З мене сьогодні пости аж сипляться. Мабуть, тому що ці дні на роботі були дуже стресовими, та ще й від блекауту толком не відійшли, а вже готуємося до наступного, і от психіка прорвалася у свою типову віддушину – до Раммштайн.
Хочеться пожалітися на глобальне – зміну епох. Епоха блогерів змінилася епохою тіктокерів, і це дуже сумно. Мені нема чого почитати. Я не можу жити одними відосиками, мені треба читати. А читати нема чого і кого. У Раммштайн безліч фанатських сторінок – і всі вони однакові: всі постять одне і те ж фото чи відео, просто красиву картинку, часто навіть без підпису де це й коли. Підписався на одну сторінку – можеш бути впевнений, що будеш в курсі того, що постять на інших. Те саме. Мене це стало напрягати під час туру, я перестала розуміти сенс функціонування цих фанатських сторінок. Автор сторінки цілу добу сидить в інтернеті і постить в сторіз цікавеньке з концертів. Щоб потім ці сторіз зникли через 24 години. І якщо якась людина захоче освіжити в пам’яті якийся концерт, який для неї має особливе значення – вона вже ніколи не знайде той контент. Навіть якщо фото-відео були опубліковані в постах, а не в сторіз, ніхто не розбереться в мішанині з сотень непідписаних постів. Воно, звичайно, все норм, якщо народу треба лише матеріал для дрочки – але це сильно багато роботи, щоб кінцевим результатом була лише дрочка.
Геть сумно мені стало після прем’єри Адью. Хотілося б почитати глибокий аналіз цього кліпу – а фіг. Все, що пишуть фанати: «я дрочив і плакав». Або «це шедевр більший за Дойчланд». Та ну, малята. Давайте трохи виходити з дитинства і включати адекватність. Адью дуже добре зроблений кліп, але він не дотягує до Дойчанд. Це не є недоліком, бо в світі взагалі нічого не дотягує до кліпу Дойчланд. Недоліки у Адью інші, і мені б хотілося почитати критичний розбір кліпу, а не рожеві соплі. Натомість народ або шукає Easter eggs (що, безумовно, важливо для розуміння кліпу, але народ так захопився цим, що вже знаходить паралелі на кшталт «він іде на двох ногах, отже це схоже на те-то й те-то»), або народ просто сповідує політику «це Раммштайн, тому це бездоганно, а хто бачить тут недоліки – той єретик, спалити його».
Народ розучився мислити, аналізувати й писати. Є кілька важливих фанатських сторінок, які викладають факти, факти – це прекрасно, але ще б хотілося почитати їх аналіз, порівняти моє бачення з баченням інших. А ще народ розучився нормально знімати концерти. У цьому турі крім Філадельфії немає нормально заснятих повних концертів. Та які там повні концерти, одиниці окремих пісень засняті в добрій якості, 99% відео з туру-2022 на ютубі – це шлак. Зате всі соцмережі наповнені кілька секундними смішними відосиками. І всіх це влаштовує. Крім мене.
P.S. Щодо Адью. Оскільки Раммштайн перестали давати інтерв’ю і робити мейкінги, ми ніколи не дізнаємося достеменно, що саме вони хотіли сказати в своєму кліпі.
Хочеться пожалітися на глобальне – зміну епох. Епоха блогерів змінилася епохою тіктокерів, і це дуже сумно. Мені нема чого почитати. Я не можу жити одними відосиками, мені треба читати. А читати нема чого і кого. У Раммштайн безліч фанатських сторінок – і всі вони однакові: всі постять одне і те ж фото чи відео, просто красиву картинку, часто навіть без підпису де це й коли. Підписався на одну сторінку – можеш бути впевнений, що будеш в курсі того, що постять на інших. Те саме. Мене це стало напрягати під час туру, я перестала розуміти сенс функціонування цих фанатських сторінок. Автор сторінки цілу добу сидить в інтернеті і постить в сторіз цікавеньке з концертів. Щоб потім ці сторіз зникли через 24 години. І якщо якась людина захоче освіжити в пам’яті якийся концерт, який для неї має особливе значення – вона вже ніколи не знайде той контент. Навіть якщо фото-відео були опубліковані в постах, а не в сторіз, ніхто не розбереться в мішанині з сотень непідписаних постів. Воно, звичайно, все норм, якщо народу треба лише матеріал для дрочки – але це сильно багато роботи, щоб кінцевим результатом була лише дрочка.
Геть сумно мені стало після прем’єри Адью. Хотілося б почитати глибокий аналіз цього кліпу – а фіг. Все, що пишуть фанати: «я дрочив і плакав». Або «це шедевр більший за Дойчланд». Та ну, малята. Давайте трохи виходити з дитинства і включати адекватність. Адью дуже добре зроблений кліп, але він не дотягує до Дойчанд. Це не є недоліком, бо в світі взагалі нічого не дотягує до кліпу Дойчланд. Недоліки у Адью інші, і мені б хотілося почитати критичний розбір кліпу, а не рожеві соплі. Натомість народ або шукає Easter eggs (що, безумовно, важливо для розуміння кліпу, але народ так захопився цим, що вже знаходить паралелі на кшталт «він іде на двох ногах, отже це схоже на те-то й те-то»), або народ просто сповідує політику «це Раммштайн, тому це бездоганно, а хто бачить тут недоліки – той єретик, спалити його».
Народ розучився мислити, аналізувати й писати. Є кілька важливих фанатських сторінок, які викладають факти, факти – це прекрасно, але ще б хотілося почитати їх аналіз, порівняти моє бачення з баченням інших. А ще народ розучився нормально знімати концерти. У цьому турі крім Філадельфії немає нормально заснятих повних концертів. Та які там повні концерти, одиниці окремих пісень засняті в добрій якості, 99% відео з туру-2022 на ютубі – це шлак. Зате всі соцмережі наповнені кілька секундними смішними відосиками. І всіх це влаштовує. Крім мене.
P.S. Щодо Адью. Оскільки Раммштайн перестали давати інтерв’ю і робити мейкінги, ми ніколи не дізнаємося достеменно, що саме вони хотіли сказати в своєму кліпі.
no subject
Date: 2022-12-02 05:02 pm (UTC)Щодо Адью. Бач, я бачила там одне, люди побачили інше, і, знов ж таки - не спішать ділитися, що у всіх блекаут/дедлайни/або інший пиздець, тому "дрочити й плакати" - це за щастя. В мене було дуже багато думок щодо цього кліпу. Але викладу основні тези:
1) Такими темпами 8-ма "Оселя зла" буде зніматися не з Йовович. "Проект Еліс" змінять на "Проект Ландерс".Я, звісно, непроти, але все ж таки,це музичний кліп.
2) Хоч побийте, дама, хоча треба віддати їй належне", була шикарна, але трохи переборщила із грою. Так довго лобизатися із Шнайдером не личить.
3) Кінець кліпу я, вибачте, не оцінила. Сценарій "в общєм, все умєрлі" у цьому кліпі здешевлює всю картину.
4) Дуже багато відсилок на інші кліпи/фільми, але, якщо у випадку із "Дойчландом" все присвячувалося одній тематиці -історії Германії,то тут загубився сенс.
"І до чого тут "останній поцілунок" до каністри?".
Корочє, цей во©
no subject
Date: 2022-12-02 05:56 pm (UTC)1. Кіна не буде, бо кіно дорого коштує, а герр Ландерс готовий платити лише за зйомки красивої дами в красивих інтер’єрах.
2. Дама геть ні раком, ні боком до високої ідеї кліпу священної боротьби, з чим би там вони не боролися. Дама прийшла сюди зніматися раком і боком в еротиці. Вона псує весь пафос.
3. А мені тіла навпаки сподобалися. Красиво лежать. Над герром взагалі всплакнути можна, хоча намазюкані вії повії навіть цій сцені на хохіт пробирають. А от дезінтеграцію зверху на клітці я не зацінила, для мене здешевлення – це такі спецефекти.
4. Сенсу оцих всіх відсилок я теж не вловила. Ладно ще можна притягнути за вуха ідею, що тут багато відсилок на минулі роботи Раммштайн, бо це кліп «Адью» - він хоч і не кінець кар’єри, але назва дозволяє підвести підсумок. А от до чого Джокери, Матриці та інша хрінь?
5. Каністра тут до того, що поки всі обнімалися-цілувалися, утішаючи один одного, герр зробив усім Адью. Реально, чим більше думаю про кліп, тим більше впевнююсь, що герр – єдиний, хто витащив його на рівень шедевру.
Люба, не замордовуй себе, зажми яйця в кулак і зліпи себе до купи. Ніякий психолог не допоможе там, де сам собі не здатен допомогти.