ivanna | Chorzow 30.07.2023 2 (Reply)

Треба записати події цього дня, поки вони свіжі в пам’яті.
У якому готелі будуть раммштайни, я зрозуміла по фото з туру-2019. Підійшла до готелю- так і є, перед ним красуються два мерседеси. Якщо раммштайни хочуть приховати своє місцезнаходження, хай не світять цими мерседесами. Новинка - мерседесів зараз їм дають не 6, а 7. Тю. Фани чергували на площі, правда, вони на відміну від мене не знали, що Раммштайн лише їдуть, вони думали, що щас будуть виходити з готелю. Коло готелю товкся Кох, перед приїздом групи вийшов охоронець. І ось о 14 їдуть чорні мерседеси. Два пусті мерседеси поставили між готелем і площею, у вузький простір біля сходів вʼїхали три мерседеси. З першого вийшов Шнайдер, за ним Ріхард. З другого Оллі й Флаке. Всі крім Флаке забігли в готель, Флаке буквально був задавлений натовпом. Наскільки я зрозуміла, берлінський і віденський літаки прибули в Катовіце одночасно. Тілль пройшов у бокові двері, Пауля я не помітила. Фанів з-під готелю ніхто не ганяв, навпаки, виставили бархатні мотузки для антуражу. Появилися летц і анар - анар візуально здав, Летц справжній бомж, він не знає, що таке мило й шампунь. Щось у Раммштайн знову не слава Богу з їжею- анар вийшов забрати доставку: упаковку дієтичної коли, ящики алкоголю й підноси з їжею. Чим їх ресторан готелю не влаштовує? О 16:30 з готелю вийшов Пауль. Відео я запостила - він пройшов як Хазяїн перед челяддю, ніяких реверансів і автографів. Сів у мерседес, який за кілька хвилин до того подали під сходи, й поїхав. Зʼявилася поліція й приватна охорона, один озброєний поліцай зайшов у вестибюль готелю. Нарешті, о 17:00 до входу подали три мерседеси. Перший вийшов Ріхард. Весь його шлях від ліфту до машини я засняла. Ріхард… Він перевдягнувся, зробив зачіску. Диво з цим Ріхардом: коли він у рожевій кофточці й червоній кєпочці, він такий маленький і тендітний. Коли він у чорному, такого ефекту немає, але все одно він виглядає менше свого зросту. Лише коли він стояв впритул до мене, я відчула, що він майже на голову вищий. От з Паулем протилежний ефект - коли Пауль йшов мимо, відчуття було, що йде людина розмірів Тілля. Ніколи не подумаєш на Пауля, що він низький. А от Ріхард такий тендітний. Що ще дивно - від Ріхарда не тхне цигарками. Легкий запах парфуму і все. Що не дивно - Ріхард прекрасний. Це ідеал краси, він бездоганний. Ну хіба що подразнення на шиї псує його ідеально гладку шкіру. З Ріхардом був зять, який ніс папин рюкзак. На відео є смішний момент, як зятя ледь не забули, щось дитина розгубилася. Ріхард сів у машину, і я пішла. Я була в занадто сильному шоці, щоб дивитися на інших раммштайнів. На відео видно, як я підійшла до машини, там я повернула ліворуч, і дорогу мені перегородив поліцейський. Я попросила, прошу, пропустіть, і він реально охуїв - самий розгар виходу раммштайнів, а якась дура тікає. Я стала по іншу сторону машин, потім подумала, що Ріхард може побачити мене через вікно, і пішла від готелю хер зна куди. По дорозі мене обігнав караван мерседесів: попереду вила поліція, а за нею мчали мерседеси, зять у сторі виклав процес їзди. Я трохи поблукала навколо, істерячі малій, а потім поїхала на стадіон.
Про це друга частина розповіді.

Концерт. У мене не те здоров’я, щоб лізти у перші ряди фз, тож я навіть не думала про таке. Боже збав, тільки трибуни. А щоб усе бачити - для цього існує бінокль. Я не посоромилася спеціально для концерту купити якісний бінокль і припертися з ним на стадіон. Дуже добре зробила.
Оскільки завдяки нинішній звичці раммштайнів їхати на стадіон в останній момент я попала туди десь о шостій годині, то ніякої черги воротах до трибун не було. Ретельно перевіряли квиток і паспорт, а от сумочку лише окинули оком. Я хвилювалася за пауербанк, його не на кожен стадіон можна проносили, але хвилювання були марними. Найти своє місце також виявилося легко. Назавжди запамʼятаю відчуття, як я виходю в чашу стадіону й бачу сцену. Така рідна, я знаю кожен її куточок, і от я вперше бачу її вживу. Знайшовши своє місце, приємно здивувалася - це точно те, що я хотіла. Інтернет на стадіоні в мене не ловив абсолютно. Спершу трохи йшло на галявині під стадіоном, а потім пропало й там. Довелося повернутися на своє місце й налаштовуватися на концерт. Піанінні тьотки абсолютно не сподобалися, у мене від них голова розболілася. Якби хоч трохи тихіше грали, щоб як фон, а то визжать своїми піанінами. Нарешті, тьотки пощезли. І зʼявилися Раммштайн.
Переказувати весь концерт не буду, зупинюся лише на моментах і враженнях. Найголовніше враження- це енергетика. Сила звуку, яка пульсує у всьому, в матеріальному й духовному. Я зрозуміла, чому для Раммштайн взагалі й для Ріхарда особисто пониження сили звуку означає трагедію. Цього неможна робити, навіть якщо ціна - життя горобців. Ця пульсація вібрує, йде у кров, вона на дві години замінює биття серця. Скажена енергетика, скажена і по силі, і по своєму божевіллю. Я не знаю, як люди відвідують кожен концерт туру. Це небезпечно. Якщо впитувати цю енергію кожні три дні - то голова йобнеться, а якщо звикнути до неї - то це втрата чогось дуже особливого, надзвичайного. Мені цих двох концертів вистачить надовго, цю пульсацію я буду відчувати все життя.
Щодо спецефектів- да, це видовище. Вогні Сонне дратують на відео, але вживу обпалюють вогнем не тільки фізично. Пройняли вибухи на Іщ вілль. По відео не розумієш, що це дійсно вибухи- людям з птср треба бути обережними. Спецефекти дійсно продумані геніально, вони ідеально поєднуються між собою й музикою. І нові спецефекти на МНВ - це шедевр. Чому вони раніше не додумалися до такого? Червоний дим, золотий вогонь - мене пройняло.
Гітаристи. Я не знаю, що на них найшло сьогодні. Ріхард грав як завжди, бачити вживу всі його коронні рухи було не дивно. Чомусь він часто волосся поправляв. На Дойчланд у нього декольте розпахнулося так, що права грудь абсолютно непристойно вивалилася. З Тіллем ніяких взаємодій - ні в лодках, ні на фінальних поклонах. На поклонах Пауль знову відразу пішов під сцену, а Ріхард розкланювався і не зачіпав Тілля. Але гітаристи. Я досі в шоці. Вони двічі зробили statement- на Ду хаст і Оне діщ. Спершу було МНВ. Ріхард покрасувався на підставці Тілля, пішов до Пауля - і звичний спів був порушений різким рухом герра вниз. На Пуппе Ріхард відступав назад, коли Тілль підходив з камерою, але все ж потім підійшов і зробив мінет. На Ангст хлопки ручками Ріхарда, не вікінгові на початку, а його особисті посеред пісні, його маленькими ніжними долонями - така милота. Дойчланд - відчувається особлива любов Ріхарндо неї. Але це декольте… Коли закінчувалося Радіо, у мене серце мало не розірвалося від хвилювання. Ріхард став на підставу - вже добре. А потім я бачу його руку на її шиї. Пальці лежать там, довго лежать, аж в самому кінці він нехотя прибрав руку. На танцях Пауль включив Шнайдера: коли Ріхард ходив класти гітару, Пауль уговарював Шнайдера. Ріхард став на своє місце й почав звично танцювати, не чекаючи на любих друзів. Мені здалося, що третій лишній Ріхарду не сподобався, Ріхард пішов за гітарою і потім вниз ще до того, як пішов Шнайдер. Пауль вслід Ріхарду щось махав. На Ду хаст Ріхард спочатку грав нормально, а потім знову розвернувся до людей і боком до герра. Ду хаст йде далі, я чекаюна чергові вогні - і тут помічаю, що герр прямує через усю сцену й стає на підставку Ріхарда. Вони поруч, нога біля ноги, рука біля руки, вона плечем вдавилася в нього. Вони поруч на пісні, яка шлюбною клятвою. І тут ніяких найн. Поклони на Сонне, Енгель, лодки - лодки пройшли спокійно. Флаке підняв наш прапор. За Паулем, каюсь, не слідкувала, весь час за Ріхардом. Він просто підписував і розкидав карточки, хоча йому в лодку залетіло сердечко, він не звернув на нього уваги. Аусландер - Ріхард отримує справжнє задоволення від свого соло. На екрані видно його обличчя - він на грані оргазму, музичного оргазму. І ця музика варта оргазмів. На ДРСГ на рукавах знову був момент гітаристів. Ріхард дивився на Пауля і я не впевнена, ракурс не той, наче Ріхард торкнувся руки Пауля. А потім Оне Діщ. Ріхард через усю сцену йде до Пауля, вони дивляться один на одного, сяють один одному. Без тебе вона не хоче. Без тебе він не хоче. Ніколи для них не буде оне діщ, вони збираються бути разом. Це так сильно - чути цю пісню й бачити їх удвох. Я ніколи не забуду це відчуття. Дограли концерт уже без екстрімів. Ріхард на Раммштайн плащ одягнув і стоючи на коліні поли збирав, молодець. До камери Ріхард уважно віднісся, пройняло бачити його личко на весь екран.
Поки все. Спати. Я хочу переспати з власними спогадами, а завтра буду дивитися відео й роздивлятися деталі.
Адью. І гітаристи на ду хаст.