The Persistence of Memory weirdest track

[ivanna]

Я реально наркоман, коли стосується пісень Ріхарда: якщо я довго обмежую себе, то потім зриваюся й не можу зупинитися. Я досі вважаю, що TPOM Ріхарда – це неперевершений шедевр, і переслухую улюблені пісні знову й знову.

У цій одержимості я пригадала уривок минулорічної розмови. Про це я ще не писала. Яку пісню зі свого крайнього альбому Ріхард вважає weirdest? Він вважає її настільки дивною, що сам дивується, як він її написав.
У своїй інсті я задала це питання, цікаво, як добре фанати знають Ріхарда. На жаль, у форматі опитування інста дає лише чотири варіанти відповіді, а я не збираюся полегшувати життя тим, хто зацікавився.
Правильну відповідь напишу завтра.
__________

А тепер відкрию таємницю.
Більшість людей назвало AOMM. Кавер Елвіса виділяється із загальної творчості Ріхарда, однак цій пісні підходить епітет unusual, але не weird, бо ніякої дичі там немає, це просто переосмислений кавер.
Другий найчастіше названий варіант – YCRA, і ця пісня, яка є посланням до самовбивць не робити фінальний крок, дійсно підпадає під категорію weird, як на мене. Але Ріхард так не вважає, для Ріхарда це норм.
А правильна відповідь –

Ріхард вважає, що weirdest track його четвертого сольника – це Blood Stained Wedding.
Причому він сам сказав це, я не питала. Я просто процитувала цю пісню, і Ріхард сильно здивувався: це ж яким має бути життя, щоб асоціювати себе з цими рядками. Ох, Ріхарде, життя в розпал війни – це якраз те, що ідеально описується фразами:
I see the end of my world go…
Is the nightmare never-ending
Maybe I'm not here at all…
Say goodbye to all that I know…

І от що цікаво. Ріхард казав у інтерв’ю, що BSW у його голові візуалізується сценою з фільму I Am Legend, в якій герой Уілла Сміта йде по пустій вулиці. Прикметно, що моя власна візуалізація дуже схожа – слухаючи цю пісню, я бачу Ріхарда періоду ЛІФАД, який іде серед руїн свого життя, й звуки сирен, які мчать до місця трагедії. Коли Ріхард писав цю пісню в 2007 чи наступних роках, вона не була для нього дикою, це було його Я. Однак коли він у 2019-2020 роках переслухував і перероблював старі демо, він не зміг асоціювати себе з ТИМ Ріхардом. Він зробив пісню по-новому, але все одно вона для нього weirdest, Ріхард з пісні – це не нинішній Ріхард. Це демонструє те, наскільки Ріхард змінився. Колись він жив у нічному кошмарі, зараз він живе у затишному кубельці й дивується, що кошмари існують у світі.
З музичної точки зору BSW також особлива. Цей постійно повторюваний рифф зводить з розуму. Mesmerizing.
Це та пісня, яку я можу слухати вічно.