Thranduil – Fisher King
Apr. 4th, 2025 04:04 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
ivannaВ одному з інтерв’ю Лі зізнався, що бачив Трандуїла як the Fisher King – Короля-Рибалку. Це дуже цікава паралель.
Король-Рибалка – це один із Лицарів Круглого Столу з легенд про короля Артура, останній хранитель Святого Грааля. Він є одночасно захисником і фізичним втіленням свого королівства, але тяжка травма виснажує його і спустошує його землю. Важко поранений і паралізований, він рибачить біля свого замку та чекає на “chosen one” – лицаря, який зцілить його.
Ось що каже Лі: “Mirkwood used to be the Greenwood, but it’s a corrupted forest, it’s become a very dangerous, wild place, and it’s also Thranduil’s realm. The forest is very much a reflection of its king, just as a king is a reflection of his land. Like the Fisher King. One of the symbols I was interested in was the Fisher King – and the story of the Fisher King was that he was away in his paradise, this utopia that would vanish, and it’s surrounded by a wasteland. And that’s Thranduil – he’s a wounded king in a paradise that’s surrounded by a wasteland. It’s a dangerous place; he’s a dangerous, dangerous king.”
Трандуїл сильно травмований, причому в нього поранене не лише тіло - шрам від вогню дракона, а й душа, і ця рана набагато страшніша. Трандуїл дійсно є єдиним цілим зі своїм лісом: сидячи на троні, він відчуває все своє королівство, і білий олень – це його дух. Але якщо проводити паралелі з Королем-Рибалкою далі – то хто ж той обраний лицар, який зцілив Трандуїла?
Ще один вражаючий момент. У деяких варіантах цієї легенди поранених Королів-Рибалок двоє – батько й син. Травма батька більш важка, він не покидає свій замок, а легше поранений син виходить рибалити. Леголас також був травмований смертю матері й відмовою батька говорити про це. Однак Леголас у LOTR, той Леголас, який приїхав до Елронда, він уже зцілений.
Толкін створював героїв Середизем’я з нордичного та староанглійського епосу, і Лі побачив Трандуїла в британській легенді.
Взагалі дуже цікаво читати про бачення Лі.
“Maybe because I’m the actor who plays him, I understand him and I agree with him. I agree with everything that he does.”
Кому ж як не Лі розуміти Трандуїла – Лі зробив Трандуїла живим. Однак те, що Лі погоджується з усіма діями Трандуїла – неочікувана заява від доброго милого хлопця. Дії Трандуїла несуть відбиток жорстокості й безжальності – але дійсно, вони оправдані. Якби тільки Трандуїл робив ці дії без холодної зверхності. Але саме цим і чіпляє Трандуїл: “he’s very complex.”
Лі дає пояснення сцени в пролозі, коли Трандуїл відвернувся від гномів після нападу дракону: “Would you do any differently? This is a dragon. He knows. He’s fought dragons, he knows how hard they are to kill.” Ось що значить погляд Трандуїла, коли він дивиться на гномів: “You dwarves have accumulated a lot of wealth and you’ve hoarded it away, what do you think is gonna happen? You’re gonna burn. You’re asking for trouble, you’re summoning a dragon with this activity right now.”
Боже, я просто бачу, як Трандуїл каже це, you’re gonna burn – каже тим самим тоном і з виразом обличчя, як коли він казав Тауріель, що гноми помруть. Трандуїл каже правду, і в принципі він дає слушну пораду, що не треба робити – але якби він казав це по-іншому.
Далі Лі продовжує пояснення: Трандуїл не хоче золота, він хоче конкретно свої коштовності, бо вони мають для нього особливе значення. Куча золота в горі важлива для гномів, і вона важлива для дракона. Так що коли дракон прилетів, Трандуїл: “This is your problem, not mine. And I am the custodian of this wood, and I am the custodian of these elves.” Ельфи безсмертні, і життя для них дуже цінне. Трандуїл відчуває зобов’язання не втрачати ельфів у битві з драконом, якого викликали гноми. “He’ll outlive them all – he’ll outlive the dragon, he’ll outlive the men who come and go. He will outlive them all. Because he’s smart.”
Боооже… Не дарма Трандуїл казав Торіну, що він терпеливий, він може зачекати. Нащо битися з драконом, якщо можна просто зачекати кілька сотень чи тисячу років, поки він сам не здохне. Геніальне рішення. Після всього вищесказаного лишається тільки сподіватися, що Трандуїл просто відвернувся від гномів перед Еребором, мовчки відвернувся, а не висказав їм усе все.
На відміну від Трандуїла, Лі глибоко зворушений поверненням Торіна й гномів, їхнім прагненням повернути свій дім. Однак Трандуїл бачить у поверненні гномів загрозу: вони збираються розбудити дракона. І Трандуїл не вірить, що 13 гномів можуть убити дракона – а у нього достатньо досвіду, щоб судити. “So he stops them, puts them in the dungeons. I agree with that. I wouldn’t do any differently.”
Ого яка трактовка дій Трандуїла, це кардинально відрізняється від книги «Хоббіт», де Трандуїл кинув гномів у темницю, бо вони не відповідали на його питання. По словам Лі в документалці, ЦЬОМУ Трандуїлу не потрібні були відповіді, він уже знав відповіді, прекрасно розумів, чому гноми повернулися.
Але в фільмі Трандуїл готовий відпустити гномів, якщо вони повернуть йому його коштовності. Лі пояснює це: “Like the Mirkwood forest is corrupted, he’s also corrupted.” Тобто жага повернути свої коштовності була така сильна, що Трандуїл був готовий ризикнути: відпустити гномів, але так, щоб вони тихенько пробралися в гору й викрали коштовності й Аркенстоун, не будячи дракона.
Лі багато роздумував над тим, що для Трандуїла значили коштовності, які він хотів повернути з гори. Чому він закрився в своєму королівстві й уникав конфліктів, які точилися навколо. Він один із великих воїнів, яких зараз залишилося одиниці в Середизем’ї, він бився в Битві Останнього Союзу, його батько був великим воїном, він величний ельф. “And he’s choosing not to get involved, he’s choosing not to fight, and I find it very interesting.”
Орландо Блум допоміг Лі зрозуміти ельфів, сказавши фразу: “The elves are always different. They are different than the way we think.” Лі усвідомив: древній ельфійський лорд думає по-іншому, не як людина, він розуміє любов по-іншому, він розуміє життя по-іншому. Єдина точка дотику між людиною й ельфом – це природа.
Всі сцени Трандуїла, крім руїн Дейла, знімалися на зеленому екрані. Коли Лі запитали про це, він відповів: “I like it. No complains about it [greenscreen].” Неймовірно. У передмові Книги 6 Лі описував, як він при зйомці сцени перед Еребором напередодні Битви не розумів, де його ельфійська армія – і він не робив із цього трагедії. На відміну від сера Йена-Гендальфа.
В іншому інтерв’ю Лі дав таку характеристику Трандуїла:
“He is cold and tough, tough like a diamond. He is a dark and tricky character who – whilst loving his elves deeply – is also striking and formidable, mercurial and mischievous. He is an elf with dungeons – that tells you a lot!”
Діамант, да. З безліччю гострих граней.
Король-Рибалка – це один із Лицарів Круглого Столу з легенд про короля Артура, останній хранитель Святого Грааля. Він є одночасно захисником і фізичним втіленням свого королівства, але тяжка травма виснажує його і спустошує його землю. Важко поранений і паралізований, він рибачить біля свого замку та чекає на “chosen one” – лицаря, який зцілить його.
Ось що каже Лі: “Mirkwood used to be the Greenwood, but it’s a corrupted forest, it’s become a very dangerous, wild place, and it’s also Thranduil’s realm. The forest is very much a reflection of its king, just as a king is a reflection of his land. Like the Fisher King. One of the symbols I was interested in was the Fisher King – and the story of the Fisher King was that he was away in his paradise, this utopia that would vanish, and it’s surrounded by a wasteland. And that’s Thranduil – he’s a wounded king in a paradise that’s surrounded by a wasteland. It’s a dangerous place; he’s a dangerous, dangerous king.”
Трандуїл сильно травмований, причому в нього поранене не лише тіло - шрам від вогню дракона, а й душа, і ця рана набагато страшніша. Трандуїл дійсно є єдиним цілим зі своїм лісом: сидячи на троні, він відчуває все своє королівство, і білий олень – це його дух. Але якщо проводити паралелі з Королем-Рибалкою далі – то хто ж той обраний лицар, який зцілив Трандуїла?
Ще один вражаючий момент. У деяких варіантах цієї легенди поранених Королів-Рибалок двоє – батько й син. Травма батька більш важка, він не покидає свій замок, а легше поранений син виходить рибалити. Леголас також був травмований смертю матері й відмовою батька говорити про це. Однак Леголас у LOTR, той Леголас, який приїхав до Елронда, він уже зцілений.
Толкін створював героїв Середизем’я з нордичного та староанглійського епосу, і Лі побачив Трандуїла в британській легенді.
Взагалі дуже цікаво читати про бачення Лі.
“Maybe because I’m the actor who plays him, I understand him and I agree with him. I agree with everything that he does.”
Кому ж як не Лі розуміти Трандуїла – Лі зробив Трандуїла живим. Однак те, що Лі погоджується з усіма діями Трандуїла – неочікувана заява від доброго милого хлопця. Дії Трандуїла несуть відбиток жорстокості й безжальності – але дійсно, вони оправдані. Якби тільки Трандуїл робив ці дії без холодної зверхності. Але саме цим і чіпляє Трандуїл: “he’s very complex.”
Лі дає пояснення сцени в пролозі, коли Трандуїл відвернувся від гномів після нападу дракону: “Would you do any differently? This is a dragon. He knows. He’s fought dragons, he knows how hard they are to kill.” Ось що значить погляд Трандуїла, коли він дивиться на гномів: “You dwarves have accumulated a lot of wealth and you’ve hoarded it away, what do you think is gonna happen? You’re gonna burn. You’re asking for trouble, you’re summoning a dragon with this activity right now.”
Боже, я просто бачу, як Трандуїл каже це, you’re gonna burn – каже тим самим тоном і з виразом обличчя, як коли він казав Тауріель, що гноми помруть. Трандуїл каже правду, і в принципі він дає слушну пораду, що не треба робити – але якби він казав це по-іншому.
Далі Лі продовжує пояснення: Трандуїл не хоче золота, він хоче конкретно свої коштовності, бо вони мають для нього особливе значення. Куча золота в горі важлива для гномів, і вона важлива для дракона. Так що коли дракон прилетів, Трандуїл: “This is your problem, not mine. And I am the custodian of this wood, and I am the custodian of these elves.” Ельфи безсмертні, і життя для них дуже цінне. Трандуїл відчуває зобов’язання не втрачати ельфів у битві з драконом, якого викликали гноми. “He’ll outlive them all – he’ll outlive the dragon, he’ll outlive the men who come and go. He will outlive them all. Because he’s smart.”
Боооже… Не дарма Трандуїл казав Торіну, що він терпеливий, він може зачекати. Нащо битися з драконом, якщо можна просто зачекати кілька сотень чи тисячу років, поки він сам не здохне. Геніальне рішення. Після всього вищесказаного лишається тільки сподіватися, що Трандуїл просто відвернувся від гномів перед Еребором, мовчки відвернувся, а не висказав їм усе все.
На відміну від Трандуїла, Лі глибоко зворушений поверненням Торіна й гномів, їхнім прагненням повернути свій дім. Однак Трандуїл бачить у поверненні гномів загрозу: вони збираються розбудити дракона. І Трандуїл не вірить, що 13 гномів можуть убити дракона – а у нього достатньо досвіду, щоб судити. “So he stops them, puts them in the dungeons. I agree with that. I wouldn’t do any differently.”
Ого яка трактовка дій Трандуїла, це кардинально відрізняється від книги «Хоббіт», де Трандуїл кинув гномів у темницю, бо вони не відповідали на його питання. По словам Лі в документалці, ЦЬОМУ Трандуїлу не потрібні були відповіді, він уже знав відповіді, прекрасно розумів, чому гноми повернулися.
Але в фільмі Трандуїл готовий відпустити гномів, якщо вони повернуть йому його коштовності. Лі пояснює це: “Like the Mirkwood forest is corrupted, he’s also corrupted.” Тобто жага повернути свої коштовності була така сильна, що Трандуїл був готовий ризикнути: відпустити гномів, але так, щоб вони тихенько пробралися в гору й викрали коштовності й Аркенстоун, не будячи дракона.
Лі багато роздумував над тим, що для Трандуїла значили коштовності, які він хотів повернути з гори. Чому він закрився в своєму королівстві й уникав конфліктів, які точилися навколо. Він один із великих воїнів, яких зараз залишилося одиниці в Середизем’ї, він бився в Битві Останнього Союзу, його батько був великим воїном, він величний ельф. “And he’s choosing not to get involved, he’s choosing not to fight, and I find it very interesting.”
Орландо Блум допоміг Лі зрозуміти ельфів, сказавши фразу: “The elves are always different. They are different than the way we think.” Лі усвідомив: древній ельфійський лорд думає по-іншому, не як людина, він розуміє любов по-іншому, він розуміє життя по-іншому. Єдина точка дотику між людиною й ельфом – це природа.
Всі сцени Трандуїла, крім руїн Дейла, знімалися на зеленому екрані. Коли Лі запитали про це, він відповів: “I like it. No complains about it [greenscreen].” Неймовірно. У передмові Книги 6 Лі описував, як він при зйомці сцени перед Еребором напередодні Битви не розумів, де його ельфійська армія – і він не робив із цього трагедії. На відміну від сера Йена-Гендальфа.
В іншому інтерв’ю Лі дав таку характеристику Трандуїла:
“He is cold and tough, tough like a diamond. He is a dark and tricky character who – whilst loving his elves deeply – is also striking and formidable, mercurial and mischievous. He is an elf with dungeons – that tells you a lot!”
Діамант, да. З безліччю гострих граней.