Книжно-лікувальне
Sep. 10th, 2025 04:34 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
ivannaЧитання книг – це не лише насолода занурення в інші всесвіти й втеча від реальності, здобуття абстрактних знань і підвищення інтелекту. Це також отримання цілком конкретної корисної інформації, яка допомагає в буденному житті.
Недавно в одному детективі вичитала, що в Америці набули популярності ліки, які реально допомагають від мігрені. Мігрень – це моє прокляття, моя плата за мозок, який постійно в дії. Весь мій попередній досвід свідчив, що ліки від мігрені не допомагають: якщо приступ почався – його можна лише пережити. Є різні хитрощі, які допомагають зменшити біль, але все одно цикл треба пережити. Вживання ліків проти мігрені під час приступу призводить до того, що цикл приступу збивається й розтягується: замість того, щоб відмучитися день-два, доводиться дні чотири перебувати у ватному стані тупого болю.
Так от, вичитала я в книзі, яка взагалі не про те, про ризатриптан, який блокує білок CGRP, і відразу пішла гуглити. Бо хер я піду до лікаря, гугл в поміч – наше все. Гугл сказав, що з усієї цієї фармакотерапевтичної групи риза в Україні є лише уколи за страшні гроші, які до того ж призначаються в дуже важких випадках. І стрьомні таблетки. Стрьомні, бо читаючи інструкцію отримуєш враження, що вони можуть викликати інфаркт з інсультом й ішемією, і вживати їх можна лише при мігрені, бо якщо це не мігрень чи мігрень не того виду – то буде айайай. Н-да. Однак коли в мене сьогодні зранку почався приступ, то ризик самолікування вже не здавався ризиком. Купила я ці стрьомні таблетки, випила – і чудо. Вони допомогли. Реально допомогли, повністю прибрали приступ. Я не думала, що таке можливо в принципі, не з моєю головою. Був приступ – і нема, немає навіть сонливості й ватного стану, лише біля ока очаг мігрені трохи чутливий.
Висновок: книги – це благо й спасіння. Допомога не лише душі, а й тілу.
Недавно в одному детективі вичитала, що в Америці набули популярності ліки, які реально допомагають від мігрені. Мігрень – це моє прокляття, моя плата за мозок, який постійно в дії. Весь мій попередній досвід свідчив, що ліки від мігрені не допомагають: якщо приступ почався – його можна лише пережити. Є різні хитрощі, які допомагають зменшити біль, але все одно цикл треба пережити. Вживання ліків проти мігрені під час приступу призводить до того, що цикл приступу збивається й розтягується: замість того, щоб відмучитися день-два, доводиться дні чотири перебувати у ватному стані тупого болю.
Так от, вичитала я в книзі, яка взагалі не про те, про ризатриптан, який блокує білок CGRP, і відразу пішла гуглити. Бо хер я піду до лікаря, гугл в поміч – наше все. Гугл сказав, що з усієї цієї фармакотерапевтичної групи риза в Україні є лише уколи за страшні гроші, які до того ж призначаються в дуже важких випадках. І стрьомні таблетки. Стрьомні, бо читаючи інструкцію отримуєш враження, що вони можуть викликати інфаркт з інсультом й ішемією, і вживати їх можна лише при мігрені, бо якщо це не мігрень чи мігрень не того виду – то буде айайай. Н-да. Однак коли в мене сьогодні зранку почався приступ, то ризик самолікування вже не здавався ризиком. Купила я ці стрьомні таблетки, випила – і чудо. Вони допомогли. Реально допомогли, повністю прибрали приступ. Я не думала, що таке можливо в принципі, не з моєю головою. Був приступ – і нема, немає навіть сонливості й ватного стану, лише біля ока очаг мігрені трохи чутливий.
Висновок: книги – це благо й спасіння. Допомога не лише душі, а й тілу.