. Лише чотири роки пройшло.

Лише чотири роки… і в той же час катастрофічно пізно. За цей ДВД у 2024 році можна було душу продати. А зараз - у душі навіть нічого не шевельнулося. Все це вже прожите і вистраждане, офіційний концертник не може нічого добавити до цієї глави історії Раммштайн. Хочеться дивитися не в минуле, а в майбутнє, хочеться чогось нового, нової глави. Однак озираючись на стадіонний тур, ловлю себе на думці, що сумую за загубленим Віденським ДВД. От атмосферу туру-2019 хотілося б пережити заново, шок того літа потрібно було б закарбувати.

Можна сподіватися, що премʼєра концертника буде офіційною в присутності всіх раммштайнів, як це було з Америкою і Парижем. Ах, премʼєра Парижа з шокуючими гітаристами, чи буде їхня поведінка схожою зараз?
__________

Что ж ты, фраер, сдал назад (с)
На другий день після розголосу про прем’єру концертника кінотеатр почав віднікуватися, що не все так однозначно, й скасував показ 11 листопада, але підтвердив, що покази 4 і 7 листопада відбудуться. Ну-ну.