The Thranduil project
May. 27th, 2025 07:38 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
ivannaЯ затіляла надмасштабний проєкт. Книгу про Трандуїла. Скільки років мене просили написати художню розповідь про Ріхарда й Пауля – і я не могла. Я чесно обдумувала художню обробку їхньої історії – і не могла. Слова блокувалися. Я реально не можу робити це про живих людей. А про вигаданого персонажа – слова хлинули нестримним потоком, цей потік поглинув мене, все важче вирватися на поверхню реальності. І я не хочу виринати. Я затомилася від реальності.
Я насолоджуюся, як складається пазл моєї історії. У мене виведений timeline подій Середизем’я, які стосувалися Трандуїла, я суворо притримуюсь історичної достовірності – хоча це історія Арди, але принципи понад усе. І ці розрізнені події так легко нанизуються в цільну історію з непохитною логікою. Як зробити, щоб після невдалої спроби урятувати Ісільдура в Ірисній низині Трандуїл відправився на Північ до драконів, і це не виглядало, наче він як трамвай курсує різними маршрутами з лісу й назад. Ой, так у замітках Толкіна сказано, що Ісільдур направлявся в Рівенделл, коли його вбили, бо хотів порадитися з Елрондом про Кільце. Значить, Трандуїл поїде в Ревенделл повідомити Елронда, що Ісільдур загинув, тіло його пропало, а Кільце загубилося. А з Рівенделла прямий шлях на північ до драконів, і Елронд вплітається в історію, бо він мав лікувати Трандуїла від страшних опіків.
Про опіки. Шрами Трандуїла виглядають скоріше як нанесені кислотою, і в книзі Толкіна про Турина сказано, що кров з рани дракону як кислотою проїла руку Турина. Але сам Трандуїл каже: Do not speak to me of dragon fire. I know its wrath and ruin. I have faced the great serpents of the north – значить, це вогонь. Соррі, Толкін, але Трандуїл – це канон сам по собі.
Я хочу створити цю книгу. Не фанфік, а саме книгу. Я бачу цю історію, і я хочу розказати її.
Зафіксую, що після кількамісячної підготовчої роботи я написала перші рядки 21 квітня. Цікаво, скільки часу це займе.
запис зроблено 27.04.2025
__________
Рівно місяць тому я зробила цей запис. На написання книги пішло трохи більше місяця: 26 травня я закінчила, сьогодні зранку трохи підправила, бо розумна думка прийшла вночі. 49 тисяч слів за місяць, без жодного дня перерви. Ох і прорвало мене, я реально не могла відірватися, це була фізична потреба виплеснути свої емоції та думки. Зараз таке відчуття, що всі, як каже Пуаро, маленькі сірі клітинки в моїй голові перегоріли. Але результатом я задоволена. Сама писала, сама ридала. Тепер твір має відлежатися. Як піду влітку у відпустку, перечитаю його на свіжу голову, відредагую й опублікую.
Я насолоджуюся, як складається пазл моєї історії. У мене виведений timeline подій Середизем’я, які стосувалися Трандуїла, я суворо притримуюсь історичної достовірності – хоча це історія Арди, але принципи понад усе. І ці розрізнені події так легко нанизуються в цільну історію з непохитною логікою. Як зробити, щоб після невдалої спроби урятувати Ісільдура в Ірисній низині Трандуїл відправився на Північ до драконів, і це не виглядало, наче він як трамвай курсує різними маршрутами з лісу й назад. Ой, так у замітках Толкіна сказано, що Ісільдур направлявся в Рівенделл, коли його вбили, бо хотів порадитися з Елрондом про Кільце. Значить, Трандуїл поїде в Ревенделл повідомити Елронда, що Ісільдур загинув, тіло його пропало, а Кільце загубилося. А з Рівенделла прямий шлях на північ до драконів, і Елронд вплітається в історію, бо він мав лікувати Трандуїла від страшних опіків.
Про опіки. Шрами Трандуїла виглядають скоріше як нанесені кислотою, і в книзі Толкіна про Турина сказано, що кров з рани дракону як кислотою проїла руку Турина. Але сам Трандуїл каже: Do not speak to me of dragon fire. I know its wrath and ruin. I have faced the great serpents of the north – значить, це вогонь. Соррі, Толкін, але Трандуїл – це канон сам по собі.
Я хочу створити цю книгу. Не фанфік, а саме книгу. Я бачу цю історію, і я хочу розказати її.
Зафіксую, що після кількамісячної підготовчої роботи я написала перші рядки 21 квітня. Цікаво, скільки часу це займе.
запис зроблено 27.04.2025
__________
Рівно місяць тому я зробила цей запис. На написання книги пішло трохи більше місяця: 26 травня я закінчила, сьогодні зранку трохи підправила, бо розумна думка прийшла вночі. 49 тисяч слів за місяць, без жодного дня перерви. Ох і прорвало мене, я реально не могла відірватися, це була фізична потреба виплеснути свої емоції та думки. Зараз таке відчуття, що всі, як каже Пуаро, маленькі сірі клітинки в моїй голові перегоріли. Але результатом я задоволена. Сама писала, сама ридала. Тепер твір має відлежатися. Як піду влітку у відпустку, перечитаю його на свіжу голову, відредагую й опублікую.
no subject
Date: 2025-04-27 10:18 am (UTC)no subject
Date: 2025-04-27 10:58 am (UTC)Pigolizza
Date: 2025-05-27 07:07 pm (UTC)Re: Pigolizza
Date: 2025-05-27 07:22 pm (UTC)