![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Rammstein – Angst part 2
May. 1st, 2022 11:33 amБляяя… у самому кращому сенсі бляяя… ну і прем'єра кліпу.
Суть кліпу ніяких пояснень не потребує – це, мабуть, єдиний кліп Раммштайн, де не треба шукати схований чи подвійний зміст, тут все максимально наочно зображено і донесено. Ну тільки художньо приправлено алегорією з американською культурою і країною третього світу. Але зомбі ну дуже впізнаваємі.
Текст пісні ідеально відповідає часу. Тілль писав лірику про героя німецького фольклору, але як реально виглядає це чудовисько зараз.
Проте політична і громадська позиція Раммштайн – це добре, дуже дякуємо, спасибі від щирого серця. Кліп супер, його важливість неможна переоцінити. Але ці всі високі матерії – це одне. Моє бляяя головним чином стосується гітаристів. О Господи, ці гітаристи у кліпі наче зв’язані між собою червоним кабелем. Тут стільки ахую, а чого варто фінальне сидіння на диванчику! Я вже відвикла від такого шквалу гітаристів. Нічого собі їх перед туром розбирає.
Це перше враження, зараз віддихаюсь, передивлюсь кілька разів і розберу покадрово.
Господи, животик Ріхарда. І його стегенця. Яким м’якесеньким він виглядає!
Раммштайни знову підставилися під звинувачення у нацизмі, не сильно вони замаскувалися тим, що підняли ліву руку і вивернули долоню. От Ріхард особливо правдоподібно тримає пальці, йому лише повернути руку долонею вниз – і готове нацистське привітання. Правда, животки Ріхарда ну зовсім розбиває образ есесівця з Дойчланд.
Бляяя… Як Пауль милується хохочущим Ріхардом. А Ріхарду аби лише хохотати. І Пауль досі не заморився милуватися цим! А Ріхард, знаючи, що Пауль слідкує за ним, викладає свою м’якеньку ручку з манікюром на свій округлий бюст. І ці розкішні стегенця нагло виставлені. Кокетка Круспе.
Оця м’якенька долоня – вона ж спеціально виставлена, щоб Пауль взяв її у свою руку. Вона ж провокує. Ну не кладуть люди руку так біля клавіатури, ну вона явно спеціально там. І ротик нащо так відкривати! Господи, Мінні дивиться на Ріхардом таким же поглядом, який влітку 2020 був у Блонді. Бідна собачка, грайлива Кокетка Круспе травмує її психіку.
Нормально, Пауль потягнувся за цеглою не заплативши, гроші залишаються у нього в руці. Повний реалізм образів у кліпі.
Як прижаті ноги Пауля і Шнайдера та Пауля і Ріхарда. Таке враження, що розкішні стегна Ріхарда залізли на Пауля.
У Шнайдера цегла акуратними стопочками, а Ріхард висипав як попало. Мати моя муттер, Ріхард реально сам стіну складав. Цими білими ручками. Хто ж так кельму тримає… Я дуже сподіваюсь, що всі роботи з цеглою в підвалі Круспе-дому вели робітники, а Ріхарда до практичних занять не допускали. І якщо Ріхард складав стіну стоячи в такій позі з виставленим бексайдом, то не дивно, що Пауль три цеглини як здрасьті приліпив. Ріхард, правда, теж не сильно думає, куди він цеглу кладе.
Ой яка милота, Пауль для Мінні теж будку зробив! Хазяїн. Ага, з цеглою все ясно: поки стіна була низькою, Ріхард робив її стоячи на колінках, і Пауль нормально працював, а коли Ріхард виставив бексайд йому межи очі, пішли три цеглини.
Господи, які п’яточки! І ручка. П’яточки і ручка. Таку красу треба на пуховій перині тримати, а не серед цегли.
Наскільки Ріхард не сумісний зі зброєю, настільки Пауль натурально виглядає з нею.
Це шедеврально – Пауль підглядає за Ріхардом.
Які спинки!
Бідна Мінні одвернулася від Ріхарда, не витримала. Як Ріхард акуратно ніжки поставив. І м’якенька ручка зі шматком тортика – от оце дуже гармонійно виглядає.
Стоп. Тортик був у правій руці, а потім тортик у лівій – він що, ще один шматок взяв? А Мінні заморилася з ними. Бідний Оллі готовий в підлокотник вжатися, лише б відсунутися від стегон Ріхарда. І знову пальчики Ріхарда. Як він виклав свою ручку на колінце! От чому він вирішив їсти тортик лівою рукою – провокації ніхто не відміняв. Пауль вже не знає, куди йому свою руку дівати. Ну точніше він-то знає, але ж люди тут. І Мінні.
Тілль своїм грохотом Мінні розбудив. Господи, Ріхард не просто їсть тортик – він висолоплює язичок і облизується. О Господи. От Ріхарда явно не бентежить, що тут люди і цуцик. І якщо це у Ріхарда така звичка – їсти тортики облизуючись, а тортики він їсть постійно, то в нього вже ні сліду сорому не лишилося.
Ой яка милота, Мінні біля Ріхарда.
Нє, ну Ріхард з його розкішним тілом і тортиком – це шедевр. Оце округлості!
Після такого кліпу треба корвалол пити. Це гітаристи розпочали підготовку до туру. Господи, я тепер уже не впевнена, що ми витримаємо тур.
Відхекалася трохи від гітаристів і напишу пару слів про тематику кліпу. До речі, знімала кліп та ж сама контора, що робила Цайт. Але різниця між кліпами колосальна. Як я написала в коментах, оцей кліп потрібно було показати першим. Але вони його тільки стали знімати тоді, коли треба було робити першу прем’єру. Що дуже важливо в кліпі – це те, що герої кліпу зробили висновок. Месседж позитиву і надії: хай для нашого покоління вже нічого не виправити, але у майбутньому є шанс, що подібне не повториться дуже багато років. Максимально наглядна демонстрація результатів зомбування здатна прочистити мозок. Поки ще не сильно пізно і мозок є. русні це не стосується.
Щодо манікюру Ріхарда - у житті він свої звички не міняє, білий лак потрібен був для кліпу, щоб потім у кінці ліву руку можна було розфарбувати у червоний колір.
__________
Фото комп’ютерної роботи над кліпом Ангст https://www.instagram.com/p/Cc_UlnTN2he/ Ангст робили ті ж самі режисер і команда, що створювали Цайт, але на відміну від криво намальованих назгулів Ангст вийшов бездоганним. Ідеальне поєднання музики, сюжету, кольору, динаміки. І хореографія супер, коли дівчата зі звірськими ухмилками скакають під Du – це шедеврально.
В кінці кліпу раммштайни їдять старовинну німецьку страву, цікаво як вона називається?
Ще хочу сказати, що в кінці Тілль розбиває не справжній ламповий телевізор, а його імітацію, напівпорожню коробку. Якщо вдарити по лампі в старих телевізорах-моніторах, лампа вибухає, так що якби Тілль вгатив косилкою по ній, кліп би завершився красивим вибухом. Воно раммштайнам може б і сподобалось, але суперечить месседжу кінцівки.
Суть кліпу ніяких пояснень не потребує – це, мабуть, єдиний кліп Раммштайн, де не треба шукати схований чи подвійний зміст, тут все максимально наочно зображено і донесено. Ну тільки художньо приправлено алегорією з американською культурою і країною третього світу. Але зомбі ну дуже впізнаваємі.
Текст пісні ідеально відповідає часу. Тілль писав лірику про героя німецького фольклору, але як реально виглядає це чудовисько зараз.
Проте політична і громадська позиція Раммштайн – це добре, дуже дякуємо, спасибі від щирого серця. Кліп супер, його важливість неможна переоцінити. Але ці всі високі матерії – це одне. Моє бляяя головним чином стосується гітаристів. О Господи, ці гітаристи у кліпі наче зв’язані між собою червоним кабелем. Тут стільки ахую, а чого варто фінальне сидіння на диванчику! Я вже відвикла від такого шквалу гітаристів. Нічого собі їх перед туром розбирає.
Це перше враження, зараз віддихаюсь, передивлюсь кілька разів і розберу покадрово.
Господи, животик Ріхарда. І його стегенця. Яким м’якесеньким він виглядає!
Раммштайни знову підставилися під звинувачення у нацизмі, не сильно вони замаскувалися тим, що підняли ліву руку і вивернули долоню. От Ріхард особливо правдоподібно тримає пальці, йому лише повернути руку долонею вниз – і готове нацистське привітання. Правда, животки Ріхарда ну зовсім розбиває образ есесівця з Дойчланд.
Бляяя… Як Пауль милується хохочущим Ріхардом. А Ріхарду аби лише хохотати. І Пауль досі не заморився милуватися цим! А Ріхард, знаючи, що Пауль слідкує за ним, викладає свою м’якеньку ручку з манікюром на свій округлий бюст. І ці розкішні стегенця нагло виставлені. Кокетка Круспе.
Оця м’якенька долоня – вона ж спеціально виставлена, щоб Пауль взяв її у свою руку. Вона ж провокує. Ну не кладуть люди руку так біля клавіатури, ну вона явно спеціально там. І ротик нащо так відкривати! Господи, Мінні дивиться на Ріхардом таким же поглядом, який влітку 2020 був у Блонді. Бідна собачка, грайлива Кокетка Круспе травмує її психіку.
Нормально, Пауль потягнувся за цеглою не заплативши, гроші залишаються у нього в руці. Повний реалізм образів у кліпі.
Як прижаті ноги Пауля і Шнайдера та Пауля і Ріхарда. Таке враження, що розкішні стегна Ріхарда залізли на Пауля.
У Шнайдера цегла акуратними стопочками, а Ріхард висипав як попало. Мати моя муттер, Ріхард реально сам стіну складав. Цими білими ручками. Хто ж так кельму тримає… Я дуже сподіваюсь, що всі роботи з цеглою в підвалі Круспе-дому вели робітники, а Ріхарда до практичних занять не допускали. І якщо Ріхард складав стіну стоячи в такій позі з виставленим бексайдом, то не дивно, що Пауль три цеглини як здрасьті приліпив. Ріхард, правда, теж не сильно думає, куди він цеглу кладе.
Ой яка милота, Пауль для Мінні теж будку зробив! Хазяїн. Ага, з цеглою все ясно: поки стіна була низькою, Ріхард робив її стоячи на колінках, і Пауль нормально працював, а коли Ріхард виставив бексайд йому межи очі, пішли три цеглини.
Господи, які п’яточки! І ручка. П’яточки і ручка. Таку красу треба на пуховій перині тримати, а не серед цегли.
Наскільки Ріхард не сумісний зі зброєю, настільки Пауль натурально виглядає з нею.
Це шедеврально – Пауль підглядає за Ріхардом.
Які спинки!
Бідна Мінні одвернулася від Ріхарда, не витримала. Як Ріхард акуратно ніжки поставив. І м’якенька ручка зі шматком тортика – от оце дуже гармонійно виглядає.
Стоп. Тортик був у правій руці, а потім тортик у лівій – він що, ще один шматок взяв? А Мінні заморилася з ними. Бідний Оллі готовий в підлокотник вжатися, лише б відсунутися від стегон Ріхарда. І знову пальчики Ріхарда. Як він виклав свою ручку на колінце! От чому він вирішив їсти тортик лівою рукою – провокації ніхто не відміняв. Пауль вже не знає, куди йому свою руку дівати. Ну точніше він-то знає, але ж люди тут. І Мінні.
Тілль своїм грохотом Мінні розбудив. Господи, Ріхард не просто їсть тортик – він висолоплює язичок і облизується. О Господи. От Ріхарда явно не бентежить, що тут люди і цуцик. І якщо це у Ріхарда така звичка – їсти тортики облизуючись, а тортики він їсть постійно, то в нього вже ні сліду сорому не лишилося.
Ой яка милота, Мінні біля Ріхарда.
Нє, ну Ріхард з його розкішним тілом і тортиком – це шедевр. Оце округлості!
Після такого кліпу треба корвалол пити. Це гітаристи розпочали підготовку до туру. Господи, я тепер уже не впевнена, що ми витримаємо тур.
Відхекалася трохи від гітаристів і напишу пару слів про тематику кліпу. До речі, знімала кліп та ж сама контора, що робила Цайт. Але різниця між кліпами колосальна. Як я написала в коментах, оцей кліп потрібно було показати першим. Але вони його тільки стали знімати тоді, коли треба було робити першу прем’єру. Що дуже важливо в кліпі – це те, що герої кліпу зробили висновок. Месседж позитиву і надії: хай для нашого покоління вже нічого не виправити, але у майбутньому є шанс, що подібне не повториться дуже багато років. Максимально наглядна демонстрація результатів зомбування здатна прочистити мозок. Поки ще не сильно пізно і мозок є. русні це не стосується.
Щодо манікюру Ріхарда - у житті він свої звички не міняє, білий лак потрібен був для кліпу, щоб потім у кінці ліву руку можна було розфарбувати у червоний колір.
__________
Фото комп’ютерної роботи над кліпом Ангст https://www.instagram.com/p/Cc_UlnTN2he/ Ангст робили ті ж самі режисер і команда, що створювали Цайт, але на відміну від криво намальованих назгулів Ангст вийшов бездоганним. Ідеальне поєднання музики, сюжету, кольору, динаміки. І хореографія супер, коли дівчата зі звірськими ухмилками скакають під Du – це шедеврально.
В кінці кліпу раммштайни їдять старовинну німецьку страву, цікаво як вона називається?
Ще хочу сказати, що в кінці Тілль розбиває не справжній ламповий телевізор, а його імітацію, напівпорожню коробку. Якщо вдарити по лампі в старих телевізорах-моніторах, лампа вибухає, так що якби Тілль вгатив косилкою по ній, кліп би завершився красивим вибухом. Воно раммштайнам може б і сподобалось, але суперечить месседжу кінцівки.
