![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
ivannaНе про Раммштайн, але про німців. Deutschland, Deutschland über allen.
У часи Другої світової війни німці майже в центрі мого міста зробили кладовище, де хоронили померлих у шпиталі солдатів вермахту. Звісно, за радянських часів це кладовище зрівняли з землею й поверх нього наробили забудов, зокрема школу поставили, але покійники так там і лежать під землею. Цим літом в регіоні стали облаштовувати німецьке військове кладовище, тож і у нас тут проводять розкопки. Сьогодні мене запросили на них як представника музею.
Моторошно. Екскаватор прориває канаву у міжрядді могил, і потім з неї б’ють «нори» - дістаються до могил і виймають останки, які пакують у зелені пакети. Особливо уважно шукають смертники, по яким вдасться встановити імена. Особисті речі будуть захоронені разом з кістками, але дещо передали нашому музею, зокрема, ручку із золотим пером, чорнило наче вчора висохло…
Дивлячись на ці зелені пакети, не могла позбавитися думки, що в них може лежати хтось із родин моїх любих німців. Дітер Круспе народився в 1941 році, дідусі Ріхарда мали воювати і цілком можливо, що воювали на Східному фронті. Ідеологія – це одне, а прості солдати вермахту, кинуті в горнило війни – це інше. От вони лежать тепер, зелені пакети з бірками.
https://www.instagram.com/p/CwiI0qCIQqJ/?img_index=1
У часи Другої світової війни німці майже в центрі мого міста зробили кладовище, де хоронили померлих у шпиталі солдатів вермахту. Звісно, за радянських часів це кладовище зрівняли з землею й поверх нього наробили забудов, зокрема школу поставили, але покійники так там і лежать під землею. Цим літом в регіоні стали облаштовувати німецьке військове кладовище, тож і у нас тут проводять розкопки. Сьогодні мене запросили на них як представника музею.
Моторошно. Екскаватор прориває канаву у міжрядді могил, і потім з неї б’ють «нори» - дістаються до могил і виймають останки, які пакують у зелені пакети. Особливо уважно шукають смертники, по яким вдасться встановити імена. Особисті речі будуть захоронені разом з кістками, але дещо передали нашому музею, зокрема, ручку із золотим пером, чорнило наче вчора висохло…
Дивлячись на ці зелені пакети, не могла позбавитися думки, що в них може лежати хтось із родин моїх любих німців. Дітер Круспе народився в 1941 році, дідусі Ріхарда мали воювати і цілком можливо, що воювали на Східному фронті. Ідеологія – це одне, а прості солдати вермахту, кинуті в горнило війни – це інше. От вони лежать тепер, зелені пакети з бірками.
https://www.instagram.com/p/CwiI0qCIQqJ/?img_index=1