Halt and Catch Fire - 1
Apr. 12th, 2025 10:57 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
ivannaДивлюся серіал про комп'ютери й комп'ютерщиків. Назва серіалу "Halt and Catch Fire" означає комп’ютерну команду, після якої користувач втрачає контроль над комп’ютером.
У 1983 році після того, як IBM випустила свій революційний ПК, хитрий хваткий менеджер без граму совісті намагається повторити цей успіх, створивши унікальний абсолютно новий комп’ютер. Буквально захопивши компанію в Далласі, він маніпулює людьми, щоб добитися свого.
Сюжет цікавий – перенесення в початок комп’ютерної ери, цікаво розкриваються таємниці життя Джо – хто ж він насправді, яка людина ховається під бездоганно елегантним костюмом і багатошаровою брехнею. Однак недолік у тому, що два інших головних героя підбішують. Комп’ютерщик Гордон, якого критики порівняли зі Стівом Возняком, тоді як Джо – це Стів Джобс, просто ниюча ганчірка й побутовий імпотент, по-людськи жалко його дружину. Юна генійка програмування Кемерон – набір кліше про погану дівчинку, яка насправді хороша, пожалійте сиротинку, тьфу, подорослішати їй давно пора. Любовна лінія між Джо й Кемерон абсолютно неправдоподібна, тим більше, що простий поцілунок у щоку й тримання за руки Джо з колишнім коханцем виглядає гарячіше, ніж інтимні сцени Джо з дівкою, а коли в третій серії Джо трахнув чоловіка баби-спонсора задля того, щоб розірвати контракт – це взагалі був шок. Однак попри всю брехню, маніпулятивність і холодність Джо абсолютно віриш тому, що нерозділене кохання до нього живе десять років. У нього дуже легко закохатися.
Лі Пейс має два амплуа: мила лапочка або чарівна падлюка. Геній менеджменту Джо, хоч і просто людина, є гідним братом короля ельфів та імператора галактичної імперії. Він має нуль поваги до живих істот і прораховує буквально все. Тож безцінними є моменти, коли він демонструє свою душу – а Лі уміє лише мімікою й голосом оголити душу свого персонажа.
Плюс кожен режисер вирішує підняти рейтинги (а також усе інше, що підіймається) кадрами оголеного Лі. Здається, Трандуїл – це єдина роль Лі, де максимум оголеного тіла, навіть у документалках – це западинка на шиї. А, ні, Ронан Обвинувач переплюнув Трандуїла.
І знову шрами, на пару до Трандуїлових шрамів від вогню дракона. Хоча ці шрами з’явитися від того, що мати-наркоманка уронила маленького Джо з даху маєтку.
Забавно, що Джо є нью-йоркцем, який приїхав у Техас – а Лі є техасцем, який переїхав у Нью-Йорк. Так смішно, як витончений Джо закачує очі на культурні розваги Далласу.
__________
Ледве додивилася перший сезон, він перетворився на важкий і депресивний. У кожній серії навалюються проблеми, і часто немає розв’язки їх вирішення, серія обривається відкритим питанням. Проблеми за проблемами, ніякої радості, а кінцівка абсолютно дика. Джо спалив свої комп’ютери й уйшов дивитися на зірки – це що взагалі було? Це нормально, що герой розвивається протягом серіалу й в останній серії він не такий, яким був у першій, але тут повністю перекрутили характер.
Другий сезон не хочу дивитися зараз, колись перегодом повернуся до цього серіалу. Піду по щось веселіше.
У 1983 році після того, як IBM випустила свій революційний ПК, хитрий хваткий менеджер без граму совісті намагається повторити цей успіх, створивши унікальний абсолютно новий комп’ютер. Буквально захопивши компанію в Далласі, він маніпулює людьми, щоб добитися свого.
Сюжет цікавий – перенесення в початок комп’ютерної ери, цікаво розкриваються таємниці життя Джо – хто ж він насправді, яка людина ховається під бездоганно елегантним костюмом і багатошаровою брехнею. Однак недолік у тому, що два інших головних героя підбішують. Комп’ютерщик Гордон, якого критики порівняли зі Стівом Возняком, тоді як Джо – це Стів Джобс, просто ниюча ганчірка й побутовий імпотент, по-людськи жалко його дружину. Юна генійка програмування Кемерон – набір кліше про погану дівчинку, яка насправді хороша, пожалійте сиротинку, тьфу, подорослішати їй давно пора. Любовна лінія між Джо й Кемерон абсолютно неправдоподібна, тим більше, що простий поцілунок у щоку й тримання за руки Джо з колишнім коханцем виглядає гарячіше, ніж інтимні сцени Джо з дівкою, а коли в третій серії Джо трахнув чоловіка баби-спонсора задля того, щоб розірвати контракт – це взагалі був шок. Однак попри всю брехню, маніпулятивність і холодність Джо абсолютно віриш тому, що нерозділене кохання до нього живе десять років. У нього дуже легко закохатися.
Лі Пейс має два амплуа: мила лапочка або чарівна падлюка. Геній менеджменту Джо, хоч і просто людина, є гідним братом короля ельфів та імператора галактичної імперії. Він має нуль поваги до живих істот і прораховує буквально все. Тож безцінними є моменти, коли він демонструє свою душу – а Лі уміє лише мімікою й голосом оголити душу свого персонажа.
Плюс кожен режисер вирішує підняти рейтинги (а також усе інше, що підіймається) кадрами оголеного Лі. Здається, Трандуїл – це єдина роль Лі, де максимум оголеного тіла, навіть у документалках – це западинка на шиї. А, ні, Ронан Обвинувач переплюнув Трандуїла.
І знову шрами, на пару до Трандуїлових шрамів від вогню дракона. Хоча ці шрами з’явитися від того, що мати-наркоманка уронила маленького Джо з даху маєтку.
Забавно, що Джо є нью-йоркцем, який приїхав у Техас – а Лі є техасцем, який переїхав у Нью-Йорк. Так смішно, як витончений Джо закачує очі на культурні розваги Далласу.
__________
Ледве додивилася перший сезон, він перетворився на важкий і депресивний. У кожній серії навалюються проблеми, і часто немає розв’язки їх вирішення, серія обривається відкритим питанням. Проблеми за проблемами, ніякої радості, а кінцівка абсолютно дика. Джо спалив свої комп’ютери й уйшов дивитися на зірки – це що взагалі було? Це нормально, що герой розвивається протягом серіалу й в останній серії він не такий, яким був у першій, але тут повністю перекрутили характер.
Другий сезон не хочу дивитися зараз, колись перегодом повернуся до цього серіалу. Піду по щось веселіше.