Two quotes
Jan. 29th, 2025 02:43 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
ivannaПривернули увагу пара цікавих цитат з інтерв'ю, трохи проаналізую їх.
Йорн про Тілля. Йорн прямим текстом каже: Тілль як поет розкривається лише в Раммштайн, його сольна творчість – клоунада, де кількість замінює якість. З Раммштайн клоунада не проходить, раммштайни вимагають глибини та якості, і вони всім своїм кодлом насідають на Тілля, поки той не видасть те, що задовільнить їхні надвисокі стандарти.
Воістину так. Тілль без раммштайнів – як киргиз на коні: що бачу, те й співаю. Дуже легко уявити собі сільського напівманьяка, який мугикає римовані фрази, поки плете корзини. І такий Тілль відчував себе у своїй ніші. Так само Тілль відчуває себе в своїй ніші, граючи дурника на сольній сцені. А от високі вимоги Раммштайн, тиск відповідальності та слави, виконання поставленого завдання замість вільного потоку слів – це важко. Це прямий шлях до депресії. Все ж таки з точки зору благополуччя Тілля, Ріхард зробив йому ведмежу послугу, коли притащив його в Раммштайн. Але без Тілля не було б Раммштайн.
Ну і про появу Раммштайн, цитата Ріхарда з інтерв’ю 1990-х років. Тут відразу привертає увагу те, як Ріхард каже, що вони любили один одного – і відразу добавляє, що не як геї. В принципі ремарка Ріхарда зрозуміла, бо в 1990-х раммштайни з їхніми оголеними мускулистими тілами, скудно прикрашеними фольгою та серебрянкою, вважалися взірцем гомосексуалізму. Але щось я не чула, щоб у 2017 році Ріхард відхрещувався «ми не геї», коли розказував про відсутність чи наявність сексу в шлюбі Раммштайн. І коли Пауль сидячи в готелі з Ріхардом казав «we lllove each other more than ever» - ніяких ремарок «не як геї» Пауль не робив.
Йорн про Тілля. Йорн прямим текстом каже: Тілль як поет розкривається лише в Раммштайн, його сольна творчість – клоунада, де кількість замінює якість. З Раммштайн клоунада не проходить, раммштайни вимагають глибини та якості, і вони всім своїм кодлом насідають на Тілля, поки той не видасть те, що задовільнить їхні надвисокі стандарти.
Воістину так. Тілль без раммштайнів – як киргиз на коні: що бачу, те й співаю. Дуже легко уявити собі сільського напівманьяка, який мугикає римовані фрази, поки плете корзини. І такий Тілль відчував себе у своїй ніші. Так само Тілль відчуває себе в своїй ніші, граючи дурника на сольній сцені. А от високі вимоги Раммштайн, тиск відповідальності та слави, виконання поставленого завдання замість вільного потоку слів – це важко. Це прямий шлях до депресії. Все ж таки з точки зору благополуччя Тілля, Ріхард зробив йому ведмежу послугу, коли притащив його в Раммштайн. Але без Тілля не було б Раммштайн.
Ну і про появу Раммштайн, цитата Ріхарда з інтерв’ю 1990-х років. Тут відразу привертає увагу те, як Ріхард каже, що вони любили один одного – і відразу добавляє, що не як геї. В принципі ремарка Ріхарда зрозуміла, бо в 1990-х раммштайни з їхніми оголеними мускулистими тілами, скудно прикрашеними фольгою та серебрянкою, вважалися взірцем гомосексуалізму. Але щось я не чула, щоб у 2017 році Ріхард відхрещувався «ми не геї», коли розказував про відсутність чи наявність сексу в шлюбі Раммштайн. І коли Пауль сидячи в готелі з Ріхардом казав «we lllove each other more than ever» - ніяких ремарок «не як геї» Пауль не робив.