Flake interview
Dec. 3rd, 2024 01:15 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
ivanna30 листопада в газеті Nordkurier вийшло інтерв’ю з Флаке про його новий альбом. До речі, саме в цій газеті був опублікований некролог Антона Хірше.
https://www.nordkurier.de/kultur/rammstein-keyboarder-christian-flake-lorenz-erklaert-sein-weihnachts-album-3108732?fbclid=IwY2xjawG7wGpleHRuA2FlbQIxMAABHdMQherOPNSNeQdCvn1rrVjw6EUJkeVElvwiLIuUw_h3UZTLFvTaER_Ujg_aem_MUpE1bp1IUCQmCPrB_-6rQ
Перше питання було про Happy Xmas (War Is Over) – пісню, яку Леннон і Його Оно випустили в 1971 році на хвилі антивоєнного руху проти війни у В’єтнамі.
От що сказав Флаке:
«I find it difficult to celebrate Christmas and talk about love and kindness, knowing that on a two hours' flight away from us, people are being shot and killed by bombs.
There is really no justification for a war like that, and it will definitely not end if it is ignored.
I understand that people are primarily concerned with their own happiness, but the Christmas season would be a good time to think about those who are really suffering.
Since we don't like being told how to behave, maybe a Christmas carol would be a good starting point.»
Спасибі, Флаке. Від щирого серця, велике спасибі. За розуміння. Це просто в саме серце – що Флаке, живучи в благополучній Європі, відчуває те, що ми відчуваємо тут. На відстані двох годин польоту. Коли політики ховають голови в пісок, а народ веселиться на різдвяних базарах – Флаке знає. Знає, що Різдва для нас нема. І Флаке використовує свій голос, свій вплив, щоб донести це людям.
Чи можна любити Раммштайн сильніше?
Цікавий момент в інтерв’ю щодо Тіна з кліпу. Виявляється, Флаке знав не оригінал The Wonderful Wizard of Oz, а радянську адаптацію «Волшебник Изумрудного города». Була така радянська традиція – красти й перероблювати під себе перлини закордонної літератури, а заодно музики, кінематографу і всього прочого. Мабуть, Флаке читав «Изумрудный город» в школі на уроках російської мови й літератури, обов’язкових у країнах соцтабору. А от зарубіжну англомовну літературу Флаке не читав, лише набагато пізніше відкрив її для себе.
Ось така культурна ниточка між нами… проклятий совок.
https://www.nordkurier.de/kultur/rammstein-keyboarder-christian-flake-lorenz-erklaert-sein-weihnachts-album-3108732?fbclid=IwY2xjawG7wGpleHRuA2FlbQIxMAABHdMQherOPNSNeQdCvn1rrVjw6EUJkeVElvwiLIuUw_h3UZTLFvTaER_Ujg_aem_MUpE1bp1IUCQmCPrB_-6rQ
Перше питання було про Happy Xmas (War Is Over) – пісню, яку Леннон і Його Оно випустили в 1971 році на хвилі антивоєнного руху проти війни у В’єтнамі.
От що сказав Флаке:
«I find it difficult to celebrate Christmas and talk about love and kindness, knowing that on a two hours' flight away from us, people are being shot and killed by bombs.
There is really no justification for a war like that, and it will definitely not end if it is ignored.
I understand that people are primarily concerned with their own happiness, but the Christmas season would be a good time to think about those who are really suffering.
Since we don't like being told how to behave, maybe a Christmas carol would be a good starting point.»
Спасибі, Флаке. Від щирого серця, велике спасибі. За розуміння. Це просто в саме серце – що Флаке, живучи в благополучній Європі, відчуває те, що ми відчуваємо тут. На відстані двох годин польоту. Коли політики ховають голови в пісок, а народ веселиться на різдвяних базарах – Флаке знає. Знає, що Різдва для нас нема. І Флаке використовує свій голос, свій вплив, щоб донести це людям.
Чи можна любити Раммштайн сильніше?
Цікавий момент в інтерв’ю щодо Тіна з кліпу. Виявляється, Флаке знав не оригінал The Wonderful Wizard of Oz, а радянську адаптацію «Волшебник Изумрудного города». Була така радянська традиція – красти й перероблювати під себе перлини закордонної літератури, а заодно музики, кінематографу і всього прочого. Мабуть, Флаке читав «Изумрудный город» в школі на уроках російської мови й літератури, обов’язкових у країнах соцтабору. А от зарубіжну англомовну літературу Флаке не читав, лише набагато пізніше відкрив її для себе.
Ось така культурна ниточка між нами… проклятий совок.