Kruspe-bio
Jan. 9th, 2023 05:43 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
ivannaНастрій Ріхарда колупатися в минулому передався мені, і я заходилася редагувати своє Круспе-біо. За останні півтора року в мене накопилося більше сотні фактів, які потрібно включити в Круспе-біо. Відтягувати цю роботу – це лише робити її в рази важчою, бо факти будуть накопичуватися далі. Плюс мені необхідно відчути атмосферу ТОГО Раммштайн. За тур-2022 стало звично бачити гітаристів такими: хохочущий Ріхард і Пауль з написом «Ландерс» на всю спину. Пауль, який цілує руку й тискає животик Ріхарда. Ріхард, який лежить на плечі Пауля – і просто лежить під Паулем. Безкінечні поцілунки, де один притягує іншого за вуха чи кінчиком пальчика. Обійми прямо на вулиці. Це справжні гітаристи, якими вони мають бути. Але вони пройшли довгий шлях до цього – моторошний шлях нелюдських страждань. Тому ні на мить не можна забувати про те, що тур-2022 – це ЧУДО. Не сприймати це як належне, а боготворити кожну хвилину ніжності, кожен поцілунок і дотик. Ніщо не допомагає усвідомити це так, як історія життя Ріхарда до 2017 року.
Окремий вид нелюдських страждань – це складання ранньої історії Раммштайн. Я вже забула, яке це окреме коло пекла. Пазли з раммшопу – це такий натяк на історію Раммштайн, тільки історія Раммштайн – це пазли, у яких пазлинки не складаються, як їх не крути.
Читаю: коли Ріхард вдруге переїхав з Шверина в Берлін (це було після падіння Стіни), то він взяв із собою Оллі, вони оселилися разом. Стоп. Але ж з інших джерел відомо, що Ріхард вдруге переїхав у Берлін в 1992 році, а офіційна біографія Оллі стверджує, що він грав у Inchtabokatables з 1991. Де тут помилка? Спойлер: помилка в біо Оллі.
Поки я розбиралася з біо Оллі, то наткнулася на цікавий факт: у ті часи юний Оллі мав прізвисько Orgien-Olli – Оргії-Оллі. Бля. Ось яким ти був, лицар прекрасної дами.
А ще у Круспе-біо треба виправити щемливо-сльозливу історію про утоплені під час потопу 2017 року жорсткі диски з усіма музичними напрацюваннями Ріхарда. Забув Ріхард про цю історію, така драма пропала.
Я з величезним нетерпінням чекаю, коли Раммштайн видадуть обіцяну документалку про свою історію. Ох як я чекаю. Як я хочу порівняти їхню офіційну версію історії, вилощену Ландерс-цензурою, з моєю збіркою цитат Ріхарда. Довгий Круспе-язичок вміє працювати. А поки чекаємо на офіційну документалку – я переопублікую своє Круспе-біо. Новий варіант має багато доповнень і виправлень порівняно з першою версією. На жаль, він залишається російською мовою: переклад 105 сторінок займе багато часу, якого у мене зараз немає, тож хай поки що це буде моїм покаранням за минулу дурість, що раніше не відмовилася від того язика.
Окремий вид нелюдських страждань – це складання ранньої історії Раммштайн. Я вже забула, яке це окреме коло пекла. Пазли з раммшопу – це такий натяк на історію Раммштайн, тільки історія Раммштайн – це пазли, у яких пазлинки не складаються, як їх не крути.
Читаю: коли Ріхард вдруге переїхав з Шверина в Берлін (це було після падіння Стіни), то він взяв із собою Оллі, вони оселилися разом. Стоп. Але ж з інших джерел відомо, що Ріхард вдруге переїхав у Берлін в 1992 році, а офіційна біографія Оллі стверджує, що він грав у Inchtabokatables з 1991. Де тут помилка? Спойлер: помилка в біо Оллі.
Поки я розбиралася з біо Оллі, то наткнулася на цікавий факт: у ті часи юний Оллі мав прізвисько Orgien-Olli – Оргії-Оллі. Бля. Ось яким ти був, лицар прекрасної дами.
А ще у Круспе-біо треба виправити щемливо-сльозливу історію про утоплені під час потопу 2017 року жорсткі диски з усіма музичними напрацюваннями Ріхарда. Забув Ріхард про цю історію, така драма пропала.
Я з величезним нетерпінням чекаю, коли Раммштайн видадуть обіцяну документалку про свою історію. Ох як я чекаю. Як я хочу порівняти їхню офіційну версію історії, вилощену Ландерс-цензурою, з моєю збіркою цитат Ріхарда. Довгий Круспе-язичок вміє працювати. А поки чекаємо на офіційну документалку – я переопублікую своє Круспе-біо. Новий варіант має багато доповнень і виправлень порівняно з першою версією. На жаль, він залишається російською мовою: переклад 105 сторінок займе багато часу, якого у мене зараз немає, тож хай поки що це буде моїм покаранням за минулу дурість, що раніше не відмовилася від того язика.