Мені настільки фізично погано, що половину ночі я провалялася під ванною, і не тому, що ховалася від обстрілів. Сьогодні не пішла на роботу.
Вчора весь стадіон плакав. Плакали всі люди, які дивилися концерт по інтернету. А як не плакати, якщо самі раммштайни плачуть? Раммштайни почали плакати ще на інтро-балкончику, вони плакали на Цайт – текст пісні тригернув Ріхарда й Тілля, на фіналі вони вже ридали.
Я б хотіла сказати щось обнадійливе, щоб підняти настрій. Але всі новини, які доходять до мене, ще сильніше розбивають серце.
Ось таку приватну інформацію я маю.
Вчора перед концертом раммштайни (без Тілля й Оллі) у гримерках виходили на коротку зустріч із відібраними фанами. Раммштайни були заморені і зайобані. Вони заморилися фізично й їх задовбали постійні питання про майбутнє, ці питання валом обрушилися на них у останні дні. Все, що хотіли раммштайни на той момент, момент перед фінальним концертом – це відпочинок. Вони планували піти на довгий відпочинок, щоб відновити сили.
На концерті вони плакали.
Після концерту у всіх них була страшна істерика. Вони відразу поїхали зі стадіону, і їх накрило. Вночі їм було дуже погано. Люди, які навколо них, перелякані.
Я теж боюся. Боюся, що емоційний стрес такої сили зробить з ними. Якщо я, просто подивившись концерт у інсті, зараз лежу скрючена, то страшно уявити, у якому стані вони. Якщо навіть Пауль плакав.
Лишається тільки молитися, щоб вони викарабкалися з цієї емоційної ями. Молитися всім силам. Я ще раніше, до цього концерту, писала, що Ріхарду буде важко сходити з такого дофаміну фанатської любові, коли він повадився збирати колекцію фанатських подарунків і табличок. А після цієї ночі??? Якщо хтось і може справитися з таким стресом – то це тільки сталеві німецькі організми раммштайнів. Сил вам, сонечка. В турі ви чи ні – любов до вас нікуди не зникає, вона завжди огортає вас.
Вчора весь стадіон плакав. Плакали всі люди, які дивилися концерт по інтернету. А як не плакати, якщо самі раммштайни плачуть? Раммштайни почали плакати ще на інтро-балкончику, вони плакали на Цайт – текст пісні тригернув Ріхарда й Тілля, на фіналі вони вже ридали.
Я б хотіла сказати щось обнадійливе, щоб підняти настрій. Але всі новини, які доходять до мене, ще сильніше розбивають серце.
Ось таку приватну інформацію я маю.
Вчора перед концертом раммштайни (без Тілля й Оллі) у гримерках виходили на коротку зустріч із відібраними фанами. Раммштайни були заморені і зайобані. Вони заморилися фізично й їх задовбали постійні питання про майбутнє, ці питання валом обрушилися на них у останні дні. Все, що хотіли раммштайни на той момент, момент перед фінальним концертом – це відпочинок. Вони планували піти на довгий відпочинок, щоб відновити сили.
На концерті вони плакали.
Після концерту у всіх них була страшна істерика. Вони відразу поїхали зі стадіону, і їх накрило. Вночі їм було дуже погано. Люди, які навколо них, перелякані.
Я теж боюся. Боюся, що емоційний стрес такої сили зробить з ними. Якщо я, просто подивившись концерт у інсті, зараз лежу скрючена, то страшно уявити, у якому стані вони. Якщо навіть Пауль плакав.
Лишається тільки молитися, щоб вони викарабкалися з цієї емоційної ями. Молитися всім силам. Я ще раніше, до цього концерту, писала, що Ріхарду буде важко сходити з такого дофаміну фанатської любові, коли він повадився збирати колекцію фанатських подарунків і табличок. А після цієї ночі??? Якщо хтось і може справитися з таким стресом – то це тільки сталеві німецькі організми раммштайнів. Сил вам, сонечка. В турі ви чи ні – любов до вас нікуди не зникає, вона завжди огортає вас.
no subject
Date: 2024-08-01 07:20 am (UTC)no subject
Date: 2024-08-01 09:51 am (UTC)no subject
Date: 2024-08-01 01:03 pm (UTC)no subject
Date: 2024-08-01 01:08 pm (UTC)no subject
Date: 2024-08-01 01:04 pm (UTC)обнимаю. они справятся. и мы справимся.
no subject
Date: 2024-08-01 01:09 pm (UTC)