Kruspe-art
Sep. 19th, 2024 10:05 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
ivannaФранцішек Старовейський «Осквернення посмертних звичаїв» 1983 року – намальована відомим польським художником афіша вистави "Zdziczenie obyczajów Pośmiertnych" польського драматурга Bolesław Leśmian, яку ставив театр імені Ярача в Лодзі. У минулому році на антикварному аукціоні оригінальна афіша коштувала 96 євро.
Такий плакат висить у Круспе-домі над сходами.
__________
Плакат із скелетами підштовхнув мене зробити аналіз тих фото, якими Ріхард прикрашає свій дім. Бо я помічаю щось і потім забуваю, а так мої спостереження будуть викладені в одному пості. Всі фото, про які я тут пишу, видно на публічно опублікованих зйомках Круспе-дому, всі використані зображення взяті з відкритих джерел в інтернеті.
Ріхард прив’язаний до своїх фотографій і постерів, багато з них висіло ще в старій квартирі, після побудови пентхаузу Ріхард переніс їх нагору. А дещо навіть привіз із Америки, коли продав свій Нью-Йоркський дім. Однак і новинки з’являються регулярно. Цікава особливість – деякі фото й плакати повторюються двічі, а то й тричі.
Говорячи про Круспе-арт, першими в голову приходять величезні зображення голих жінок. Вони гармонійно вписалися в Круспе-дім, але вони досить нові – Ріхард добавив їх у свій інтер’єр влітку 2018 року. Після повернення з Провансу, де Раммштайн записували Спичку, Ріхард відчув потребу такої візуалізації. Ці фото належать до серії “Big nudes” (1980-1993) відомого фотографа Гельмута Ньютона, тут же представлене найвідоміше фото “Sie Kommen” (1981). Ці фото не мають ніякого відношення до еротики. В анотації до книги “Big nudes”, вперше виданої в 1982 році, написано: In his monumental nudes of the early 80s, Helmut Newton shocked the world with a new image of women: self-assured, powerfully staged, and closer to the aesthetics of body building than fashion and luxury, Newton’s women flex their muscles in a high-heels “Here we come.” Складається враження, що це той ідеал, до якого прагне жіноче Я Ріхарда.
Про уособлення жіночого Я. Кілька років тому Ріхард повісив фото Бріджит Бардо фотографа Террі О’Ніла, 1971 рік. Сигарета викликає певні асоціації. Прикметно, що під цим фото висить фото зебр, які також мають для Ріхарда певне значення.
Ще одна всесвітньо відома класика, якою захоплюється Ріхард – це серія “New York” фотографа Вільяма Кляйна. До речі, це один із улюблених фотографів Олафа. У 1956 році Кляйн видав книгу “New York 1954-1955”, яка стала однією з самих важливих книг у історії фотографії. Дуже багато фотографій з цієї книги висять на стінах Круспе-дому.
Щодо Олафа – його роботи Ріхард також любить. Фото, на яке всі надивилися до нервового тику, називається “Paddle Out” і було зроблене Олафом на пляжі в Ріо-де-Жанейро в 2012 році. Це сторі колись опублікував сам Олаф.
Не оминає Ріхард увагою роботу Готфріда Гельнвайна, який робив фотосесію Раммштайн для Зензухт. У 1998 році Гельнвайн намалював картину “Epiphanie III”, дівчинка на цій картині – це Кіра. Сім’я Круспе пишається таким вкладом Кіри в мистецтво: фотокопії картини висять вдома у Кіри, у Мерайки й у Ріхарда – у Ріхарда в кількох екземплярах.
Говорячи про дітей Ріхарда – у Ріхарда безліч їхніх фотографій, усіх трьох дітей. На стінах представлені як відомі публічні знімки, так і приватні. Це і фотосесія з маленькою Кірою, і Макс на зйомках YASB, діти разом, діти поодиночці, діти з матерями…
Звичайно, багато Ріхардових фото, головним з яких є Ріхардове big nude з буклету “In Amerika” авторства Андреаса Мюе, яке було зроблене під час туру MiG 20 травня 2012 року в Ред Рокс, Колорадо. Гордість хазяїна дому. Є і фото маленького Свена, Ріхард з фотосесій Rammstein та Emigrate, Ріхард з Тіллем…
Після 2019 року Ріхард добавив два фото зі зйомок Аусландера – групове й себе з квіточкою. Те, що з усього різноманіття своїх фото Ріхард вибрав саме романтичне замріяне нюхання квіточки, багато говорить про нинішнього Ріхарда. І взагалі прикметно, що та поїздка в Кейптаун мала для Ріхарда настільки велике значення.
Щодо особливого значення в житті. Чимось Ріхарда захопило фото вождя Sitting Bull, зроблене в Дакоті в 1885 році. Чи, може, Ріхарда захопила біографія Сидячого Бика, під проводом якого сіу досить успішно боролися з американською армією. Що б там не було, Ріхард використав фото Сидячого Бика для обкладинки касети своєї ранньої групи Orgasm Death Gimmick в 1992 році, таке саме фото Ріхард повісив у себе вдома.
Наче поки що про фото все… Багато чого важко ідентифікувати. Як прийде ще щось у голову – допишу.
Тепер про фільми. Круспе-дім щедро прикрашений постерами фільмів. Фільми американські, Тарантино й подібне, але представлений тут і німецький кінематограф – оригінал і римейк “Nosferatu”, правда, в італійському варіанті. Картина в туалеті, яку постійно видно через дзеркало – це італійський постер фільму «Носферату. Симфонія жаху» 1922 року. У підвалі висить італійський постер фільму «Носферату: привид ночі» 1979 року. Такий постер, але американський, коштує 128 євро.
Отже, Круспе-арт можна умовно поділити на три категорії: особисте, американська культура та класика світового мистецтва.
Однак є ще одна невелика категорія – радянські агітаційні плакати. Не знаю, чому Ріхард тяжіє до них, вони повинні перекреслювати світогляд Ріхарда, але це ж Ріхард. Плакат «Ты записался добровольцем?» був створений у більшовицькій росії під час громадянської війни в 1920 році. У Нью-Йоркському домі він висів у кімнаті Кіри, а зараз перебуває в підвальній студії Круспе-дому. Ще один плакат – «Ні алкоголю», створений в СРСР у 1954 році з метою агітації проти пияцтва і алкоголізму. От присутність цього плакату цілком оправдана, гостей і домочадців Круспе-дому треба агітувати.
Такий плакат висить у Круспе-домі над сходами.
__________
Плакат із скелетами підштовхнув мене зробити аналіз тих фото, якими Ріхард прикрашає свій дім. Бо я помічаю щось і потім забуваю, а так мої спостереження будуть викладені в одному пості. Всі фото, про які я тут пишу, видно на публічно опублікованих зйомках Круспе-дому, всі використані зображення взяті з відкритих джерел в інтернеті.
Ріхард прив’язаний до своїх фотографій і постерів, багато з них висіло ще в старій квартирі, після побудови пентхаузу Ріхард переніс їх нагору. А дещо навіть привіз із Америки, коли продав свій Нью-Йоркський дім. Однак і новинки з’являються регулярно. Цікава особливість – деякі фото й плакати повторюються двічі, а то й тричі.
Говорячи про Круспе-арт, першими в голову приходять величезні зображення голих жінок. Вони гармонійно вписалися в Круспе-дім, але вони досить нові – Ріхард добавив їх у свій інтер’єр влітку 2018 року. Після повернення з Провансу, де Раммштайн записували Спичку, Ріхард відчув потребу такої візуалізації. Ці фото належать до серії “Big nudes” (1980-1993) відомого фотографа Гельмута Ньютона, тут же представлене найвідоміше фото “Sie Kommen” (1981). Ці фото не мають ніякого відношення до еротики. В анотації до книги “Big nudes”, вперше виданої в 1982 році, написано: In his monumental nudes of the early 80s, Helmut Newton shocked the world with a new image of women: self-assured, powerfully staged, and closer to the aesthetics of body building than fashion and luxury, Newton’s women flex their muscles in a high-heels “Here we come.” Складається враження, що це той ідеал, до якого прагне жіноче Я Ріхарда.
Про уособлення жіночого Я. Кілька років тому Ріхард повісив фото Бріджит Бардо фотографа Террі О’Ніла, 1971 рік. Сигарета викликає певні асоціації. Прикметно, що під цим фото висить фото зебр, які також мають для Ріхарда певне значення.
Ще одна всесвітньо відома класика, якою захоплюється Ріхард – це серія “New York” фотографа Вільяма Кляйна. До речі, це один із улюблених фотографів Олафа. У 1956 році Кляйн видав книгу “New York 1954-1955”, яка стала однією з самих важливих книг у історії фотографії. Дуже багато фотографій з цієї книги висять на стінах Круспе-дому.
Щодо Олафа – його роботи Ріхард також любить. Фото, на яке всі надивилися до нервового тику, називається “Paddle Out” і було зроблене Олафом на пляжі в Ріо-де-Жанейро в 2012 році. Це сторі колись опублікував сам Олаф.
Не оминає Ріхард увагою роботу Готфріда Гельнвайна, який робив фотосесію Раммштайн для Зензухт. У 1998 році Гельнвайн намалював картину “Epiphanie III”, дівчинка на цій картині – це Кіра. Сім’я Круспе пишається таким вкладом Кіри в мистецтво: фотокопії картини висять вдома у Кіри, у Мерайки й у Ріхарда – у Ріхарда в кількох екземплярах.
Говорячи про дітей Ріхарда – у Ріхарда безліч їхніх фотографій, усіх трьох дітей. На стінах представлені як відомі публічні знімки, так і приватні. Це і фотосесія з маленькою Кірою, і Макс на зйомках YASB, діти разом, діти поодиночці, діти з матерями…
Звичайно, багато Ріхардових фото, головним з яких є Ріхардове big nude з буклету “In Amerika” авторства Андреаса Мюе, яке було зроблене під час туру MiG 20 травня 2012 року в Ред Рокс, Колорадо. Гордість хазяїна дому. Є і фото маленького Свена, Ріхард з фотосесій Rammstein та Emigrate, Ріхард з Тіллем…
Після 2019 року Ріхард добавив два фото зі зйомок Аусландера – групове й себе з квіточкою. Те, що з усього різноманіття своїх фото Ріхард вибрав саме романтичне замріяне нюхання квіточки, багато говорить про нинішнього Ріхарда. І взагалі прикметно, що та поїздка в Кейптаун мала для Ріхарда настільки велике значення.
Щодо особливого значення в житті. Чимось Ріхарда захопило фото вождя Sitting Bull, зроблене в Дакоті в 1885 році. Чи, може, Ріхарда захопила біографія Сидячого Бика, під проводом якого сіу досить успішно боролися з американською армією. Що б там не було, Ріхард використав фото Сидячого Бика для обкладинки касети своєї ранньої групи Orgasm Death Gimmick в 1992 році, таке саме фото Ріхард повісив у себе вдома.
Наче поки що про фото все… Багато чого важко ідентифікувати. Як прийде ще щось у голову – допишу.
Тепер про фільми. Круспе-дім щедро прикрашений постерами фільмів. Фільми американські, Тарантино й подібне, але представлений тут і німецький кінематограф – оригінал і римейк “Nosferatu”, правда, в італійському варіанті. Картина в туалеті, яку постійно видно через дзеркало – це італійський постер фільму «Носферату. Симфонія жаху» 1922 року. У підвалі висить італійський постер фільму «Носферату: привид ночі» 1979 року. Такий постер, але американський, коштує 128 євро.
Отже, Круспе-арт можна умовно поділити на три категорії: особисте, американська культура та класика світового мистецтва.
Однак є ще одна невелика категорія – радянські агітаційні плакати. Не знаю, чому Ріхард тяжіє до них, вони повинні перекреслювати світогляд Ріхарда, але це ж Ріхард. Плакат «Ты записался добровольцем?» був створений у більшовицькій росії під час громадянської війни в 1920 році. У Нью-Йоркському домі він висів у кімнаті Кіри, а зараз перебуває в підвальній студії Круспе-дому. Ще один плакат – «Ні алкоголю», створений в СРСР у 1954 році з метою агітації проти пияцтва і алкоголізму. От присутність цього плакату цілком оправдана, гостей і домочадців Круспе-дому треба агітувати.
no subject
Date: 2024-09-19 12:21 pm (UTC)О, интересно видеть это все в одном месте. Классная коллекция у него. Эстетичные черно-белые фото, мрачные постеры... но какая уж тут мрачность, когда есть фото с цветочком из Африки) И милые фото с детьми.
no subject
Date: 2024-09-19 01:03 pm (UTC)no subject
Date: 2024-10-01 01:50 pm (UTC)