ivanna: (Default)
ivanna ([personal profile] ivanna) wrote2025-06-21 04:38 pm
Entry tags:

Стежка Довбуша

Поперло мене піднятися в гори, тож пішла я до скель Довбуша - кілометр вгору. Біля самих скель можна було повернути назад, але я ж сильна женщіна, я пішла складним маршрутом ще вище. Лізу по камінню й думаю: і як же його спускатися, якщо не скористатися швидким шляхом і не йобнутися прямо вниз. На деяких ділянках це було реальним варіантом. Слава Ісусу, стежка вниз виявилася пологою… спочатку. Вобщем, йолок мені надовго хватить.
Боже мій, яке там в лісі повітря! Чиста хвоя, кожен подих несе задоволення. В голові жодних думок крім куди поставити ногу, повний мозковий релакс. І ці древні скелі - Боже, яка від них енергетика, вони пропитані духом Землі. Вони стояли тут і будуть стояти вічно, ми для них лише мить.

Ще пару днів таких стрибків по камінню - і я офіційно стану гірською ланню. Щодо ланей. Як указували інформаційні стенди на стежці, там живуть різні олені-ведмеді, але люди шастають таким насиченим трафіком, що розлякали усіх звірів, навіть білок навколо немає. Люди - зло.

По дорозі вниз частина лісу стала листяною, і там росли буки. Зловила ельфійський вайб - буки є улюбленими деревами ельфів, хоч роздивилася їх. Дерева, не ельфів. Деякі ділянки лісу реально можуть слугувати ілюстрацією Мірквуду. Ну тільки без павуків.


Post a comment in response:

(will be screened)
(will be screened if not on Access List)
(will be screened if not on Access List)
If you don't have an account you can create one now.
HTML doesn't work in the subject.
More info about formatting