Післятріпове
Aug. 5th, 2023 12:31 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
ivannaЛише сьогодні визбиралася постірати свій одяг з поїздки. Мати моя муттер, плаття все в сажі, вода після нього чорна. Це ж яким дивом білий халатик Ріхарда підтримують білим? А оскільки це диво не поширилося на білий костюмчик герра, костюмчик прибрали подалі з очей.
З ногами біда. Мало того, що кроваві мозолі – за добу сидіння в автобусі ноги розпухли як колодки і приходити в норму не збираються. А де ж їм прийти, якщо ці два дні на роботі я постійно ходжу, як спеціально важливі заходи звалилися на голову. Поїздка додому виявилася легшою, ніж я боялася, я взагалі провела її у прострації, кордон перетнули всього лише за чотири години, тож вдома я була вчасно за графіком о першій ночі. Перше, що я зробила вдома – це поставила автографи в рамочку й прибила її навпроти ліжка. Відчуваю себе норвежкою, тепер у мене теж є рамочка. Вранці на роботі виявилося, що мені треба давати інтерв’ю з приводу благодійного заходу. Знайома журналістка каже: «Таня, куди ти поперед камерою в темних окулярах, знімай». Я: «Не зніму». «Знімай». «Не зніму». «Ну покажи хоч, що в тебе з обличчям». Я зняла окуляри, вона глянула й каже: «Надівай». П’ять днів без сну, їжі і в стані емоційного стресу мають свою ціну – обличчя виглядає як череп з чорними божевільними очима. Всі знайомі, побачивши мене, відразу кидаються розпитувати, як я умудрилася так круто попасти на Раммштайн і зізнаються у своїй заздрості. Наївні люди, вони уявлення не мають, хто я насправді. Флешбеки жуткі. Причому вони можуть з’явитися навіть з нічого, і триггера не треба, просто у голові щось клацне – і в мене одна думка: «Ріііхард». А якщо є триггер – то це геть біда, наприклад, проїжджає поліцейська машина з сиреною – і я відразу бачу, як кортеж Ріхарда мчить до стадіону.
Не знаю, коли організм повернеться в норму. Зараз організм мріє про одне – виспатися. Але ніякого сна, поки не зафінішує тур.
__________
Тільки що колега, яку я знаю 20 років, каже: «Я ніколи не бачила тебе такою щасливою, як на тому фото» (де я з Ріхардом). Я знаю, що я відчувала в той момент. Я бачу, що це видно по моєму обличчю. Але що це видно також іншим – це трохи ніяково. Але з іншого боку, я рада, що Ріхард побачив мене саме з таким виразом обличчя. Йому має бути приємно, що він однією своєю появою доводить людей до чистого екстазу.
З ногами біда. Мало того, що кроваві мозолі – за добу сидіння в автобусі ноги розпухли як колодки і приходити в норму не збираються. А де ж їм прийти, якщо ці два дні на роботі я постійно ходжу, як спеціально важливі заходи звалилися на голову. Поїздка додому виявилася легшою, ніж я боялася, я взагалі провела її у прострації, кордон перетнули всього лише за чотири години, тож вдома я була вчасно за графіком о першій ночі. Перше, що я зробила вдома – це поставила автографи в рамочку й прибила її навпроти ліжка. Відчуваю себе норвежкою, тепер у мене теж є рамочка. Вранці на роботі виявилося, що мені треба давати інтерв’ю з приводу благодійного заходу. Знайома журналістка каже: «Таня, куди ти поперед камерою в темних окулярах, знімай». Я: «Не зніму». «Знімай». «Не зніму». «Ну покажи хоч, що в тебе з обличчям». Я зняла окуляри, вона глянула й каже: «Надівай». П’ять днів без сну, їжі і в стані емоційного стресу мають свою ціну – обличчя виглядає як череп з чорними божевільними очима. Всі знайомі, побачивши мене, відразу кидаються розпитувати, як я умудрилася так круто попасти на Раммштайн і зізнаються у своїй заздрості. Наївні люди, вони уявлення не мають, хто я насправді. Флешбеки жуткі. Причому вони можуть з’явитися навіть з нічого, і триггера не треба, просто у голові щось клацне – і в мене одна думка: «Ріііхард». А якщо є триггер – то це геть біда, наприклад, проїжджає поліцейська машина з сиреною – і я відразу бачу, як кортеж Ріхарда мчить до стадіону.
Не знаю, коли організм повернеться в норму. Зараз організм мріє про одне – виспатися. Але ніякого сна, поки не зафінішує тур.
__________
Тільки що колега, яку я знаю 20 років, каже: «Я ніколи не бачила тебе такою щасливою, як на тому фото» (де я з Ріхардом). Я знаю, що я відчувала в той момент. Я бачу, що це видно по моєму обличчю. Але що це видно також іншим – це трохи ніяково. Але з іншого боку, я рада, що Ріхард побачив мене саме з таким виразом обличчя. Йому має бути приємно, що він однією своєю появою доводить людей до чистого екстазу.
no subject
Date: 2023-08-04 08:23 pm (UTC)no subject
Date: 2023-08-04 09:19 pm (UTC)