Rammstein – Zeit booklet
Apr. 28th, 2022 07:24 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
ivannaО Боже, до чого красивий буклет Цайт. Шедевр естетизму. Глибока вдячність і безмежна повага Брайану Адамсу.
Футуристична башта і воронка в безодню.
Тілль наче і не сильно біжить, але інші за ним не встигають. Пауль завис над землею. Волосся Ріхарда сяє як коштовність.
Раммштайни у воронці. Пауля можна пізнати по характерній позі з руками за спиною. Флаке праворуч, в одязі іншого кольору. Тілль виділяється білою головою. Інших важко розрізнити. Ну й намерзлися вони там напівроздягнені.
До болю прекрасний Ріхард, його краса – це щось потойбічне, поза межами Часу.
Як мило Ріхард стулив п’яточки і розставив носочки. Грубі ботінки Пауля роблять ніжки Ріхарда особливо маленькими і витонченими. І зачіски такі контрастні, коли гітаристи стоять поруч – оббрита сива голова Пауля і чорний йожик Ріхарда.
Всі люди як люди, а Ріхарду треба ніжку виставити, округлості підкреслити…
Пауль. О Господи. Такий рідний, і в той же час камера Брайана показала його з нового ракурсу. Тут Пауль такий… не вразливий, він як і раніше людина-кремінь, але з-під цього кремнію пробиваються почуття. Це не Пауль, що замурував себе у бункері, це Пауль, що починає демонструвати світові свою душу. Мудрість і досвід, винесені з перенесених у минулому страждань, які загартували його, але також надали дар розуміти світ. Погляд Пауля: "я розумію, як тобі погано, бо сам знав біль".
От що Пауль носить на шиї – медальйон з гербом Берліну.
Ріхард. Ріхард випромінює силу і впевненість. Ріхард готовий підкорити весь світ, він гіпнотизує, вкладаючи в мозок людства свою думку, він дивиться прямо в очі – але йому не цікаво, кого він бачить, він дивиться для того, щоб підчинити своїй волі. Самовпевнений Ріхард. Безмежно прекрасний Ріхард. Ідеальне обличчя з бездоганними рисами, на якому кожна зморшка – печатка індивідуальності.
Цей Ріхард ідеально доповнює цього Пауля. Як дві половинки одного медальйону. Ріхард безпечний у своїй самовпевненості, він хоче володарювати світом – але він такий тендітний і вразливий. І Пауль розуміє його слабкість, мудрість Пауля захищає Ріхарда.
Згадалося, як Пауль дивився на Ріхарда на датській фотосесії у 2019. Тоді очі Пауля сяяли сліпим обожнюванням. Зараз у цих очах з'явилася мудрість. Дааа, три роки пізнавання Ріхарда Круспе сильно просвітили Пауля. Але Ріхард на датській фотосесії в своїх очах ніс залишки старого болю, а зараз Ріхард роздирає сорочку на грудях і гіпнотизує світ.
А от в оці Оллі у цьому буклеті такий жах застиг, наче він зі своєю звичкою піддивлятися таки побачив щось, що мозок не зміг переварити.
Цікаве з титрів буклету. Аранжировки і хори записувалися в Дрездені – крім ОК, на якому хор білорусі. Тобто той хор, що використовувався на Спичкі. Тобто виходить, що ОК – це залишок від попереднього альбому, чомусь ОК забракували для Спички, але визнали гідною для Цайт. Можливо її переробили, хтозна. Або тематично кондони там не підходили, ну дійсно, в одну кучу валити Дойчланд і кондони тільки Тілль під сценою міг.
У подяках Раммштайн згадали режисерів кліпів, братів Саботток, які займаються туром-спецефектами, своїх хлопчиків-піарщиків. Особливу подяку раммштайни висловлюють "своїм коханим фрау". При тому що двоє раммштайнів нежонаті. Це що за нова фішка весни-2022, жінок особливо виділяти? То-то Ріхард те сторі робив на 8 березня: якраз тоді раммштайни склали буклет, і Ріхарду треба було і собі якось підмазатися під загальний підпис. А взагалі-то раніше раммштайни у подяках згадували родичів і друзів, але зараз суворий мінімалізм.
Футуристична башта і воронка в безодню.
Тілль наче і не сильно біжить, але інші за ним не встигають. Пауль завис над землею. Волосся Ріхарда сяє як коштовність.
Раммштайни у воронці. Пауля можна пізнати по характерній позі з руками за спиною. Флаке праворуч, в одязі іншого кольору. Тілль виділяється білою головою. Інших важко розрізнити. Ну й намерзлися вони там напівроздягнені.
До болю прекрасний Ріхард, його краса – це щось потойбічне, поза межами Часу.
Як мило Ріхард стулив п’яточки і розставив носочки. Грубі ботінки Пауля роблять ніжки Ріхарда особливо маленькими і витонченими. І зачіски такі контрастні, коли гітаристи стоять поруч – оббрита сива голова Пауля і чорний йожик Ріхарда.
Всі люди як люди, а Ріхарду треба ніжку виставити, округлості підкреслити…
Пауль. О Господи. Такий рідний, і в той же час камера Брайана показала його з нового ракурсу. Тут Пауль такий… не вразливий, він як і раніше людина-кремінь, але з-під цього кремнію пробиваються почуття. Це не Пауль, що замурував себе у бункері, це Пауль, що починає демонструвати світові свою душу. Мудрість і досвід, винесені з перенесених у минулому страждань, які загартували його, але також надали дар розуміти світ. Погляд Пауля: "я розумію, як тобі погано, бо сам знав біль".
От що Пауль носить на шиї – медальйон з гербом Берліну.
Ріхард. Ріхард випромінює силу і впевненість. Ріхард готовий підкорити весь світ, він гіпнотизує, вкладаючи в мозок людства свою думку, він дивиться прямо в очі – але йому не цікаво, кого він бачить, він дивиться для того, щоб підчинити своїй волі. Самовпевнений Ріхард. Безмежно прекрасний Ріхард. Ідеальне обличчя з бездоганними рисами, на якому кожна зморшка – печатка індивідуальності.
Цей Ріхард ідеально доповнює цього Пауля. Як дві половинки одного медальйону. Ріхард безпечний у своїй самовпевненості, він хоче володарювати світом – але він такий тендітний і вразливий. І Пауль розуміє його слабкість, мудрість Пауля захищає Ріхарда.
Згадалося, як Пауль дивився на Ріхарда на датській фотосесії у 2019. Тоді очі Пауля сяяли сліпим обожнюванням. Зараз у цих очах з'явилася мудрість. Дааа, три роки пізнавання Ріхарда Круспе сильно просвітили Пауля. Але Ріхард на датській фотосесії в своїх очах ніс залишки старого болю, а зараз Ріхард роздирає сорочку на грудях і гіпнотизує світ.
А от в оці Оллі у цьому буклеті такий жах застиг, наче він зі своєю звичкою піддивлятися таки побачив щось, що мозок не зміг переварити.
Цікаве з титрів буклету. Аранжировки і хори записувалися в Дрездені – крім ОК, на якому хор білорусі. Тобто той хор, що використовувався на Спичкі. Тобто виходить, що ОК – це залишок від попереднього альбому, чомусь ОК забракували для Спички, але визнали гідною для Цайт. Можливо її переробили, хтозна. Або тематично кондони там не підходили, ну дійсно, в одну кучу валити Дойчланд і кондони тільки Тілль під сценою міг.
У подяках Раммштайн згадали режисерів кліпів, братів Саботток, які займаються туром-спецефектами, своїх хлопчиків-піарщиків. Особливу подяку раммштайни висловлюють "своїм коханим фрау". При тому що двоє раммштайнів нежонаті. Це що за нова фішка весни-2022, жінок особливо виділяти? То-то Ріхард те сторі робив на 8 березня: якраз тоді раммштайни склали буклет, і Ріхарду треба було і собі якось підмазатися під загальний підпис. А взагалі-то раніше раммштайни у подяках згадували родичів і друзів, але зараз суворий мінімалізм.