Paul

Я вже й забула, наскільки страшна публіка – паулефіли. Не дай Бог зачепити їхнє божество. Паулефіли прийняли як особисту образу моє твердження, що Пауль – не німець по крові. Ну от ще food for thoughts про Пауля від Іванни.

Пауль – дуже складна людина, він має дуалізм не менший, ніж у Ріхард. Це видно хоча б по одягу Пауля: три тури брудна ганчірка «Ландерс» на сцені й одночасно в житті постійно нові дорогі туалети. Так само і в куди більш серйозних речах. Я не зайду так далеко, щоб стверджувати, ніби Пауль сноб, панк-сноб – це сильно, але… але трохи є. Пауль соромиться речей, які не є крутими. Він соромився свого походження, що він не з німців і навіть не з німецьких євреїв, а зі слов’янських євреїв, тож він заплутав історію своєї родини так, що жодна з опублікованих версій не є повністю достовірною. Справжню історію знає лише родина Хірше, але хоча герр Антон пише дуже розумні книжки, біографія сина не є предметом його досліджень. До речі, Хірше – ніякі не Хірше. Це прізвище мало слов’янське закінчення, але Антон обрубав його до е, щоб надати прізвищу німецький вигляд. Ну а Пауль пішов далі в трансформаціях своїх прізвища й імені. Прикметно, що хоча обидва гітаристи Раммштайн змінили своє ім’я, мотиви у них були різні: Ріхард не асоціював себе як Свен, не мав внутрішнього зв’язку з цим іменем, тож для Ріхарда це була сугубо особиста справа гармонії зі своїм Я. У Пауля ж зі внутрішнім Я все добре й гармонійно, Пауля турбує, як це Я бачать люди.

Пауль соромився бідності, тож він обожнює підкреслювати свій статус дорогими аксесуарами й колекцією годинників. Годинники в сучасному світі – це не про можливість завжди знати точний час. У цьому сенсі знову він повна протилежність Ріхарду. Ріхард веде себе як типовий багатий німець: звичка носити одні й ті самі речі роками, проте ці речі мають бути якісними; уникнення лишніх витрат; перевага якості над кількістю й відсутність понтів – Ріхард є типовим представником прошарку дуже багатих бюргерів, тож не треба дивуватися його звичкам.
А от звичка Пауля колекціонувати дорогі речі була однією з причин мого страху за Ріхарда в турі-2019. Коли Пауль доводив Ріхарда до стану, що Ріхард затягувався уявною сигаретою, здавалося, що Ріхард для Пауля – ще один трофей для підкреслення статусу. Яскравий діамант, яким можна гратися й хвастатися. Слава Богу, життя швидко показало безглуздість таких страхів.

Ще одна цікава річ з Паулем – його відношення до російської мови. Він дуже добре розуміє російську й може бігло говорити російською. Але коли Раммштайн приїхали в рашу в 2019, Пауль спеціально удавав, що він погано розуміє, й говорив із жахливим акцентом. Тоді таке дистанціювання пояснювалось політикою раші щодо ЛГБТ, з чим гітаристи активно боролися. Зараз Пауль, мабуть, взагалі на російську не реагує.