Richard - from the inside
Jan. 10th, 2023 04:12 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
ivannaВ інтерв'ю Ріхарда є багато висловлювань, які нема як включити в біографію, але вони дуже влучно характеризують його внутрішню сутність. Тож я зведу ці висловлення в окремий пост – звичайно, доповнивши цитати своїми коментарями.
А розпочну я з невеликої анкети в стилі журналу "Zick Zack", у якій порівняю гітаристів.
RZK / Landers
Зріст: 180 см / офіційно 173 см, насправді нижче
Очі: блакитно-зелено-сірі / темно-сірі
Волосся: русяве (зараз холодне чорне) / темне (зараз сиве)
Особливі відмітки: шрами на правому плечі, на спині, на правому коліні (від операції), на лівій долоні (від цвяха), на підборідді, на лівій брові, на вухах (від пірсингу) / тату воїна й сонця на плечах, декоративне тату на шиї, тату зірка в колі (парне тату з дружиною)
Улюблена їжа: качка / молода картопля в мундирі, м'ясні тефтелі, сосиски, хрусткі хлібці, гірчиця, каперси
Улюблений напій: кока-кола / коньяк
Улюблений письменник: Франц Кафка / ?
Улюблений художник: Сальвадор Далі / ?
Улюблена машина: BMW / Ford
Улюблений активний відпочинок: катання на човні / віндсерфінг
Пауль дуже обережний у своїх висловлюваннях. Він з готовністю розповідає про свої гастрономічні пристрасті, але не про те, що коїться у нього в душі. Повна протилежність Ріхарду. Проте навіть при всій обережності Пауля в його відповідях відчувається, наскільки він жорстокий. То він бачить ядерну бомбу Хіросіми підходящою темою для кліпу, то він не вважає терористичну загрозу чимось вартим уваги. Але що у Пауля схоже з Ріхардом – він, приводячи аналогії, теж часто використовує тему сексу. Використовував, бо свіжих інтерв’ю Пауля не існує. Як то кажуть, що кому болить…
Ось красномовна цитата Пауля про музику: Making music is a little bit like sex – you have to get along if you want it to work (2019)
Це дуже, дуже влучне порівняння для нинішніх гітаристів. От коли Пауль це зрозумів, у нього одночасно стало все добре і з музикою, і з сексом.
Цитати Ріхарда:
Про істинне Я: There’s always two sides to us. In real life, it’s different. I always come across as this untouchable, arrogant kind of guy, but in normal life I’m such a friendly, nice guy. It’s almost the opposite of what you expect. Or Till, for example! He comes across as this [puts on a deep voice] very strong person, whereas he is the most kind, won’t-go-into-any-conflict person that I know (2017)
Ріхард абсолютно адекватно оцінює себе: він дійсно милий і доброзичливий по своїй натурі, своєю зверхністю він маскує свою беззахисність. Ну принаймні інколи маскує, інколи він дійсно неприступний. А що до Тілля – дійсно, лише тому що Тілль неконфліктна людина, Тілль терпить цих гітаристів.
Про життя: There are two ways to live a life - a happy life or a meaningful life. I'm in between right now: Of course I want to live a meaningful life making music. On the other hand, I have an extreme longing to be happy. But the two do not come together. The way we deal with music always has something to do with suffering. Even if something is actually beautiful, you try to create suffering from it. Because creating means: you are. You cannot get out of this cycle (2011)
Одна справа, коли людина отримує задоволення від своєї депресії, як Тілль. Інша справа – коли людина всім серцем хоче бути щасливою, але не може. Ріхард тоді такими роздумами довів себе до медикаментозного лікування.
Про "dark place" в голові Ріхарда: I have an urge to go to that shadow world - that has always been the case and probably won't change. I feel more comfortable musically in that world than anywhere else. I believe that you store this subconsciously, that your subconscious leads you back to it, and that you draw your creations from this source (2021)
Раніше Ріхард постійно тікав у dark place в своїй голові, всі його альбоми були написані там. І навіть нинішній хохочущий Ріхард буде повертатися туди. Але не може він брати музику для пісень Макс із цього світу темряви, зараз у нього має бути інше джерело натхнення.
Про тенденцію Ріхарда тікати від своїх проблем, що робить пісню You Can't Run Away самою емоційною для Ріхарда: I've often ran away from things and issues. I think the older you get, the more you have to reflect and understand the roadblocks in life. In what I do, it's really difficult at times, because sometimes we musicians are in a state that consciously forces us into destructiveness. We believe that we are more creative then. The big challenge in my life is to find a healthy middle ground of being creative on one hand, but also learning from experiences and mistakes (2021)
Нарешті Ріхард зрозумів, що всі його втечі – це біг по колу. Втеча з ГДР завершилася тим, що він знову повернувся в Пренцлауер-Берг, і втеча в Нью-Йорк повернула його туди ж. Не дарма у Пауля пальці інтуїтивно стискаються то на спині, то на плечі, то на бочку Ріхарда – бо дай цій дамі волю, втече у якийся із своїх світів.
Про битви: I used to fight for everything, for every word, but now I choose my battles very carefully. I no longer fight everywhere. I now have the foresight to know that I don't always know everything better. The balance of the band is more important than my zeal. This realisation has kept the band alive (2021)
Щоб уявити нинішні битви гітаристів, слід згадати МТ у Варшаві, де вона орала на нього, або МТ у Ґетеборзі, де вона змією дивилася на нього. Дійсно, зараз Ріхард продумує свої битви. Колись я вже аналізувала цю цитату, і тут повторюсь: Ріхард вказує на важливий нюанс, що існування групи залежить від того, що відбувається в його голові.
Про довіру: It's really hard for me to trust others. I trust myself because I know where I want to go, but with Rammstein I have to trust other people even if they sometimes want to go in different directions than me (2005)
Сонечко Ріхард, як він взагалі міг вірити раммштайнам після зради Муттер-періоду.
Про лідерство: It is true that sometimes I can give the appearance of somebody in charge: I know what I want to do, it is very conceptualised in my mind, but it is out of the question for me to be without the opinion of the other five. Rammstein teaches me all the time not to think of myself as a small boss (2001)
Типова Ріхардова самовпевненість Муттер-періоду. І тоді він був правий. Його ідеї були правильними. "Демократія" Раммштайн – це зло.
Про креативність: I love creating and realise that a six-man-band can only handle a certain amount of ideas from one single person. You have to ration it out. It is like if you get super horny six times a day - then it's rough if you have to take out all that energy on a person who only wants to do it twice a week (2014)
Н-да. Круспе-аналогії вкрай наочні. І тур-2022 наочно показав, наскільки ця дама ненаситна. Можна лише в ноги поклонитися герру, який не боїться бути з дамою, яка хоче шість разів на день. Творити хоче.
Про чоловічу й жіночу сторони: Where in Rammstein I felt very male, the music was much heavier and much more raw, Emigrate looks at my feminine side specifically (2004)
То було 20 років тому. Зараз жіноча сторона Ріхарда захопила Раммштайн. Не дарма Ріхард перестав розрізняти Раммштайн і Емігрейт, з якого боку на нього не глянь – це грайлива дєвочка.
Про сльози: That's a big problem of mine, because I just can't cry. I think that's a shame myself, because crying is an outlet for grief. Maybe that's why my music is so important to me, because it's like my tear duct and helps me to live out my feelings (2001)
I managed to cry properly for the first time last year, but it wasn't with my music, it was in a conversation with my new girlfriend. Crying is an outburst of feelings and an incredibly beautiful element to not only show feelings physically, but also to let them out (2021)
Ріхард вилікувався. Його душа загоїлася. Проста розмова може пробити його на сльози, так і повинно бути у людини настільки чутливої і емоційної, як Ріхард. Всі побачили його сльози в турі-2022.
Про наркотики: I had a heavy addiction, but that was ten years ago. These days, somehow, taking drugs and making music doesn't go together anymore. Which is a good thing, 'cause otherwise it could have ended really badly for me, as I have the tendency to take things to the extreme. It took me forever to get out of it. My true addiction was the work itself. Because when I write, when I create, I feel validated and worthy. The drugs just helped me to keep going (2015)
Бідне сонечко. Трудоголік, який намагається доказати свою вартість – це страшно. Ріхард був радий любому допінгу, який дозволяв йому працювати нон-стоп – а за це на все життя отримав клеймо наркомана. Зате колеги, які блювали й повзали рачки по сцені – стовпи суспільства.
Про терапію: I always try to be very self-reflexive; I’m always looking for opportunities to improve myself, my life but I do ask for help if I feel like I can’t handle life by myself anymore – I have no problem with therapy for example (2014)
З одного боку, Ріхард любе тікати від своїх проблем, але з іншого – він не соромиться звернутися по допомогу. Хоча не завжди він звертається до правильних людей – привіт реінкарнаторщикам – але бажання отримати допомогу є таким же важливим, як сама допомога.
Про любов і секс: Everything you do has something to do with love and sex, I think. The whole existence, the whole humanity has something to do with love and sex. When I am somewhere, when I do something, there is always an ulterior motive (1996)
Це прям про Ріхарда на сцені під час туру-2022. Юний Ріхард не сильно помилявся.
Про групіз: I can only say that I'm not into them [groupies]. I like women of equal strength, groupies are so submissive (1997)
Це каже Ріхард, який у якості фройндін заводить безликих безсловесних пустушок моделей. У нього була хоч одна жінка однакової з ним сили? Хоча одиниці людей в світі мають силу, відповідну силі Ріхарда.
Про фанів: Often you get letters and you don't know how to handle them, for example from suicidal people, where it's hard to even find an answer, and it would be totally unprofessional to respond. I myself got a rose on my doorstep every day for years. Sure, it's nice - you always have roses at home, but there are so many unpleasant feelings involved. For a while, someone always left cigarettes in my mailbox (2015)
Ще кілька років тому Ріхард не знав, як реагувати на листи суїцидників – а у 2021 році він надав фанатам електронну адресу, щоб усі бажаючі написали йому про свої проблеми в житті, після чого він перечитав усі листи суїцидників, депресивників, знедолених тощо і захотів їм допомогти. Ну а щоб фанати не лишали подарунки на порозі – не треба дозволяти жильцям і гостям робити всенародним надбанням розташування дому й вміст усіх його закутків.
Про шоу: Paul recently said in an interview that Rammstein is 'Schmierentheater' [low-standard theatre play or performance]. I have a completely different opinion on that. Well, he didn't necessarily mean it as harshly as it sounded, even if it is basically his opinion. But for me, the sideshow is a part of it too, even if I don't see it in a blood-seriously way at all. Rammstein is mysticism, and you don't always have to explain everything (1997)
Ох, гітаристи: Пауль у своїй типовій манері принизив шоу Раммштайн, і Ріхард тут же кинувся захищати шоу – хоча сам вважає, що музика важливіша. А оскільки Ріхард такий Ріхард, він ще й містицизм приплів сюди.
А от що Шнайдер казав про Ріхарда:
Про обох гітаристів: Both guitarists threatened to leave once. They were talking loudly about it. They have such different tastes, so they are the ones who disagree the most. So they often go around avoiding each other. Sometimes it's actually the two of them who come up with solutions together, but - sometimes not (2019)
Шнайдер відомий своєю роллю миротворця. Ну а зараз гітаристи вже самі, без посередника можуть розібратися один з одним, і ми бачили, як вони уникають один одного – розліпитися не можуть.
Про дискусії ЛІФАД-періоду: Richard has a very radical view of the world in general. He sees extreme situations in everything that others see as rather normal. It never occurred to me that these were violent quarrels. Discussions during the session, different views, proposals - it's probably a completely normal thing - we were arguing about the direction the team should take, it's true, but without such radical steps (2009)
Радикальними кроками Шнайдер називає те, що Ріхард погрожував залишити групу. Ріхард, звичайно, любитель драми, але під час запису ЛІФАД йому було дійсно важко. Тому в мене питання: Шнайдер, типа друг Ріхарда, не бачив і не розумів, що страждання Ріхарда справжні, чи Шнайдер просто молов язиком на публіку, щоб не пішли чутки про розпад Раммштайн?.
Про зірковість Ріхарда: If you ask me, Richard is different from the rest of the Rammstein members. I don't think he knows himself that well. How I know that Richard doesn't know himself? He is the one who identifies himself the most with the idea of being a rock star. No one else in the band does that; we are normal guys who work with music. Richard identifies himself as a musician in all contexts.
Журналіст заперечив, що сам Ріхард багато раз казав, що він не вважає себе рок-зіркою й довго уявлення не мав, що включає в себе поняття рок-зірка. На це Шнайдер відповів: That's exactly what I'm saying, he tries to be one without really knowing what it entails. The rest of us don't have that need (2009)
Ну й блядво цей Шнайдер – взявся судити, що Ріхард знає, а що ні про себе. Ріхард багато чого про себе знав, тільки він тікав від цього знання. Шнайдер (ти диви, він ще й огризається, коли його тикнули носом в брехню) плутає поняття рок-зірки й одержимого музиканта. Так, Ріхард не звичайний хлопець, який працює з музикою – Ріхард живе музикою. Те, що Ріхард веде себе як лідер – так він і є лідер. Те, що Ріхард любе покрасуватися – це любов до візуальних ефектів. Те, що Ріхард захотів жити в Нью-Йорку – то не від солодкого життя. Те, що Ріхард купив спортивне БМВ – а давайте подивимося на колекцію дорогущих машин Шнайдера. Ріхард не такий як усі, бо він не зірка, а геній. І виявляється, у ЛІФАД-часи Шнайдер ще не вилікувався від своїх заздрощів геніальності Ріхарда.
А розпочну я з невеликої анкети в стилі журналу "Zick Zack", у якій порівняю гітаристів.
RZK / Landers
Зріст: 180 см / офіційно 173 см, насправді нижче
Очі: блакитно-зелено-сірі / темно-сірі
Волосся: русяве (зараз холодне чорне) / темне (зараз сиве)
Особливі відмітки: шрами на правому плечі, на спині, на правому коліні (від операції), на лівій долоні (від цвяха), на підборідді, на лівій брові, на вухах (від пірсингу) / тату воїна й сонця на плечах, декоративне тату на шиї, тату зірка в колі (парне тату з дружиною)
Улюблена їжа: качка / молода картопля в мундирі, м'ясні тефтелі, сосиски, хрусткі хлібці, гірчиця, каперси
Улюблений напій: кока-кола / коньяк
Улюблений письменник: Франц Кафка / ?
Улюблений художник: Сальвадор Далі / ?
Улюблена машина: BMW / Ford
Улюблений активний відпочинок: катання на човні / віндсерфінг
Пауль дуже обережний у своїх висловлюваннях. Він з готовністю розповідає про свої гастрономічні пристрасті, але не про те, що коїться у нього в душі. Повна протилежність Ріхарду. Проте навіть при всій обережності Пауля в його відповідях відчувається, наскільки він жорстокий. То він бачить ядерну бомбу Хіросіми підходящою темою для кліпу, то він не вважає терористичну загрозу чимось вартим уваги. Але що у Пауля схоже з Ріхардом – він, приводячи аналогії, теж часто використовує тему сексу. Використовував, бо свіжих інтерв’ю Пауля не існує. Як то кажуть, що кому болить…
Ось красномовна цитата Пауля про музику: Making music is a little bit like sex – you have to get along if you want it to work (2019)
Це дуже, дуже влучне порівняння для нинішніх гітаристів. От коли Пауль це зрозумів, у нього одночасно стало все добре і з музикою, і з сексом.
Цитати Ріхарда:
Про істинне Я: There’s always two sides to us. In real life, it’s different. I always come across as this untouchable, arrogant kind of guy, but in normal life I’m such a friendly, nice guy. It’s almost the opposite of what you expect. Or Till, for example! He comes across as this [puts on a deep voice] very strong person, whereas he is the most kind, won’t-go-into-any-conflict person that I know (2017)
Ріхард абсолютно адекватно оцінює себе: він дійсно милий і доброзичливий по своїй натурі, своєю зверхністю він маскує свою беззахисність. Ну принаймні інколи маскує, інколи він дійсно неприступний. А що до Тілля – дійсно, лише тому що Тілль неконфліктна людина, Тілль терпить цих гітаристів.
Про життя: There are two ways to live a life - a happy life or a meaningful life. I'm in between right now: Of course I want to live a meaningful life making music. On the other hand, I have an extreme longing to be happy. But the two do not come together. The way we deal with music always has something to do with suffering. Even if something is actually beautiful, you try to create suffering from it. Because creating means: you are. You cannot get out of this cycle (2011)
Одна справа, коли людина отримує задоволення від своєї депресії, як Тілль. Інша справа – коли людина всім серцем хоче бути щасливою, але не може. Ріхард тоді такими роздумами довів себе до медикаментозного лікування.
Про "dark place" в голові Ріхарда: I have an urge to go to that shadow world - that has always been the case and probably won't change. I feel more comfortable musically in that world than anywhere else. I believe that you store this subconsciously, that your subconscious leads you back to it, and that you draw your creations from this source (2021)
Раніше Ріхард постійно тікав у dark place в своїй голові, всі його альбоми були написані там. І навіть нинішній хохочущий Ріхард буде повертатися туди. Але не може він брати музику для пісень Макс із цього світу темряви, зараз у нього має бути інше джерело натхнення.
Про тенденцію Ріхарда тікати від своїх проблем, що робить пісню You Can't Run Away самою емоційною для Ріхарда: I've often ran away from things and issues. I think the older you get, the more you have to reflect and understand the roadblocks in life. In what I do, it's really difficult at times, because sometimes we musicians are in a state that consciously forces us into destructiveness. We believe that we are more creative then. The big challenge in my life is to find a healthy middle ground of being creative on one hand, but also learning from experiences and mistakes (2021)
Нарешті Ріхард зрозумів, що всі його втечі – це біг по колу. Втеча з ГДР завершилася тим, що він знову повернувся в Пренцлауер-Берг, і втеча в Нью-Йорк повернула його туди ж. Не дарма у Пауля пальці інтуїтивно стискаються то на спині, то на плечі, то на бочку Ріхарда – бо дай цій дамі волю, втече у якийся із своїх світів.
Про битви: I used to fight for everything, for every word, but now I choose my battles very carefully. I no longer fight everywhere. I now have the foresight to know that I don't always know everything better. The balance of the band is more important than my zeal. This realisation has kept the band alive (2021)
Щоб уявити нинішні битви гітаристів, слід згадати МТ у Варшаві, де вона орала на нього, або МТ у Ґетеборзі, де вона змією дивилася на нього. Дійсно, зараз Ріхард продумує свої битви. Колись я вже аналізувала цю цитату, і тут повторюсь: Ріхард вказує на важливий нюанс, що існування групи залежить від того, що відбувається в його голові.
Про довіру: It's really hard for me to trust others. I trust myself because I know where I want to go, but with Rammstein I have to trust other people even if they sometimes want to go in different directions than me (2005)
Сонечко Ріхард, як він взагалі міг вірити раммштайнам після зради Муттер-періоду.
Про лідерство: It is true that sometimes I can give the appearance of somebody in charge: I know what I want to do, it is very conceptualised in my mind, but it is out of the question for me to be without the opinion of the other five. Rammstein teaches me all the time not to think of myself as a small boss (2001)
Типова Ріхардова самовпевненість Муттер-періоду. І тоді він був правий. Його ідеї були правильними. "Демократія" Раммштайн – це зло.
Про креативність: I love creating and realise that a six-man-band can only handle a certain amount of ideas from one single person. You have to ration it out. It is like if you get super horny six times a day - then it's rough if you have to take out all that energy on a person who only wants to do it twice a week (2014)
Н-да. Круспе-аналогії вкрай наочні. І тур-2022 наочно показав, наскільки ця дама ненаситна. Можна лише в ноги поклонитися герру, який не боїться бути з дамою, яка хоче шість разів на день. Творити хоче.
Про чоловічу й жіночу сторони: Where in Rammstein I felt very male, the music was much heavier and much more raw, Emigrate looks at my feminine side specifically (2004)
То було 20 років тому. Зараз жіноча сторона Ріхарда захопила Раммштайн. Не дарма Ріхард перестав розрізняти Раммштайн і Емігрейт, з якого боку на нього не глянь – це грайлива дєвочка.
Про сльози: That's a big problem of mine, because I just can't cry. I think that's a shame myself, because crying is an outlet for grief. Maybe that's why my music is so important to me, because it's like my tear duct and helps me to live out my feelings (2001)
I managed to cry properly for the first time last year, but it wasn't with my music, it was in a conversation with my new girlfriend. Crying is an outburst of feelings and an incredibly beautiful element to not only show feelings physically, but also to let them out (2021)
Ріхард вилікувався. Його душа загоїлася. Проста розмова може пробити його на сльози, так і повинно бути у людини настільки чутливої і емоційної, як Ріхард. Всі побачили його сльози в турі-2022.
Про наркотики: I had a heavy addiction, but that was ten years ago. These days, somehow, taking drugs and making music doesn't go together anymore. Which is a good thing, 'cause otherwise it could have ended really badly for me, as I have the tendency to take things to the extreme. It took me forever to get out of it. My true addiction was the work itself. Because when I write, when I create, I feel validated and worthy. The drugs just helped me to keep going (2015)
Бідне сонечко. Трудоголік, який намагається доказати свою вартість – це страшно. Ріхард був радий любому допінгу, який дозволяв йому працювати нон-стоп – а за це на все життя отримав клеймо наркомана. Зате колеги, які блювали й повзали рачки по сцені – стовпи суспільства.
Про терапію: I always try to be very self-reflexive; I’m always looking for opportunities to improve myself, my life but I do ask for help if I feel like I can’t handle life by myself anymore – I have no problem with therapy for example (2014)
З одного боку, Ріхард любе тікати від своїх проблем, але з іншого – він не соромиться звернутися по допомогу. Хоча не завжди він звертається до правильних людей – привіт реінкарнаторщикам – але бажання отримати допомогу є таким же важливим, як сама допомога.
Про любов і секс: Everything you do has something to do with love and sex, I think. The whole existence, the whole humanity has something to do with love and sex. When I am somewhere, when I do something, there is always an ulterior motive (1996)
Це прям про Ріхарда на сцені під час туру-2022. Юний Ріхард не сильно помилявся.
Про групіз: I can only say that I'm not into them [groupies]. I like women of equal strength, groupies are so submissive (1997)
Це каже Ріхард, який у якості фройндін заводить безликих безсловесних пустушок моделей. У нього була хоч одна жінка однакової з ним сили? Хоча одиниці людей в світі мають силу, відповідну силі Ріхарда.
Про фанів: Often you get letters and you don't know how to handle them, for example from suicidal people, where it's hard to even find an answer, and it would be totally unprofessional to respond. I myself got a rose on my doorstep every day for years. Sure, it's nice - you always have roses at home, but there are so many unpleasant feelings involved. For a while, someone always left cigarettes in my mailbox (2015)
Ще кілька років тому Ріхард не знав, як реагувати на листи суїцидників – а у 2021 році він надав фанатам електронну адресу, щоб усі бажаючі написали йому про свої проблеми в житті, після чого він перечитав усі листи суїцидників, депресивників, знедолених тощо і захотів їм допомогти. Ну а щоб фанати не лишали подарунки на порозі – не треба дозволяти жильцям і гостям робити всенародним надбанням розташування дому й вміст усіх його закутків.
Про шоу: Paul recently said in an interview that Rammstein is 'Schmierentheater' [low-standard theatre play or performance]. I have a completely different opinion on that. Well, he didn't necessarily mean it as harshly as it sounded, even if it is basically his opinion. But for me, the sideshow is a part of it too, even if I don't see it in a blood-seriously way at all. Rammstein is mysticism, and you don't always have to explain everything (1997)
Ох, гітаристи: Пауль у своїй типовій манері принизив шоу Раммштайн, і Ріхард тут же кинувся захищати шоу – хоча сам вважає, що музика важливіша. А оскільки Ріхард такий Ріхард, він ще й містицизм приплів сюди.
А от що Шнайдер казав про Ріхарда:
Про обох гітаристів: Both guitarists threatened to leave once. They were talking loudly about it. They have such different tastes, so they are the ones who disagree the most. So they often go around avoiding each other. Sometimes it's actually the two of them who come up with solutions together, but - sometimes not (2019)
Шнайдер відомий своєю роллю миротворця. Ну а зараз гітаристи вже самі, без посередника можуть розібратися один з одним, і ми бачили, як вони уникають один одного – розліпитися не можуть.
Про дискусії ЛІФАД-періоду: Richard has a very radical view of the world in general. He sees extreme situations in everything that others see as rather normal. It never occurred to me that these were violent quarrels. Discussions during the session, different views, proposals - it's probably a completely normal thing - we were arguing about the direction the team should take, it's true, but without such radical steps (2009)
Радикальними кроками Шнайдер називає те, що Ріхард погрожував залишити групу. Ріхард, звичайно, любитель драми, але під час запису ЛІФАД йому було дійсно важко. Тому в мене питання: Шнайдер, типа друг Ріхарда, не бачив і не розумів, що страждання Ріхарда справжні, чи Шнайдер просто молов язиком на публіку, щоб не пішли чутки про розпад Раммштайн?.
Про зірковість Ріхарда: If you ask me, Richard is different from the rest of the Rammstein members. I don't think he knows himself that well. How I know that Richard doesn't know himself? He is the one who identifies himself the most with the idea of being a rock star. No one else in the band does that; we are normal guys who work with music. Richard identifies himself as a musician in all contexts.
Журналіст заперечив, що сам Ріхард багато раз казав, що він не вважає себе рок-зіркою й довго уявлення не мав, що включає в себе поняття рок-зірка. На це Шнайдер відповів: That's exactly what I'm saying, he tries to be one without really knowing what it entails. The rest of us don't have that need (2009)
Ну й блядво цей Шнайдер – взявся судити, що Ріхард знає, а що ні про себе. Ріхард багато чого про себе знав, тільки він тікав від цього знання. Шнайдер (ти диви, він ще й огризається, коли його тикнули носом в брехню) плутає поняття рок-зірки й одержимого музиканта. Так, Ріхард не звичайний хлопець, який працює з музикою – Ріхард живе музикою. Те, що Ріхард веде себе як лідер – так він і є лідер. Те, що Ріхард любе покрасуватися – це любов до візуальних ефектів. Те, що Ріхард захотів жити в Нью-Йорку – то не від солодкого життя. Те, що Ріхард купив спортивне БМВ – а давайте подивимося на колекцію дорогущих машин Шнайдера. Ріхард не такий як усі, бо він не зірка, а геній. І виявляється, у ЛІФАД-часи Шнайдер ще не вилікувався від своїх заздрощів геніальності Ріхарда.
no subject
Date: 2023-01-11 02:04 am (UTC)Coca-Cola, интересно.. Не знала, что Рихард её любит, мне казалось, что он напротив противник газировок.
no subject
Date: 2023-01-11 04:34 am (UTC)