![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Flake’s podcast - Mutter-era
Mar. 9th, 2023 12:43 pmЯку милоту розказав Флаке у своєму лютневому підкасті на Radio EINS. Цей випуск був присвячений горам. Флаке поставив пісню Moby і розказав пов’язану з нею історію.
За словами Флаке, альбом Мобі, до якого входила ця пісня, вийшов тоді, коли раммштайни були в Хайлігендаммі працюючи над Муттер (хм, дискографія Мобі каже, що альбом Play вийшов у травні 1999 року, а раммштайни жили на Балтиці восени того року, але ладно, Флаке і точність – це оксюморон). Бог з ним, коли той альбом вийшов, головне те, що коли раммштайни жили в Хайлігендаммі, Ріхард розпробував його і запав на одну пісню з дуже дивним басом. Флаке, говорячи про це, каже "our guitarist Richard", хоча зазвичай він не уточнює, кого з гітаристів має на увазі. Тут я трохи відступлю від розповіді Флаке й нагадаю про те, як жили раммштайни на Балтиці: вони орендували великий будинок, зробили там ремонт, притащили туди шість ліжок і жили у спартанських умовах, працюючи над альбомом Муттер. Тепер зі слів Флаке виявляється, що доповнення до інтер’єру будинку не обмежилися новими ліжками, і ці ліжка стояли не у одній великій кімнаті на кшталт інтернату чи казарми – ні, кожен раммштайн займав окрему кімнату. Флаке каже, що Ріхард притащив у свою спальню величезну акустичну систему. Коли Ріхард просинався, він включав альбом Мобі на повну громкість і йшов у душ. Поки Ріхард був у душі, музика орала на весь будинок, і хто з раммштайнів ще спав, то вивалювався з ліжка. Таким чином всі раммштайни знали: "окей, Ріхард прокинувся, він у душі й готовий почати працювати".
Ріхард такий Ріхард. Ріхард жив за власним графіком і повністю ігнорував потреби інших. Всі раммштайни мали жити за режимом Ріхарда: Ріхард прокинувся – всі мають вставати та йти працювати. Можна легко уявити, як будинок вибухає піснею Мобі, і п’ятеро раммштайнів скочуються з ліжок, продираючи очі й проклинаючи Ріхарда. Тодішній Ріхард не визнавав ніяких поблажок і компромісів, він жив роботою. Дивно, що він взагалі лягав спати, бо тоді його робочий день тривав до 20 годин. У Муттер-період Ріхард домінував у всіх сферах – не тільки в творчості, а й в житті. За що і поплатився…
За словами Флаке, альбом Мобі, до якого входила ця пісня, вийшов тоді, коли раммштайни були в Хайлігендаммі працюючи над Муттер (хм, дискографія Мобі каже, що альбом Play вийшов у травні 1999 року, а раммштайни жили на Балтиці восени того року, але ладно, Флаке і точність – це оксюморон). Бог з ним, коли той альбом вийшов, головне те, що коли раммштайни жили в Хайлігендаммі, Ріхард розпробував його і запав на одну пісню з дуже дивним басом. Флаке, говорячи про це, каже "our guitarist Richard", хоча зазвичай він не уточнює, кого з гітаристів має на увазі. Тут я трохи відступлю від розповіді Флаке й нагадаю про те, як жили раммштайни на Балтиці: вони орендували великий будинок, зробили там ремонт, притащили туди шість ліжок і жили у спартанських умовах, працюючи над альбомом Муттер. Тепер зі слів Флаке виявляється, що доповнення до інтер’єру будинку не обмежилися новими ліжками, і ці ліжка стояли не у одній великій кімнаті на кшталт інтернату чи казарми – ні, кожен раммштайн займав окрему кімнату. Флаке каже, що Ріхард притащив у свою спальню величезну акустичну систему. Коли Ріхард просинався, він включав альбом Мобі на повну громкість і йшов у душ. Поки Ріхард був у душі, музика орала на весь будинок, і хто з раммштайнів ще спав, то вивалювався з ліжка. Таким чином всі раммштайни знали: "окей, Ріхард прокинувся, він у душі й готовий почати працювати".
Ріхард такий Ріхард. Ріхард жив за власним графіком і повністю ігнорував потреби інших. Всі раммштайни мали жити за режимом Ріхарда: Ріхард прокинувся – всі мають вставати та йти працювати. Можна легко уявити, як будинок вибухає піснею Мобі, і п’ятеро раммштайнів скочуються з ліжок, продираючи очі й проклинаючи Ріхарда. Тодішній Ріхард не визнавав ніяких поблажок і компромісів, він жив роботою. Дивно, що він взагалі лягав спати, бо тоді його робочий день тривав до 20 годин. У Муттер-період Ріхард домінував у всіх сферах – не тільки в творчості, а й в житті. За що і поплатився…
