Entry tags:
Richard’s RZK-III interview – American
Ще одне інтерв’ю Ріхарда, цього разу позитивне й не депресивне. Ріхард у чудовому настрої, багато сміється і вже не розказує про пусті квартири. Правда, його й не питають https://insounder.org/richard-kruspe-rammstein-every-environment-brings-out-different-way-creation?fbclid=PAZXh0bgNhZW0CMTEAAaeJw_yQIkidDzA2Y9ewz0Mw8mnwwjcXzOrqF5RmL8Mmbpcce5yl8ZqpXB4WnQ_aem_czsauzCj187MPu-t87y3lg
Перше питання про початок кооперації Ріхарда з ESP – Ріхард згадав своє відвідування музичної конвенції у Франкфурті, як він каже – перше й останнє.
Друге питання про роботу над RZK-III.
Ріхард розказує тищу разів повторену історію про зйомки кліпу FMM. Однак тут від додає цікаву Круспе-алегорію: Every guitar has a different synergy with you. It’s like a kiss. A kiss is a kiss but always feels different with each person you kiss. (laughs)
Ти диви який експерт по поцілункам.
Далі про головку грифу.
Ріхард такий Ріхард: він вирішив замінити її, бо йому здавалося, що вона занадто довга. Люди казали йому, що не треба цього робити. Ріхард все одно замінив. В результаті: We ended up having some problems because one of the reasons that the previous headstock was so long was to create the balance between the body and the neck.
Ріхарде, сонечко, ну якщо воно було зроблене так спочатку, то, значить, для цього була якась причина. Але Ріхарду ну просто необхідно створити собі проблеми на рівному місці.
Ріхардова концепція підписних гітар:
That’s what you do with signature guitars, you try out things first for yourself and then you hope that other people might like it too.
Далі довга розповідь про кнопочку, вибір бриджу й пікапи.
Цікаве питання: інтерв’юер згадав, що раніше Ріхард був незадоволений цінами на свої гітари, вважаючи, що вони занадто дорогі. Тут я добавлю від себе, що Ріхард дійсно висказувався про це в інтерв’ю, я пам’ятаю, в Празі під час туру-2017.
Оскільки це незвичне питання, процитую відповідь Ріхарда:
And it even got more expensive. I’m not happy about it, to be honest, and I had a lot of conversations with my guys here in Germany. They explained to me that prices are going up in general, on wood, construction, rent in Japan. I can’t really understand why the models are getting so expensive but I have to rely on their information. I was very interested in having an LTD version which has almost everything except the sustainiac pickup, which I feel is really unique to my taste, so I think that most people don’t really need it. I was trying to create a guitar that people would like even though it’s a signature model. A lot of people buy signature guitars because they are fans of your playing and your sound. But with the LTD version, I felt I would like to create something that is not so individual to my name, which has a certain kind of gimmicks that I have on the ESP version but for an affordable price. One of the biggest differences between ESP and LTD is that ESP models are created in the custom shop where one person works on the guitar while LTD models are created in a factory.
Про кумирів юності.
Ріхард знову назвав AC/DC і Малькома Янга, а от з ГДР у нього немає кумирів, бо there wasn’t such a thing as a rock guitarist. They always played in jazz bands. (laughs).
Дуже мила згадка про Макс. Боже, як легко уявити їх вдвох: I have a thirteen-year-old daughter and she listens to a totally different kind of music but every time I put on an AC/DC song, she rocks out.
Про першу гітару, куплену в Чехословаччині – про це вже років 10 ніхто не згадував.
Ріхард повторив стару історію: всі друзі бухали, а він не п’є, тому він купив гітару, щоб перепродати її в ГДР. It turned out later that I started using that guitar. (laughs) It was a nice little accident that created lots of other things later.
Далі довго й нудно про студійне обладнання.
Відповідь на питання, чи має Ріхард різне обладнання для Раммштайн і Емігрейт: Not really. It is different playing with Rammstein, obviously, because there is another guitar player but it is pretty much the same.
Про те, що у Ріхарда дві студії – одна світла в пентхаузі, інша темна (інтерв’юер чомусь на сказав, що вона в підвалі, може, він не знає цього): I love to write in different environments. I think every environment brings out a certain way of creation. It really depends on my mood. If I need to be a little bit darker or lighter. Every room creates a different kind of energy for you so you write different things and I love that.
Ще одне дуже цікаве питання: Ріхард пише музику в студії чи у нього гітари повсюди?
Ріхард: I do have guitars all over the place. I have a piano in my living room which I play a lot. I have a guitar in my bedroom. I watch a lot of movies and sometimes I create my own soundtrack to the movies which is great and I like it. So I have instruments everywhere.
От взагалі ніхто не сумнівався, що у нього гітара в спальні. Не здивуюся, якщо він під подушкою тримає маленьку зелену гітару, подаровану в турі.
Про те, чи різниться процес написання пісень для Раммштайн і Емігрейт.
Ріхард дає звичну відповідь, що зараз це однаково, і раммштайни, буває, вибирають пісні, написані не для Раммштайн. Але тут Ріхард доповнює цікавою фразою: I remember, I think it was with the Deutschland record, I knew I needed to write more Rammstein songs and then I subconsciously went into that mode for Rammstein.
Плани щодо Емігрейт – ніяких планів.
Про те, що в Емігрейт Ріхард співає англійською.
Ріхарда завжди притягувала англомовна музика, і він хотів, щоб його сольний проєкт відрізнявся від Раммштайн. Цікаве доповнення: I have ideas in German, I don't push them away.
Можливо, колись Ріхард заспіває німецькою. Колись.
Ріхард зізнається, що сумує за Нью-Йорком.
Ще одна згадка того, про що вже не говорять років 10 – про роботу з Леммі. Таке враження, що інтерв’юер знає Ріхарда лише по його старим інтерв’ю.
Ріхард звично розхвалив Леммі.
Наостанок, з ким би Ріхард хотів попрацювати: Мартин Гор і Джон Фрушанте.
Перше питання про початок кооперації Ріхарда з ESP – Ріхард згадав своє відвідування музичної конвенції у Франкфурті, як він каже – перше й останнє.
Друге питання про роботу над RZK-III.
Ріхард розказує тищу разів повторену історію про зйомки кліпу FMM. Однак тут від додає цікаву Круспе-алегорію: Every guitar has a different synergy with you. It’s like a kiss. A kiss is a kiss but always feels different with each person you kiss. (laughs)
Ти диви який експерт по поцілункам.
Далі про головку грифу.
Ріхард такий Ріхард: він вирішив замінити її, бо йому здавалося, що вона занадто довга. Люди казали йому, що не треба цього робити. Ріхард все одно замінив. В результаті: We ended up having some problems because one of the reasons that the previous headstock was so long was to create the balance between the body and the neck.
Ріхарде, сонечко, ну якщо воно було зроблене так спочатку, то, значить, для цього була якась причина. Але Ріхарду ну просто необхідно створити собі проблеми на рівному місці.
Ріхардова концепція підписних гітар:
That’s what you do with signature guitars, you try out things first for yourself and then you hope that other people might like it too.
Далі довга розповідь про кнопочку, вибір бриджу й пікапи.
Цікаве питання: інтерв’юер згадав, що раніше Ріхард був незадоволений цінами на свої гітари, вважаючи, що вони занадто дорогі. Тут я добавлю від себе, що Ріхард дійсно висказувався про це в інтерв’ю, я пам’ятаю, в Празі під час туру-2017.
Оскільки це незвичне питання, процитую відповідь Ріхарда:
And it even got more expensive. I’m not happy about it, to be honest, and I had a lot of conversations with my guys here in Germany. They explained to me that prices are going up in general, on wood, construction, rent in Japan. I can’t really understand why the models are getting so expensive but I have to rely on their information. I was very interested in having an LTD version which has almost everything except the sustainiac pickup, which I feel is really unique to my taste, so I think that most people don’t really need it. I was trying to create a guitar that people would like even though it’s a signature model. A lot of people buy signature guitars because they are fans of your playing and your sound. But with the LTD version, I felt I would like to create something that is not so individual to my name, which has a certain kind of gimmicks that I have on the ESP version but for an affordable price. One of the biggest differences between ESP and LTD is that ESP models are created in the custom shop where one person works on the guitar while LTD models are created in a factory.
Про кумирів юності.
Ріхард знову назвав AC/DC і Малькома Янга, а от з ГДР у нього немає кумирів, бо there wasn’t such a thing as a rock guitarist. They always played in jazz bands. (laughs).
Дуже мила згадка про Макс. Боже, як легко уявити їх вдвох: I have a thirteen-year-old daughter and she listens to a totally different kind of music but every time I put on an AC/DC song, she rocks out.
Про першу гітару, куплену в Чехословаччині – про це вже років 10 ніхто не згадував.
Ріхард повторив стару історію: всі друзі бухали, а він не п’є, тому він купив гітару, щоб перепродати її в ГДР. It turned out later that I started using that guitar. (laughs) It was a nice little accident that created lots of other things later.
Далі довго й нудно про студійне обладнання.
Відповідь на питання, чи має Ріхард різне обладнання для Раммштайн і Емігрейт: Not really. It is different playing with Rammstein, obviously, because there is another guitar player but it is pretty much the same.
Про те, що у Ріхарда дві студії – одна світла в пентхаузі, інша темна (інтерв’юер чомусь на сказав, що вона в підвалі, може, він не знає цього): I love to write in different environments. I think every environment brings out a certain way of creation. It really depends on my mood. If I need to be a little bit darker or lighter. Every room creates a different kind of energy for you so you write different things and I love that.
Ще одне дуже цікаве питання: Ріхард пише музику в студії чи у нього гітари повсюди?
Ріхард: I do have guitars all over the place. I have a piano in my living room which I play a lot. I have a guitar in my bedroom. I watch a lot of movies and sometimes I create my own soundtrack to the movies which is great and I like it. So I have instruments everywhere.
От взагалі ніхто не сумнівався, що у нього гітара в спальні. Не здивуюся, якщо він під подушкою тримає маленьку зелену гітару, подаровану в турі.
Про те, чи різниться процес написання пісень для Раммштайн і Емігрейт.
Ріхард дає звичну відповідь, що зараз це однаково, і раммштайни, буває, вибирають пісні, написані не для Раммштайн. Але тут Ріхард доповнює цікавою фразою: I remember, I think it was with the Deutschland record, I knew I needed to write more Rammstein songs and then I subconsciously went into that mode for Rammstein.
Плани щодо Емігрейт – ніяких планів.
Про те, що в Емігрейт Ріхард співає англійською.
Ріхарда завжди притягувала англомовна музика, і він хотів, щоб його сольний проєкт відрізнявся від Раммштайн. Цікаве доповнення: I have ideas in German, I don't push them away.
Можливо, колись Ріхард заспіває німецькою. Колись.
Ріхард зізнається, що сумує за Нью-Йорком.
Ще одна згадка того, про що вже не говорять років 10 – про роботу з Леммі. Таке враження, що інтерв’юер знає Ріхарда лише по його старим інтерв’ю.
Ріхард звично розхвалив Леммі.
Наостанок, з ким би Ріхард хотів попрацювати: Мартин Гор і Джон Фрушанте.