Deutschland fotobuch
Feb. 16th, 2023 10:10 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
ivannaА що їде до Іванни? До Іванни їде фотобух «Дойчланд» з Раммшопу. Посилка вже в Україні, тож можна написати про це, не боячись зглазити. Кілька днів – і вона буде у мене. Прямо подарунок на Валентина.
Як же я мріяла про цей фотобух. Фотобух Дойчланд – це найближче до мейкінгу Дойчланд, який перетворився на легенду. Я мріяла про цю книгу і відвертала очі від фото з цього фотобуху, які масово постили в інсті. Не хотіла псувати екстаз першовідкриття, коли фотобух буде в моїх руках і я гортатиму його сторінки. Але через війну доставка з раммшопу в Україну не діє, тож я змирилася, що куплю фотобух після Перемоги. І от виявилося, що є спосіб отримати товар з раммшопу.
Велика подяка Ліфад Юкрейн за докладну розповідь, як можна користуватися закордонними інтернет-магазинами під час війни. Я не великий покупець, тож навіть і не здогадувалася про таку лазійку, а все виявилося геніально просто. Великі українські поштові сервіси налагодили послугу надання адреси свого складу в певній країні як адресу для доставки, на ту адресу приходить замовлений товар, і потім поштовий сервіс сам везе його замовнику в Україну. На практиці це виглядає так. Я вибрала Meest, бо, по-перше, у мене негативне ставлення до Нової Пошти після того, як вони роздовбали айфон малої, а по-друге, точка видачи Міст буквально через дорогу й там нема черг. Зареєструвалася на сайті Міст, отримала особистий кабінет з німецькою адресою, поставила ту адресу на свою сторінку в раммшопі, раммшоп радісно прийняв її і відправив на неї куплений фотобух. Доставка з раммшопу по Німеччині – 6 євро. Їбанутися. До війни доставка в Україну була 15 євро, і це ладно, далеко й міжнародно, а по своїй країні звідки такі ціни? Ну окей. У раммшопі мою посилочку запакували після 7 години ранку в понеділок, 30 січня, відправили ввечері 30 січня, німецька пошта за свої 6 євро не сильно спішила й доставила мою посилочку на німецький склад Міст лише після обіду 1 лютого. Міст виставив мені рахунок і приготувався везти посилочку в Україну. Вартість доставки з Німеччини в Україну – трохи більше 6 євро. Тобто. За одну ціну німці не напрягаючись катаються по автобану й українці везуть товар 2 тисячі км, ризикуючи попасти під обстріли в Україні. Єдиний недолік у Міст – надто вони повільні. Довго перевіряли мої документи (через випадки шахрайства треба засвідчити свою особу), більше тижня посилочка лежала в них на складі, чекаючи відправлення… Ну та то таке, куди вже спішити, доїде потихеньку. От вона і їде. Сьогодні на складі десь в Україні, а там і до мене добереться.
__________
Моя посилочка прийшла до мене. Замовила я книгу 27 січня, отримала посилочку 16 лютого. Ну не так вже й довго. Я досі не розпакувала книгу, досі насолоджуюсь ейфорією від того, що тримаю її в руках, насолода від змісту книги буде пізніше. Ціла ніч екстазу попереду.
Посилочка запакована у конверт із цупкого картону. Давно минули часи бонусних мармеладок, пакетиків Раммштайн, іменного скотчу в коробці з посилкою. Зараз навіть коробки немає. Чи, може, у раммшопі не вважають за потрібне пакувати у коробки для пересилки по Німеччині. Нещасному пакету сильно дісталося в дорозі, але він прийняв на себе всі удари й захистив собою Дойчланд-фотобух. Шановна Хазяйко, не треба економити на коробці, ви там в Берліні не знаєте, у які мандри вирушають ваші посилки.
Це сильно. Це приголомшливо. Це варто кожної години очікування. Це перевершення всіх сподівань. Це шедевр. Це Дойчланд.
Дойчланд-фотобух неможливо було б зробити кращим, він бездоганний. Кожне живе та яскраве фото переносить у сцени Дойчланд-відео. Стільки подробиць на кожному фото, стільки деталей, нюансів… мені знадобиться кілька днів, щоб описати все. Кожне фото змістовне. Фотографій дуже багато. І майже на кожному фото є Ріхард.
Гітаристи прекрасні в Дойчланд-фотобухі. І вони постійно разом. На групових фото, під час робочих моментів на зйомках гітаристи стоять поруч. А у виняткових випадках, коли вони не можуть стояти разом, вони дивляться один на одного. Це неможливо не помітити, коли перегортаєш сторінку – і знову бачиш їх поруч, і знову, і знову. На той час зміни у відносинах гітаристів були дуже свіжими, і вони не контролювали підсвідому тягу линути один до одного. Хоча про що я кажу, наче вони зараз можуть це контролювати, сильно вони цим літом наконролювалися, але зараз хоч зрозуміло, що до чого. А тоді це було таким крихким, тендітним, непізнаним.
Завтра я почну описувати Дойчланд-фотобух. А поки що покажу одне з самих вражаючих фото. Фото, на яке я буду дивитися вічно. Образ чарівного офіцера СС особливо удався Ріхарду, але на цьому фото вражає контраст між презирливим поглядом єврея і беззахисним поглядом офіцера. Сила у жертви, хрупкість у ката. Типова арійська зовнішність Ріхарда поєднується з м’якістю душі, типова єврейська зовнішність Пауля відверто демонструє жорстокість. Як вони оголили своє Я на цьому фото.
Як же я мріяла про цей фотобух. Фотобух Дойчланд – це найближче до мейкінгу Дойчланд, який перетворився на легенду. Я мріяла про цю книгу і відвертала очі від фото з цього фотобуху, які масово постили в інсті. Не хотіла псувати екстаз першовідкриття, коли фотобух буде в моїх руках і я гортатиму його сторінки. Але через війну доставка з раммшопу в Україну не діє, тож я змирилася, що куплю фотобух після Перемоги. І от виявилося, що є спосіб отримати товар з раммшопу.
Велика подяка Ліфад Юкрейн за докладну розповідь, як можна користуватися закордонними інтернет-магазинами під час війни. Я не великий покупець, тож навіть і не здогадувалася про таку лазійку, а все виявилося геніально просто. Великі українські поштові сервіси налагодили послугу надання адреси свого складу в певній країні як адресу для доставки, на ту адресу приходить замовлений товар, і потім поштовий сервіс сам везе його замовнику в Україну. На практиці це виглядає так. Я вибрала Meest, бо, по-перше, у мене негативне ставлення до Нової Пошти після того, як вони роздовбали айфон малої, а по-друге, точка видачи Міст буквально через дорогу й там нема черг. Зареєструвалася на сайті Міст, отримала особистий кабінет з німецькою адресою, поставила ту адресу на свою сторінку в раммшопі, раммшоп радісно прийняв її і відправив на неї куплений фотобух. Доставка з раммшопу по Німеччині – 6 євро. Їбанутися. До війни доставка в Україну була 15 євро, і це ладно, далеко й міжнародно, а по своїй країні звідки такі ціни? Ну окей. У раммшопі мою посилочку запакували після 7 години ранку в понеділок, 30 січня, відправили ввечері 30 січня, німецька пошта за свої 6 євро не сильно спішила й доставила мою посилочку на німецький склад Міст лише після обіду 1 лютого. Міст виставив мені рахунок і приготувався везти посилочку в Україну. Вартість доставки з Німеччини в Україну – трохи більше 6 євро. Тобто. За одну ціну німці не напрягаючись катаються по автобану й українці везуть товар 2 тисячі км, ризикуючи попасти під обстріли в Україні. Єдиний недолік у Міст – надто вони повільні. Довго перевіряли мої документи (через випадки шахрайства треба засвідчити свою особу), більше тижня посилочка лежала в них на складі, чекаючи відправлення… Ну та то таке, куди вже спішити, доїде потихеньку. От вона і їде. Сьогодні на складі десь в Україні, а там і до мене добереться.
__________
Моя посилочка прийшла до мене. Замовила я книгу 27 січня, отримала посилочку 16 лютого. Ну не так вже й довго. Я досі не розпакувала книгу, досі насолоджуюсь ейфорією від того, що тримаю її в руках, насолода від змісту книги буде пізніше. Ціла ніч екстазу попереду.
Посилочка запакована у конверт із цупкого картону. Давно минули часи бонусних мармеладок, пакетиків Раммштайн, іменного скотчу в коробці з посилкою. Зараз навіть коробки немає. Чи, може, у раммшопі не вважають за потрібне пакувати у коробки для пересилки по Німеччині. Нещасному пакету сильно дісталося в дорозі, але він прийняв на себе всі удари й захистив собою Дойчланд-фотобух. Шановна Хазяйко, не треба економити на коробці, ви там в Берліні не знаєте, у які мандри вирушають ваші посилки.
Це сильно. Це приголомшливо. Це варто кожної години очікування. Це перевершення всіх сподівань. Це шедевр. Це Дойчланд.
Дойчланд-фотобух неможливо було б зробити кращим, він бездоганний. Кожне живе та яскраве фото переносить у сцени Дойчланд-відео. Стільки подробиць на кожному фото, стільки деталей, нюансів… мені знадобиться кілька днів, щоб описати все. Кожне фото змістовне. Фотографій дуже багато. І майже на кожному фото є Ріхард.
Гітаристи прекрасні в Дойчланд-фотобухі. І вони постійно разом. На групових фото, під час робочих моментів на зйомках гітаристи стоять поруч. А у виняткових випадках, коли вони не можуть стояти разом, вони дивляться один на одного. Це неможливо не помітити, коли перегортаєш сторінку – і знову бачиш їх поруч, і знову, і знову. На той час зміни у відносинах гітаристів були дуже свіжими, і вони не контролювали підсвідому тягу линути один до одного. Хоча про що я кажу, наче вони зараз можуть це контролювати, сильно вони цим літом наконролювалися, але зараз хоч зрозуміло, що до чого. А тоді це було таким крихким, тендітним, непізнаним.
Завтра я почну описувати Дойчланд-фотобух. А поки що покажу одне з самих вражаючих фото. Фото, на яке я буду дивитися вічно. Образ чарівного офіцера СС особливо удався Ріхарду, але на цьому фото вражає контраст між презирливим поглядом єврея і беззахисним поглядом офіцера. Сила у жертви, хрупкість у ката. Типова арійська зовнішність Ріхарда поєднується з м’якістю душі, типова єврейська зовнішність Пауля відверто демонструє жорстокість. Як вони оголили своє Я на цьому фото.
no subject
Date: 2023-02-22 08:13 am (UTC)no subject
Date: 2023-02-22 08:39 am (UTC)