The Hobbit - Chronicles: Art & Design
Apr. 2nd, 2025 10:16 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
ivannaWeta – компанія, яка робила реквізит для трилогії «Хоббіт» так само, як і для трилогії LOTR – видала 6 книг про зйомки «Хоббіта», по 2 книги на кожен фільм. У книгах детально описано і зображено, як створювалися образи героїв та їхній реквізит. Пройдуся по Трандуїлу.
Костюм Леголаса з чешуйками, який він носить у палаці батька, спершу мав туніку зі золотим шиттям, яке потім прибрали. Цікавий нюанс, що Леголас підкреслено мав простий одяг – зовні. Під простим лісовим одягом він носив і мітрілову кольчугу в «Хоббіті», і прекрасну ніжно-блакитну шовкову сорочку в LOTR – вишуканий і дорогий одяг. Це демонструє те, що Трандуїл не економив на синові й забезпечував його одягом, який відповідав статусу принца й смакам Трандуїла. Однак сам Леголас надавав перевагу одягу лісових ельфів, серед яких він виріс, ніякої явної демонстрації свого статусу принца.
В реальності костюм Леголаса пошитий зі страсбургської шерсті та ісландської шкіри – теж дуже недешевий, Трандуїл одобряє. Для зброї Леголаса зробили точні копії двох кинджалів і луку з трилогії LOTR.
Палац Трандуїла створений у печерах із вапняку – саме такі печери мають утворення сталактити, сталагміти, колони тощо. З цих утворень і висічені підземні дерева, які прикрашають палац-печеру.
Одна з деталей палацу Трандуїла, яка вражає в фільмі – це те, що в тронній залі стоять озброєні охоронці, повністю заковані в доспіхи. Це жорстке нагадування, що це місце не є гостинним домом із дверями навстіж, як Рівенделл Елронда, це прифронтова зона, що постійно активно веде боротьбу зі Злом, і чужинцям тут не раді. Дизайн костюмів охоронців тронної зали був націлений саме на те – залякувати прибулих сюди.
Далі буде про Трандуїла, я цитуватиму чи переказуватиму оригінальний текст.
Концепція костюму Трандуїла
“He’s a character with all of Elrond’s prestige and power, but a lot less amiable and altruistic. There’s majesty, but there’s a thorniness as well, especially in his crown.” (дружелюбність і альтруїзм – це те, чого у Трандуїла немає від слова взагалі.)
Лі Пейc був ідеальним вибором на роль Трандуїла – з точки зору костюмів теж: “We were blessed with the casting of Lee Pace as Thranduil from a costume point of view, regardless of his obvious acting skills and charming personality, Lee is a tall and elegant man with great “coat hanger shoulders”. Many men with good physique have sloping shoulders or necks overworked and thick from working out, but not Lee. He has a long neck which I chose to expose and accentuate with a high open collar. His square shoulders hold the shape of all his coats and from there down they either softy hung or are fitted to his torso.” (Трандуїл зображає себе, наче він холодний як лід, але цей відкритий комір гарячіше, ніж полум’я дракону. А на те, як він носить свої наряди, можна любуватися вічно)
Starlight-moonlight плаття
Трандуїлу було потрібне плаття для офіційного королівського візиту в Еребор у Хоббіті-1. Дизайнер роздумував над олов’яно-срібним чи сіро-пурпуровим кольорами, щоб досягти ефекту зоряного та місячного сяйва. Переливчастість наряду мала зливатися з волоссям, щоб одяг і волосся стали єдиним цілим: “like ice, simple but iconic”, це мало мати “cool, totally Thranduil feel”. Кольорами й текстурою це плаття мало нести “cold, wintry feel” на відміну від осінніх тонів інших платтів, оскільки візит у Еребор відбувався в другу пору року (тут я замічу від себе, що напад дракону на Еребор відбувся явно влітку, це видно по деревам у Дейлі, тож Трандуїл носив це плаття влітку, хоча холодність Трандуїла цілком могла заморозити теплий літній день). Дизайнери знайшли тканину переплутаної текстури – як Мірквуд із закрученими лозами, переплетеними гілками, колючими формами. Скомбінована з елегантною жакардовою тканиною, вона виглядала ідеальною для Трандуїла, абстрактною і органічною, як кора. Наряди Трандуїла подовжили до полу, тому що він король, це є символом його статусу. Довгі лінії starlight-moonlight плаття підкреслюють стрункість Трандуїла, ці лінії сходяться на рукавах, комірі та плечах.
Корона була зроблена колючою, ця колюча естетика є частиною характеру Трандуїла.
Костюм для верхової їзди із прологу, який не увійшов у фільм, пошили зі замші кольору слонової кістки.
Посох і меч Трандуїла
Посох Трандуїла cпершу був скоріше спектр, а не посох, причому ніхто б не здивувався, якби набалдашник відкручувався, і Трандуїл наливав туди бухло. (Нє, ну Трандуїла теж можна зрозуміти: у кого хвате сил тисячоліттями виносити ідіотизм оточуючих, йому просто необхідно мати бухло під рукою.) Однак від ідеї наливати бухло в спектр відмовилися.
Посох Трандуїла зроблений з дубу, срібла та бурштину: верхівка посоху має срібне плетіння поверх бурштину. В реальності це зроблено з металу та поліуретану, але кому потрібна ця реальність. На нижньому кінці посоху срібний набалдашник.
Меч Трандуїла – сама вишукана зброя у всій трилогії «Хоббіт». Він зроблений з цільного шматка металу, має полу рукоятку – це зменшує його вагу, наскрізні отвори – вони пропускають світло в неочікуваних місцях, плавні форми безшовно поєднують рукоятку й лезо.
Меч Трандуїла не лише найкрасивіший, а й самий дорогий. Парадна версія меча була зроблена з одного шматка пружинної сталі, також були зроблені більш легкі алюмінієві версії.
Меч Трандуїла ідеально підходив Лі Пейсу: “very elegant and dangerously looking in the right hands, like Lee Pace’s. He looked amazing carrying that sword and was a heck of a nice guy to work with.”
Сам Лі теж обожнював цей меч: “I love my sword. I don’t want to brag, but I think I have the coolest sword in the movie … It’s a little two-handed katana-like blade, the size of my leg – an incredibly beautiful weapon.” (розмір з ногу Лі, безкінечно довгу ногу височезного Лі – дааа, мало людей можуть користуватися цим мечем).
Костюми Трандуїла
Натхненням для наряду Трандуїла в Хоббіті-1 стали слова сценаристки Філіппи Бойен “starlight, moonlight”. Для втілення цієї думки були використані люмінесцентний оксамит та металева парча, які були перефарбовані для ефекту, наче світло виходить із темряви. Багата оксамитова накидка має додатковий шар із плетеного металевого мережива, яке нагадує структуру листя – це метафора щодо древнього віку короля. Пояс застібується срібною пряжкою з переплетеної лози, яка нагадує про небезпеку Мірквуду та його ельфів. Демонструючи своє законне право володіння лісовим королівством, Трандуїл носить корону та Brooch of Mirkwood.
Тканину цього наряду пофарбували в голубувато-срібний колір місячного сяйва, потім нанесли трохи аплікації для додавання текстури, також тут є трохи омбре та ламінування.
Наряд для тронної зали був особливо успішним. Як король, Трандуїл мав виділятися серед оточуючих – і він виділявся. При створенні наряду враховувалося те, що Лі хотів передати при першій зустрічі з гномами. Натхненням для наряду послугував портрет Людовика XIV в накидці. Щоб передати такий же рівень розкоші й владності Трандуїла, була використана величезна накидка, пошита з плямистого льону й металевого люрексу “which Lee practiced moving with to great effect”.(рухатись - так, але справжньою перлиною було те, як Лі скидав цю накидку: жест одночасно агресивний, високомірний і hot, so hot.)
Прикраси й корона Трандуїла
Каміння в прикрасах: онікс, агат, аметист. Оправа у вигляді гілочок “was very appropriate for him. It was a little bit wild and scary, but still very beautiful.” (схоже, онікс у кільці, агат і аметист у брошках – брошок дійсно дві, для світлих і для темних платтів)
У багатьох випадках для зброї треба було робити спеціальні жилети-розгрузки – упряж, яка носилася під одягом і забезпечувала структуру, щоб зброя сиділа ідеально. Для Трандуїла це було надзвичайно важливо. Трандуїл має меч, який на екрані висить наче за допомогою ельфійської магії, не перекособочуючи плаття. Насправді Трандуїл має під одягом жилет, до якого кріпиться меч, і який розподіляє вагу меча максимально комфортно для тіла. (так от як це було зроблено! Я бачила отвори для ременів меча, які йдуть під плаття, але думала, що вони кріпляться до поясу-ременя штанів. А виявляється, там жилет-розгрузка, все серйозно.)
При створенні корони спершу зробили гіпсовий зліпок з голови Лі. Потім по цьому зліпку скрутили дротову основу. Поверх основи наліпили з пластиліну гілочки й лози, а також листя. Ягоди зробили з пластиліну окремо й потім насадили на корону. Надзвичайно важливо було не перестаратися з листям-ягодами, щоб вони не робили з голови кущ, а лише привносили трохи кольору й натякали на церемоніальне значення корони. Ззаду на корону приробили невеликі гачки, щоб вона зачіпалася за довгу перуку Лі. Готову модель корони відлили з поліуретану з дротовою основою всередині, щоб корону можна було згинати за потребою.
Наряд Трандуїла для допитів
Для сцени, де Трандуїл обезголовив орка, треба був наряд такий же вражаючий, як наряд для тронної зали, але більш жорсткий і суворий. Були вибрані темніші кольори та зроблені прикраси й застібки, які нагадували перекручені задушливі гілки й корені Мірквуду. Деякі кільця Трандуїла нагадують переплетений плющ – прекрасні, але жорстокі й нервуючі в той же час. Тканину для наряду привезли з Лондону.
Пальто зроблене з пофарбованого шовкового оксамиту. Була використана техніка деворе: хімічну речовину нанесли на тканину, і вона випалила візерунок.
Доспіхи Трандуїла
Рання концепція дизайну доспіхів Трандуїла дуже сильно відрізнялася від кінцевого результату. Спершу це була суміш японського імператора, скіфського воїна й римського гладіатора. З шоломом на голові, прикрашеним величезними рогами. (от реально я не можу уявити це на Лі, слава Богу, що ідея відпала.)
Створення доспіхів і зброї Трандуїла було перлиною зйомок «Хоббіта» для команди Weta. Пітеру Джексону настільки сподобався створений для Трандуїла меч, що він вирішив: Лі Пейс має мати два таких меча для фінальної битви. “It was a joy to watch Lee swinging this sword on set with such brutal efficiency and grace.” (неймовірно, як одночасно можна демонструвати силу й елегантну грацію – але Лі реально зробив це.)
Цих сторінок немає в читабельному вигляді, але судячи з картинок – це те, про що говориться в Апендиксі «Хоббіта», про стиль Трандуїла в битві. При розробці образу Трандуїла відмовилися від ідеї, що якщо Трандуїл папа Леголаса – то він має бути ще крутішою копією сина. Замість Леголасового flamboyant style Трандуїл мав економну смертоносну точність рухів: він занадто древній, занадто багато бив у битвах, щоб розмінюватися на позерство. Картинка праворуч мала стати сценою з прологу, як Трандуїл слідкує за переселенням гномів – прикметно, що тут він має лук, але Трандуїл у його остаточному образі луком не користується. Так само, як і кинджалами.
Книга 6 має передмову, написану Лі Пейсом
Ранній ранок, зйомки на зеленому екрані, Лі, одягнений у доспіхи короля ельфів, сидить верхи на коні Moose, якого потім трансформують у лося, поруч на білому коні Люк в одязі Барда. Бард дістає з кишені Аркенстоун. Союз ельфів і людей в останній раз намагається досягти миру з гномами.
“I am Thranduil, the King of the Woodland Realm, an ancient Sindarin Elf. My precious white gems are in the Mountain; my greatest desire. I am utterly committed. I stare up at Thorin Oakenshield; how will he respond? Will he have peace or war? I despise Thorin and the Dwarves. Secretly, I hope that Bard’s peace mission will fail, so that I can rain arrows on the walls of Erebor… but, something is missing…
“Um, where is my Elven army?” I ask, quietly. No need to shout when you are wearing a microphone on your body.
Peter Jackson’s voice booms through the stage like the voice of God, he has a microphone and speakers: “Yeah, Lee, you’ve got Elven archers everywhere.”
Лі оглядається навколо: величезний зелений простір пустий, лише стоїть кілька камер. Йен готується до виходу, Річард стоїть на стіні Еребору. Армії ельфів немає.
“This army of mine… My Elven army… it’s a very large Elven army, right?”
“Of course,” Peter chuckles. “There’s lots of them.”
Лише на прем’єрі фільму в Лондоні через два роки Лі побачив свою армію.
Вау… Лі уміє писати так само, як він уміє декламувати. Його опис сцени не просто переносить читача на зйомки – він відкриває очі на те, що відчуває актор. В документалках показано, як знімалася сцена розмови Трандуїла, Барда й Торіна перед Еребором, знаменита сцена з лосем-Moose, який мав власну думку щодо перфомансу. Всі посміялися з мук Лі з Moose й не задумалися, що лежало глибше. Не дивно, що Moose був спантеличений. При зйомках – а особливо при зйомках на зеленому екрані – лише режисер уявляє собі повну картину. Причому дуже рідко кінцевий результат співпадає з тим, що при зйомках уявляв режисер. А актор не має навіть такого приблизного уявлення. Король ельфів не має ніякого розуміння про свою армію ельфів - і при цьому він грає реалістично й переконливо.
Цікавий момент, як Лі трактує відчуття Трандуїла перед битвою з гномами. У книзі Трандуїл не збирався влаштовувати битву, він привів свою армію під Еребор для того, щоб взяти гору в осаду й вимусити гномів здатися. Це пояснює питання, чому Трандуїл при його піклуванні про свій народ повів армію ельфів умирати за коштовності. Бо ніхто не мав померти, битви не повинно було бути, лише осада, Трандуїл не здогадувався, що Торін зміг покликати на допомогу свого кузена Даїна. Однак на відміну від книжного Трандуїла Лі-Трандуїл відверто хоче битви, хоче знищити Торіна та його гномів. Звичайно, Лі-Трандуїл також не чекав, що до гномів Еребору прийде допомога, і не думав, що захопити гору буде складно – але він хотів війни, а у війні завжди є жертви. Він жорстокий і безжальний, цей Трандуїл.
На жаль, цієї сторінки також не знайшла.
Доспіхи Трандуїла
Лі: “Thranduil’s armor was so beautiful. It was ancient and has elements wrought in mithril. The Weta Workshop and Costume Department teams did an amazing job of making my costume look like it came out of another time. I could easily imagine Thranduil, who was every bit as ancient and powerful, dusting off this incredible relic and donning it for battle.”
(о да, ці прекрасні, але почорнілі й ношені доспіхи є наочним свідоцтвом того, що Трандуїл - древній воїн, який вижив там, де 2/3 його народу, включаючи батька, загинули.)
Доспіхи Трандуїла були створені на основі звичайних доспіхів ельфійських воїнів, тому вдалося зробити першу підгонку під розмір Лі, використовуючи ці загальні доспіхи. На них були усунуті всі недоліки, і це прискорило створення унікальних доспіхів Трандуїла. На готову форму нанесли унікальну філігрань. З розрізнених частин були складені цільні доспіхи.
У кінцевому результаті доспіхи Трандуїла мали такі ж пропорції, як стандартні доспіхи воїнів: такий самий вигин на грудях, так само закріплювалися навколо стегон. Співробітник Weta доглядав за доспіхами від початку до кінця зйомок.
“Lee carried himself in such a manner that cooperated fully with the construction of the suit and really made it work. He knew how to move to exploit everything the costume had to offer. He knew exactly how to make it look good.
It was a firm suit of armor and it would hold him in a certain pose. Rather than to fight it, he went with it and adopted it into his character, embracing every aspect of it. The result was a striking figure and a riveting performance.”
(Причому Лі настільки вжився в ці доспіхи, що був у них не лише Трандуїлом, а й Лі – відразу згадується, як він зображав fangirl, одягнений у них. Доспіхи не сковували його, вони стали частиною його. Щодо здібності Лі розкривати повний потенціал костюму - у нього дійсно це є, він навіть брудну ганчірку може носити елегантно.)
Оскільки доспіхи Трандуїла ельфійські, а значить трохи магічні, вони не мали явних застібок. Насправді вони скріплювалися маленькими гвинтиками. Наприкінці одного дня зйомок у процесі зняття доспіхів з Лі головка одного зі гвинтиків зламалася. Костюмери мали визволити Лі з доспіхів, але не могли поламати їх у процесі. Зрештою гвинтик вдалося висверлити.
Ельфи гнучкі й тонкі, їхні облягаючі доспіхи важко пристосувати на інше тіло, а не завжди можна знайти дублера для актора, який має точно такий розмір. Для дублера Лі довелося використовувати зажими й каблеві стяжки, щоб закріпити на ньому доспіхи, які були зроблені для людини зі зовсім іншою будовою тіла.
(коли Трандуїл падав через голову лося – це був дублер, не знаю, чи про нього говориться в цій цитаті.)
Трандуїл – король ельфів, і він мав виглядати приголомшливо, коли він пішов на війну. Плащ Трандуїла в Битві П’яти Армій – це ще один шедевр костюмерів. Він зроблений зі сріблястого шкіряного листя й оксамиту.
На срібній шкірі лазером вирізали візерунок. У поєднанні з технікою деворе, якою обробили оксамит, результат був відмінний.
Оксамит плаща був пофарбований омбре, щоб колір змінювався протягом довжини плаща, світлішаючи вгору від кольору деревного вугілля знизу. Результат був приголомшливий – тканина виглядала як розплавлений метал.
Було зроблено кілька версій срібного плаща Трандуїла: для зйомок, де він стоїть, і для зйомок, де він верхи. Плащі мали різну довжину, щоб виглядати найкраще в кожній конкретній ситуації. “I was able to present when Lee first wore the costume in front of the filmmakers. He strutted about and really sold it beautifully.”
(Боже, цей плащ – дійсно неймовірна краса. Багатий бордовий оксамит підкладки додає шок-ефекту срібному плащу, а листя на плечах – це щось неймовірне. Те, як переливчасте срібло оксамиту зливається з білим сріблом волосся, як довгі прямі локони волосся повторюють довгі прямі складки плаща, є вершиною естетики. Ідеальний плащ для елегантного й самовпевненого Лі.)
Бойова корона, ножни й меч, бойовий наряд Трандуїла
Виявляється, у Трандуїла в Битві два чорних плаття. Одне, на фото праворуч – це плаття з Хоббіту-2, яке було під коричневим пальто, це плаття Трандуїл носить у Хоббіті-3, коли він без кіраси. Друге, на фото ліворуч – це нове плаття, яке одягалося під кірасу. Нижня частина цих платтів однакова, а верхня різниться: старе плаття невідрізне в талії, а нове відрізне; старе плаття має косу відстрочку на грудях, а нове відстрочку лише вздовж застібки; старе плаття має прикраси у вигляді гілочок на застібці, а нове без жодних прикрас, щоб ніщо не зачіпалося за кірасу. Плюс для Битви було ще одне чорне плаття з нерівним нижнім краєм, яке використовувалося для фотосесії. Господи, скільки ж нарядів у Трандуїла…
Так, назад до тексту.
Бойова тіара Трандуїла зроблена з міді й потім гальванізована. Було викликом створити модель зі змішаних матеріалів, яку можна різати, переплітати та підганяти належним чином. На щастя, тіара з першого разу підійшла Лі, треба було лише трохи обрізати ззаду, щоб вона сиділа ідеально.
Меч спершу був зроблений лише в одному екземплярі, але для Битви П’яти Армій для Лі створили подвійні мечі. Лі орудує ними як Тор. Меч прекрасний і в той же час смертоносний, особливо в руках Трандуїла.
Створення мечів Трандуїла було викликом як у сталевому, так і в алюмінієвому варіанті. Особливо у сталевому, тому що деталі мали бути дуже чіткими. Основа зроблена машиною, але більшість деталей – це ручна робота. Надзвичайно важливою була цільність усіх деталей у сукупності.
“Lee Pace is so naturally elegant in his movement that giving him two swords and letting him slash and twirl worked very well. Peter wanted Thranduil to have an effortless grace and power, and Lee worked very hard to make sure that was what he achieved. He had a very strong physical presence, which we used in his fights. He held himself in a certain way and fought with a lot of fluidity and poise. The way he held himself was very upright and almost matador-like. Just as with every actor, we looked at what his natural abilities and attributes were and sought ways to inject those qualities into his fights. We trained our cast, but we never tried to mould an actor into something they weren’t or tried to make them do things they couldn’t handle. With Lee, he demonstrated that he could do a lot, including fight with two swords quite comfortably, so it was no-brainer to us to give them to him.” (десь у документалках було сказано, що Лі створив стиль Трандуїла в битві. І тут це пояснюється. Неймовірне поєднання устрашаючої сили й елегантної грації, яке є суто Лі, і його природні здібності створили те, над чим ламала голови ціла бригада творців фільму.)
“Some of the moves we came up with were devised to help a costume perform, so with Thranduil we had sweeps and swooshes that made his fabric splay out into cool fan shapes. Of course, this is the real world and sometimes things don’t go as well, so there were inevitably odd times when a great move might end up with a sword getting caught on a cape or sleeve, in which case we’d work with the Costume Department or armor guys to look at what could be pinned or restricted so that didn’t happen in the next take. Other times we’d have the character flip a cloak over one shoulder to free up an arm so it didn’t impede the action.” (відразу згадується, як під час битви в Дейлі меч Трандуїла зачепився за плащ, пола плаща упала на голову Трандуїла – і орк акуратно пальчиками потягнувся поправити плащ. Поруч з Трандуїлом навіть орки набувають елегантності. Щодо того, як рухами розкрити потенціал костюму – Лі в цьому неперевершений. Те, як складки плаща розвиваються в битві, як мерехтить срібне листя наплічників – це заворожує, зачаровує, навіть по міркам ельфів Трандуїл надприродне створіння.)
Лі розказує, що в ті дні, коли він не знімався, він ішов до каскадерів пропрацьовувати те, що буде зніматися, і виробляти стиль Трандуїла в битві. Лі та команді подобалася ідея з матадором – і тут ахтунг: “Thranduil wasn’t interested in just killing the Orcs, he wanted them to suffer, to torment them, and slice this cancer that they were from the earth. The fighting actually really informed my understanding of the character. He was a legendary warrior. The way he held himself in battle, the way he moved on the battlefield, was unlike the reserved and restrained way he held himself throughout most of the rest of the story: it was in the danger of battle that he came alive.”
(шок. Я писала вище, що Трандуїл жорстокий і безжальний – він ще жорстокіший і безжальніший, ніж можна уявити. Він злопам’ятний, він мстивий, він немилосердний. Трандуїл пам’ятає кожне страждання, яке спричинили йому орки, і він насолоджується розплатою, насолоджується муками жертви. Не приведи Господи мати такого ворога.
Щодо того, що Трандуїл по-справжньому розкрив себе в Битві. Трандуїл – це торнадо, і тут він випустив торнадо свого Я назовні. Емоції поля битви зробили його живим. Це страшно, що лише смертельна небезпека могла оживити його, наскільки глибоко були заховані його почуття й відчуття. Трандуїл, яким його зробив Лі – це не герой дівчачих фіків, це льодяна безодня замість душі.)
Коштовності й дружина Трандуїла
Як Лі інтерпретував історію з сімейними коштовностями, чому Трандуїл був одержимий ними і був готовий навіть ризикнути життям, щоб отримати їх назад: “Thranduil was very old, but there was a sadness in his immortality. I always thought that he was spoiled by this kind of eternal life. His wife had passed away many years ago, and the only thing she had left him was the jewel that had become his treasure, locked away deep in the Mountain. So, deep in the memory of this cold character is deep heartbreak that dooms him to live forever after losing her.” (він приречений жити без неї вічно… І в той же час у ньому занадто сильна жага життя. Ельфи можуть померти за власним бажанням, угаснути від горя – але Трандуїл далекий від угасання. Попри свою холодність та ізольованість, несучи вічний біль у серці, він сповнений життя, і не збирається здаватися.)
Філіппа Бойенс висловила своє бачення: Толкін нічого не написав про матір Леголаса і чому Трандуїл відгородився від зовнішнього світу, тому сценаристи могли широко використовувати власну уяву. Акторам повідомили основні історичні події, які створювали основу для їхньої гри, а потім образ Трандуїла став розвиватися. Якби можна було, Трандуїла включили б у пролог LORT, у битву Останнього Союзу людей і ельфів з Сауроном, бо він був там і грав важливу роль у тій битві. Після тієї битви Трандуїл вирішив, що він не хоче повторення нічого подібного, і закрився в своєму королівстві. Сценаристи згадали про Гундабад і вирішили зробити його місцем смерті матері Леголаса, щоб Леголас відвідав його, і тема матері Леголаса була озвучена. Сценаристи не мали відповіді на питання: те, що його дружина загинула в Гундабаді, було всім, що знав Трандуїл, чи Трандуїл знав більше, але сильний біль не давав йому говорити про це. У любому випадку це сильно вплинуло на Леголаса. А Трандуїл не міг переступити через відчуття глибокої втрати. Для ельфів втрата близької людини є страшнішою, ніж для людей. У Всесвіті Толкіна люди мають дар смерті. Ельфи не мають смерті, для ельфів втрата триває вічно. По-своєму Трандуїл намагався захистити Тауріель від повторення своєї долі, але було вже пізно. Однак приклад Тауріель змусив Трандуїла прозріти й розбити мовчання зі своїм сином про його матір.
(Толкін, мабуть, у гробу перевертається від сценарію «Хоббіта», але придумана сценаристами історія реально вкладається в біографію Трандуїла. Хоча характер у цього Трандуїла сильно відрізняється від книжного Трандуїла, наведені вище одкровення Лі демонструють, наскільки сильно. Але якщо по-суті другорядний персонаж став чи не найпопулярнішим героєм трилогії й зайняв солідне місце у Всесвіті Середизем’я – то така трактовка Короля Ельфів Трандуїла заслуговує на повагу.)
Битва розбудила Трандуїла: він не лише налагодив зв’язок зі своїм сином, а й покінчив з політикою ізоляції, що було вкрай важливо для подальших подій у Середизем’ї. Так що все обернулося якнайкраще: Північ була захищена, Трандуїл отримав свої коштовності й те, що набагато цінніше. (єдиний мінус такого хеппі-енду – в результаті всіх цих подій Леглас зійшовся з гномом.)
Лось Трандуїла
Тут описується, як придумувався й втілювався лось Трандуїла. І як знімалася його смерть. Смерть Moose така ж болюча, як смерть гномів. Завдяки своїй поведінці на знімальному майданчику Moose став реальним персонажем, любимим персонажем, він невід'ємна частина Трандуїла, і його смерть прямо в серце. Ну от нащо так?
Костюм Леголаса з чешуйками, який він носить у палаці батька, спершу мав туніку зі золотим шиттям, яке потім прибрали. Цікавий нюанс, що Леголас підкреслено мав простий одяг – зовні. Під простим лісовим одягом він носив і мітрілову кольчугу в «Хоббіті», і прекрасну ніжно-блакитну шовкову сорочку в LOTR – вишуканий і дорогий одяг. Це демонструє те, що Трандуїл не економив на синові й забезпечував його одягом, який відповідав статусу принца й смакам Трандуїла. Однак сам Леголас надавав перевагу одягу лісових ельфів, серед яких він виріс, ніякої явної демонстрації свого статусу принца.
В реальності костюм Леголаса пошитий зі страсбургської шерсті та ісландської шкіри – теж дуже недешевий, Трандуїл одобряє. Для зброї Леголаса зробили точні копії двох кинджалів і луку з трилогії LOTR.
Палац Трандуїла створений у печерах із вапняку – саме такі печери мають утворення сталактити, сталагміти, колони тощо. З цих утворень і висічені підземні дерева, які прикрашають палац-печеру.
Одна з деталей палацу Трандуїла, яка вражає в фільмі – це те, що в тронній залі стоять озброєні охоронці, повністю заковані в доспіхи. Це жорстке нагадування, що це місце не є гостинним домом із дверями навстіж, як Рівенделл Елронда, це прифронтова зона, що постійно активно веде боротьбу зі Злом, і чужинцям тут не раді. Дизайн костюмів охоронців тронної зали був націлений саме на те – залякувати прибулих сюди.
Далі буде про Трандуїла, я цитуватиму чи переказуватиму оригінальний текст.
Концепція костюму Трандуїла
“He’s a character with all of Elrond’s prestige and power, but a lot less amiable and altruistic. There’s majesty, but there’s a thorniness as well, especially in his crown.” (дружелюбність і альтруїзм – це те, чого у Трандуїла немає від слова взагалі.)
Лі Пейc був ідеальним вибором на роль Трандуїла – з точки зору костюмів теж: “We were blessed with the casting of Lee Pace as Thranduil from a costume point of view, regardless of his obvious acting skills and charming personality, Lee is a tall and elegant man with great “coat hanger shoulders”. Many men with good physique have sloping shoulders or necks overworked and thick from working out, but not Lee. He has a long neck which I chose to expose and accentuate with a high open collar. His square shoulders hold the shape of all his coats and from there down they either softy hung or are fitted to his torso.” (Трандуїл зображає себе, наче він холодний як лід, але цей відкритий комір гарячіше, ніж полум’я дракону. А на те, як він носить свої наряди, можна любуватися вічно)
Starlight-moonlight плаття
Трандуїлу було потрібне плаття для офіційного королівського візиту в Еребор у Хоббіті-1. Дизайнер роздумував над олов’яно-срібним чи сіро-пурпуровим кольорами, щоб досягти ефекту зоряного та місячного сяйва. Переливчастість наряду мала зливатися з волоссям, щоб одяг і волосся стали єдиним цілим: “like ice, simple but iconic”, це мало мати “cool, totally Thranduil feel”. Кольорами й текстурою це плаття мало нести “cold, wintry feel” на відміну від осінніх тонів інших платтів, оскільки візит у Еребор відбувався в другу пору року (тут я замічу від себе, що напад дракону на Еребор відбувся явно влітку, це видно по деревам у Дейлі, тож Трандуїл носив це плаття влітку, хоча холодність Трандуїла цілком могла заморозити теплий літній день). Дизайнери знайшли тканину переплутаної текстури – як Мірквуд із закрученими лозами, переплетеними гілками, колючими формами. Скомбінована з елегантною жакардовою тканиною, вона виглядала ідеальною для Трандуїла, абстрактною і органічною, як кора. Наряди Трандуїла подовжили до полу, тому що він король, це є символом його статусу. Довгі лінії starlight-moonlight плаття підкреслюють стрункість Трандуїла, ці лінії сходяться на рукавах, комірі та плечах.
Корона була зроблена колючою, ця колюча естетика є частиною характеру Трандуїла.
Костюм для верхової їзди із прологу, який не увійшов у фільм, пошили зі замші кольору слонової кістки.
Посох і меч Трандуїла
Посох Трандуїла cпершу був скоріше спектр, а не посох, причому ніхто б не здивувався, якби набалдашник відкручувався, і Трандуїл наливав туди бухло. (Нє, ну Трандуїла теж можна зрозуміти: у кого хвате сил тисячоліттями виносити ідіотизм оточуючих, йому просто необхідно мати бухло під рукою.) Однак від ідеї наливати бухло в спектр відмовилися.
Посох Трандуїла зроблений з дубу, срібла та бурштину: верхівка посоху має срібне плетіння поверх бурштину. В реальності це зроблено з металу та поліуретану, але кому потрібна ця реальність. На нижньому кінці посоху срібний набалдашник.
Меч Трандуїла – сама вишукана зброя у всій трилогії «Хоббіт». Він зроблений з цільного шматка металу, має полу рукоятку – це зменшує його вагу, наскрізні отвори – вони пропускають світло в неочікуваних місцях, плавні форми безшовно поєднують рукоятку й лезо.
Меч Трандуїла не лише найкрасивіший, а й самий дорогий. Парадна версія меча була зроблена з одного шматка пружинної сталі, також були зроблені більш легкі алюмінієві версії.
Меч Трандуїла ідеально підходив Лі Пейсу: “very elegant and dangerously looking in the right hands, like Lee Pace’s. He looked amazing carrying that sword and was a heck of a nice guy to work with.”
Сам Лі теж обожнював цей меч: “I love my sword. I don’t want to brag, but I think I have the coolest sword in the movie … It’s a little two-handed katana-like blade, the size of my leg – an incredibly beautiful weapon.” (розмір з ногу Лі, безкінечно довгу ногу височезного Лі – дааа, мало людей можуть користуватися цим мечем).
Костюми Трандуїла
Натхненням для наряду Трандуїла в Хоббіті-1 стали слова сценаристки Філіппи Бойен “starlight, moonlight”. Для втілення цієї думки були використані люмінесцентний оксамит та металева парча, які були перефарбовані для ефекту, наче світло виходить із темряви. Багата оксамитова накидка має додатковий шар із плетеного металевого мережива, яке нагадує структуру листя – це метафора щодо древнього віку короля. Пояс застібується срібною пряжкою з переплетеної лози, яка нагадує про небезпеку Мірквуду та його ельфів. Демонструючи своє законне право володіння лісовим королівством, Трандуїл носить корону та Brooch of Mirkwood.
Тканину цього наряду пофарбували в голубувато-срібний колір місячного сяйва, потім нанесли трохи аплікації для додавання текстури, також тут є трохи омбре та ламінування.
Наряд для тронної зали був особливо успішним. Як король, Трандуїл мав виділятися серед оточуючих – і він виділявся. При створенні наряду враховувалося те, що Лі хотів передати при першій зустрічі з гномами. Натхненням для наряду послугував портрет Людовика XIV в накидці. Щоб передати такий же рівень розкоші й владності Трандуїла, була використана величезна накидка, пошита з плямистого льону й металевого люрексу “which Lee practiced moving with to great effect”.(рухатись - так, але справжньою перлиною було те, як Лі скидав цю накидку: жест одночасно агресивний, високомірний і hot, so hot.)
Прикраси й корона Трандуїла
Каміння в прикрасах: онікс, агат, аметист. Оправа у вигляді гілочок “was very appropriate for him. It was a little bit wild and scary, but still very beautiful.” (схоже, онікс у кільці, агат і аметист у брошках – брошок дійсно дві, для світлих і для темних платтів)
У багатьох випадках для зброї треба було робити спеціальні жилети-розгрузки – упряж, яка носилася під одягом і забезпечувала структуру, щоб зброя сиділа ідеально. Для Трандуїла це було надзвичайно важливо. Трандуїл має меч, який на екрані висить наче за допомогою ельфійської магії, не перекособочуючи плаття. Насправді Трандуїл має під одягом жилет, до якого кріпиться меч, і який розподіляє вагу меча максимально комфортно для тіла. (так от як це було зроблено! Я бачила отвори для ременів меча, які йдуть під плаття, але думала, що вони кріпляться до поясу-ременя штанів. А виявляється, там жилет-розгрузка, все серйозно.)
При створенні корони спершу зробили гіпсовий зліпок з голови Лі. Потім по цьому зліпку скрутили дротову основу. Поверх основи наліпили з пластиліну гілочки й лози, а також листя. Ягоди зробили з пластиліну окремо й потім насадили на корону. Надзвичайно важливо було не перестаратися з листям-ягодами, щоб вони не робили з голови кущ, а лише привносили трохи кольору й натякали на церемоніальне значення корони. Ззаду на корону приробили невеликі гачки, щоб вона зачіпалася за довгу перуку Лі. Готову модель корони відлили з поліуретану з дротовою основою всередині, щоб корону можна було згинати за потребою.
Наряд Трандуїла для допитів
Для сцени, де Трандуїл обезголовив орка, треба був наряд такий же вражаючий, як наряд для тронної зали, але більш жорсткий і суворий. Були вибрані темніші кольори та зроблені прикраси й застібки, які нагадували перекручені задушливі гілки й корені Мірквуду. Деякі кільця Трандуїла нагадують переплетений плющ – прекрасні, але жорстокі й нервуючі в той же час. Тканину для наряду привезли з Лондону.
Пальто зроблене з пофарбованого шовкового оксамиту. Була використана техніка деворе: хімічну речовину нанесли на тканину, і вона випалила візерунок.
Доспіхи Трандуїла
Рання концепція дизайну доспіхів Трандуїла дуже сильно відрізнялася від кінцевого результату. Спершу це була суміш японського імператора, скіфського воїна й римського гладіатора. З шоломом на голові, прикрашеним величезними рогами. (от реально я не можу уявити це на Лі, слава Богу, що ідея відпала.)
Створення доспіхів і зброї Трандуїла було перлиною зйомок «Хоббіта» для команди Weta. Пітеру Джексону настільки сподобався створений для Трандуїла меч, що він вирішив: Лі Пейс має мати два таких меча для фінальної битви. “It was a joy to watch Lee swinging this sword on set with such brutal efficiency and grace.” (неймовірно, як одночасно можна демонструвати силу й елегантну грацію – але Лі реально зробив це.)
Цих сторінок немає в читабельному вигляді, але судячи з картинок – це те, про що говориться в Апендиксі «Хоббіта», про стиль Трандуїла в битві. При розробці образу Трандуїла відмовилися від ідеї, що якщо Трандуїл папа Леголаса – то він має бути ще крутішою копією сина. Замість Леголасового flamboyant style Трандуїл мав економну смертоносну точність рухів: він занадто древній, занадто багато бив у битвах, щоб розмінюватися на позерство. Картинка праворуч мала стати сценою з прологу, як Трандуїл слідкує за переселенням гномів – прикметно, що тут він має лук, але Трандуїл у його остаточному образі луком не користується. Так само, як і кинджалами.
Книга 6 має передмову, написану Лі Пейсом
Ранній ранок, зйомки на зеленому екрані, Лі, одягнений у доспіхи короля ельфів, сидить верхи на коні Moose, якого потім трансформують у лося, поруч на білому коні Люк в одязі Барда. Бард дістає з кишені Аркенстоун. Союз ельфів і людей в останній раз намагається досягти миру з гномами.
“I am Thranduil, the King of the Woodland Realm, an ancient Sindarin Elf. My precious white gems are in the Mountain; my greatest desire. I am utterly committed. I stare up at Thorin Oakenshield; how will he respond? Will he have peace or war? I despise Thorin and the Dwarves. Secretly, I hope that Bard’s peace mission will fail, so that I can rain arrows on the walls of Erebor… but, something is missing…
“Um, where is my Elven army?” I ask, quietly. No need to shout when you are wearing a microphone on your body.
Peter Jackson’s voice booms through the stage like the voice of God, he has a microphone and speakers: “Yeah, Lee, you’ve got Elven archers everywhere.”
Лі оглядається навколо: величезний зелений простір пустий, лише стоїть кілька камер. Йен готується до виходу, Річард стоїть на стіні Еребору. Армії ельфів немає.
“This army of mine… My Elven army… it’s a very large Elven army, right?”
“Of course,” Peter chuckles. “There’s lots of them.”
Лише на прем’єрі фільму в Лондоні через два роки Лі побачив свою армію.
Вау… Лі уміє писати так само, як він уміє декламувати. Його опис сцени не просто переносить читача на зйомки – він відкриває очі на те, що відчуває актор. В документалках показано, як знімалася сцена розмови Трандуїла, Барда й Торіна перед Еребором, знаменита сцена з лосем-Moose, який мав власну думку щодо перфомансу. Всі посміялися з мук Лі з Moose й не задумалися, що лежало глибше. Не дивно, що Moose був спантеличений. При зйомках – а особливо при зйомках на зеленому екрані – лише режисер уявляє собі повну картину. Причому дуже рідко кінцевий результат співпадає з тим, що при зйомках уявляв режисер. А актор не має навіть такого приблизного уявлення. Король ельфів не має ніякого розуміння про свою армію ельфів - і при цьому він грає реалістично й переконливо.
Цікавий момент, як Лі трактує відчуття Трандуїла перед битвою з гномами. У книзі Трандуїл не збирався влаштовувати битву, він привів свою армію під Еребор для того, щоб взяти гору в осаду й вимусити гномів здатися. Це пояснює питання, чому Трандуїл при його піклуванні про свій народ повів армію ельфів умирати за коштовності. Бо ніхто не мав померти, битви не повинно було бути, лише осада, Трандуїл не здогадувався, що Торін зміг покликати на допомогу свого кузена Даїна. Однак на відміну від книжного Трандуїла Лі-Трандуїл відверто хоче битви, хоче знищити Торіна та його гномів. Звичайно, Лі-Трандуїл також не чекав, що до гномів Еребору прийде допомога, і не думав, що захопити гору буде складно – але він хотів війни, а у війні завжди є жертви. Він жорстокий і безжальний, цей Трандуїл.
На жаль, цієї сторінки також не знайшла.
Доспіхи Трандуїла
Лі: “Thranduil’s armor was so beautiful. It was ancient and has elements wrought in mithril. The Weta Workshop and Costume Department teams did an amazing job of making my costume look like it came out of another time. I could easily imagine Thranduil, who was every bit as ancient and powerful, dusting off this incredible relic and donning it for battle.”
(о да, ці прекрасні, але почорнілі й ношені доспіхи є наочним свідоцтвом того, що Трандуїл - древній воїн, який вижив там, де 2/3 його народу, включаючи батька, загинули.)
Доспіхи Трандуїла були створені на основі звичайних доспіхів ельфійських воїнів, тому вдалося зробити першу підгонку під розмір Лі, використовуючи ці загальні доспіхи. На них були усунуті всі недоліки, і це прискорило створення унікальних доспіхів Трандуїла. На готову форму нанесли унікальну філігрань. З розрізнених частин були складені цільні доспіхи.
У кінцевому результаті доспіхи Трандуїла мали такі ж пропорції, як стандартні доспіхи воїнів: такий самий вигин на грудях, так само закріплювалися навколо стегон. Співробітник Weta доглядав за доспіхами від початку до кінця зйомок.
“Lee carried himself in such a manner that cooperated fully with the construction of the suit and really made it work. He knew how to move to exploit everything the costume had to offer. He knew exactly how to make it look good.
It was a firm suit of armor and it would hold him in a certain pose. Rather than to fight it, he went with it and adopted it into his character, embracing every aspect of it. The result was a striking figure and a riveting performance.”
(Причому Лі настільки вжився в ці доспіхи, що був у них не лише Трандуїлом, а й Лі – відразу згадується, як він зображав fangirl, одягнений у них. Доспіхи не сковували його, вони стали частиною його. Щодо здібності Лі розкривати повний потенціал костюму - у нього дійсно це є, він навіть брудну ганчірку може носити елегантно.)
Оскільки доспіхи Трандуїла ельфійські, а значить трохи магічні, вони не мали явних застібок. Насправді вони скріплювалися маленькими гвинтиками. Наприкінці одного дня зйомок у процесі зняття доспіхів з Лі головка одного зі гвинтиків зламалася. Костюмери мали визволити Лі з доспіхів, але не могли поламати їх у процесі. Зрештою гвинтик вдалося висверлити.
Ельфи гнучкі й тонкі, їхні облягаючі доспіхи важко пристосувати на інше тіло, а не завжди можна знайти дублера для актора, який має точно такий розмір. Для дублера Лі довелося використовувати зажими й каблеві стяжки, щоб закріпити на ньому доспіхи, які були зроблені для людини зі зовсім іншою будовою тіла.
(коли Трандуїл падав через голову лося – це був дублер, не знаю, чи про нього говориться в цій цитаті.)
Трандуїл – король ельфів, і він мав виглядати приголомшливо, коли він пішов на війну. Плащ Трандуїла в Битві П’яти Армій – це ще один шедевр костюмерів. Він зроблений зі сріблястого шкіряного листя й оксамиту.
На срібній шкірі лазером вирізали візерунок. У поєднанні з технікою деворе, якою обробили оксамит, результат був відмінний.
Оксамит плаща був пофарбований омбре, щоб колір змінювався протягом довжини плаща, світлішаючи вгору від кольору деревного вугілля знизу. Результат був приголомшливий – тканина виглядала як розплавлений метал.
Було зроблено кілька версій срібного плаща Трандуїла: для зйомок, де він стоїть, і для зйомок, де він верхи. Плащі мали різну довжину, щоб виглядати найкраще в кожній конкретній ситуації. “I was able to present when Lee first wore the costume in front of the filmmakers. He strutted about and really sold it beautifully.”
(Боже, цей плащ – дійсно неймовірна краса. Багатий бордовий оксамит підкладки додає шок-ефекту срібному плащу, а листя на плечах – це щось неймовірне. Те, як переливчасте срібло оксамиту зливається з білим сріблом волосся, як довгі прямі локони волосся повторюють довгі прямі складки плаща, є вершиною естетики. Ідеальний плащ для елегантного й самовпевненого Лі.)
Бойова корона, ножни й меч, бойовий наряд Трандуїла
Виявляється, у Трандуїла в Битві два чорних плаття. Одне, на фото праворуч – це плаття з Хоббіту-2, яке було під коричневим пальто, це плаття Трандуїл носить у Хоббіті-3, коли він без кіраси. Друге, на фото ліворуч – це нове плаття, яке одягалося під кірасу. Нижня частина цих платтів однакова, а верхня різниться: старе плаття невідрізне в талії, а нове відрізне; старе плаття має косу відстрочку на грудях, а нове відстрочку лише вздовж застібки; старе плаття має прикраси у вигляді гілочок на застібці, а нове без жодних прикрас, щоб ніщо не зачіпалося за кірасу. Плюс для Битви було ще одне чорне плаття з нерівним нижнім краєм, яке використовувалося для фотосесії. Господи, скільки ж нарядів у Трандуїла…
Так, назад до тексту.
Бойова тіара Трандуїла зроблена з міді й потім гальванізована. Було викликом створити модель зі змішаних матеріалів, яку можна різати, переплітати та підганяти належним чином. На щастя, тіара з першого разу підійшла Лі, треба було лише трохи обрізати ззаду, щоб вона сиділа ідеально.
Меч спершу був зроблений лише в одному екземплярі, але для Битви П’яти Армій для Лі створили подвійні мечі. Лі орудує ними як Тор. Меч прекрасний і в той же час смертоносний, особливо в руках Трандуїла.
Створення мечів Трандуїла було викликом як у сталевому, так і в алюмінієвому варіанті. Особливо у сталевому, тому що деталі мали бути дуже чіткими. Основа зроблена машиною, але більшість деталей – це ручна робота. Надзвичайно важливою була цільність усіх деталей у сукупності.
“Lee Pace is so naturally elegant in his movement that giving him two swords and letting him slash and twirl worked very well. Peter wanted Thranduil to have an effortless grace and power, and Lee worked very hard to make sure that was what he achieved. He had a very strong physical presence, which we used in his fights. He held himself in a certain way and fought with a lot of fluidity and poise. The way he held himself was very upright and almost matador-like. Just as with every actor, we looked at what his natural abilities and attributes were and sought ways to inject those qualities into his fights. We trained our cast, but we never tried to mould an actor into something they weren’t or tried to make them do things they couldn’t handle. With Lee, he demonstrated that he could do a lot, including fight with two swords quite comfortably, so it was no-brainer to us to give them to him.” (десь у документалках було сказано, що Лі створив стиль Трандуїла в битві. І тут це пояснюється. Неймовірне поєднання устрашаючої сили й елегантної грації, яке є суто Лі, і його природні здібності створили те, над чим ламала голови ціла бригада творців фільму.)
“Some of the moves we came up with were devised to help a costume perform, so with Thranduil we had sweeps and swooshes that made his fabric splay out into cool fan shapes. Of course, this is the real world and sometimes things don’t go as well, so there were inevitably odd times when a great move might end up with a sword getting caught on a cape or sleeve, in which case we’d work with the Costume Department or armor guys to look at what could be pinned or restricted so that didn’t happen in the next take. Other times we’d have the character flip a cloak over one shoulder to free up an arm so it didn’t impede the action.” (відразу згадується, як під час битви в Дейлі меч Трандуїла зачепився за плащ, пола плаща упала на голову Трандуїла – і орк акуратно пальчиками потягнувся поправити плащ. Поруч з Трандуїлом навіть орки набувають елегантності. Щодо того, як рухами розкрити потенціал костюму – Лі в цьому неперевершений. Те, як складки плаща розвиваються в битві, як мерехтить срібне листя наплічників – це заворожує, зачаровує, навіть по міркам ельфів Трандуїл надприродне створіння.)
Лі розказує, що в ті дні, коли він не знімався, він ішов до каскадерів пропрацьовувати те, що буде зніматися, і виробляти стиль Трандуїла в битві. Лі та команді подобалася ідея з матадором – і тут ахтунг: “Thranduil wasn’t interested in just killing the Orcs, he wanted them to suffer, to torment them, and slice this cancer that they were from the earth. The fighting actually really informed my understanding of the character. He was a legendary warrior. The way he held himself in battle, the way he moved on the battlefield, was unlike the reserved and restrained way he held himself throughout most of the rest of the story: it was in the danger of battle that he came alive.”
(шок. Я писала вище, що Трандуїл жорстокий і безжальний – він ще жорстокіший і безжальніший, ніж можна уявити. Він злопам’ятний, він мстивий, він немилосердний. Трандуїл пам’ятає кожне страждання, яке спричинили йому орки, і він насолоджується розплатою, насолоджується муками жертви. Не приведи Господи мати такого ворога.
Щодо того, що Трандуїл по-справжньому розкрив себе в Битві. Трандуїл – це торнадо, і тут він випустив торнадо свого Я назовні. Емоції поля битви зробили його живим. Це страшно, що лише смертельна небезпека могла оживити його, наскільки глибоко були заховані його почуття й відчуття. Трандуїл, яким його зробив Лі – це не герой дівчачих фіків, це льодяна безодня замість душі.)
Коштовності й дружина Трандуїла
Як Лі інтерпретував історію з сімейними коштовностями, чому Трандуїл був одержимий ними і був готовий навіть ризикнути життям, щоб отримати їх назад: “Thranduil was very old, but there was a sadness in his immortality. I always thought that he was spoiled by this kind of eternal life. His wife had passed away many years ago, and the only thing she had left him was the jewel that had become his treasure, locked away deep in the Mountain. So, deep in the memory of this cold character is deep heartbreak that dooms him to live forever after losing her.” (він приречений жити без неї вічно… І в той же час у ньому занадто сильна жага життя. Ельфи можуть померти за власним бажанням, угаснути від горя – але Трандуїл далекий від угасання. Попри свою холодність та ізольованість, несучи вічний біль у серці, він сповнений життя, і не збирається здаватися.)
Філіппа Бойенс висловила своє бачення: Толкін нічого не написав про матір Леголаса і чому Трандуїл відгородився від зовнішнього світу, тому сценаристи могли широко використовувати власну уяву. Акторам повідомили основні історичні події, які створювали основу для їхньої гри, а потім образ Трандуїла став розвиватися. Якби можна було, Трандуїла включили б у пролог LORT, у битву Останнього Союзу людей і ельфів з Сауроном, бо він був там і грав важливу роль у тій битві. Після тієї битви Трандуїл вирішив, що він не хоче повторення нічого подібного, і закрився в своєму королівстві. Сценаристи згадали про Гундабад і вирішили зробити його місцем смерті матері Леголаса, щоб Леголас відвідав його, і тема матері Леголаса була озвучена. Сценаристи не мали відповіді на питання: те, що його дружина загинула в Гундабаді, було всім, що знав Трандуїл, чи Трандуїл знав більше, але сильний біль не давав йому говорити про це. У любому випадку це сильно вплинуло на Леголаса. А Трандуїл не міг переступити через відчуття глибокої втрати. Для ельфів втрата близької людини є страшнішою, ніж для людей. У Всесвіті Толкіна люди мають дар смерті. Ельфи не мають смерті, для ельфів втрата триває вічно. По-своєму Трандуїл намагався захистити Тауріель від повторення своєї долі, але було вже пізно. Однак приклад Тауріель змусив Трандуїла прозріти й розбити мовчання зі своїм сином про його матір.
(Толкін, мабуть, у гробу перевертається від сценарію «Хоббіта», але придумана сценаристами історія реально вкладається в біографію Трандуїла. Хоча характер у цього Трандуїла сильно відрізняється від книжного Трандуїла, наведені вище одкровення Лі демонструють, наскільки сильно. Але якщо по-суті другорядний персонаж став чи не найпопулярнішим героєм трилогії й зайняв солідне місце у Всесвіті Середизем’я – то така трактовка Короля Ельфів Трандуїла заслуговує на повагу.)
Битва розбудила Трандуїла: він не лише налагодив зв’язок зі своїм сином, а й покінчив з політикою ізоляції, що було вкрай важливо для подальших подій у Середизем’ї. Так що все обернулося якнайкраще: Північ була захищена, Трандуїл отримав свої коштовності й те, що набагато цінніше. (єдиний мінус такого хеппі-енду – в результаті всіх цих подій Леглас зійшовся з гномом.)
Лось Трандуїла
Тут описується, як придумувався й втілювався лось Трандуїла. І як знімалася його смерть. Смерть Moose така ж болюча, як смерть гномів. Завдяки своїй поведінці на знімальному майданчику Moose став реальним персонажем, любимим персонажем, він невід'ємна частина Трандуїла, і його смерть прямо в серце. Ну от нащо так?